Постанова 4850 № 360/2732/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року справа №360/2732/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання Тішевського В.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганського апеляційного суду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 360/2732/19 (головуючий суддя І інстанції Шембелян В.С.), складене у повному обсязі 16 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, - ВСТАНОВИВ: 27 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Луганського апеляційного суду про визнання протиправним та скасування наказу Луганського апеляційного суду № 56-ос/а від 28 травня 2019 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » (а.с.3-9 т. 1). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 360/2732/19 задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року № 56-ос/а "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " (а.с. 230-236 т.1). Не погодившись із судовим рішенням, Луганський апеляційний суд подав апеляційну скаргу, в якій в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що 27 травня 2019 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду з урахуванням негативної характеристики позивача зроблено висновок про необхідність застосування до ОСОБА_1 згідно з вимогами ч.2 ст.66 Закону України «Про державну службу» за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 вказаного Закону, дисциплінарне стягнення у вигляді - догани. Відповідно до висновку від 27 травня 2019 року Дисциплінарною комісією Луганського апеляційного суду було спрямовано подання на ім`я т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Савчука О.І. із пропозицією щодо застосування до ОСОБА_1 вказаного виду дисциплінарного стягнення. Наказом т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 28 травня 2019 року №56-ос/а начальнику відділу з режимно-секретної роботи ОСОБА_1 було оголошено догану за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Визначено не застосовувати заходи заохочення (премії, надбавки та інше) до ОСОБА_1 з 28 травня 2019 року на термін дії дисциплінарного стягнення. Вважає, що Дисциплінарною комісією та керівником апарату Луганського апеляційного суду виконані всі вимоги у відповідності до Закону України «Про державну службу» щодо проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення до позивача. Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність у т.в.о. керівника апарату суду повноважень для прийняття рішення за результатами службового розслідування, що, у даному випадку, є прерогативою голови суду, зазначив наступне. Частиною 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу» встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання Дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. Вважає, що в контексті Закону України «Про державну службу» керівник апарату є керівником державної служби та здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності. Крім того, відповідачем зазначено, що позивач усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала можливість настання шкідливих наслідків, проте легковажно розрахувала на їх відвернення, хоча повинна була, як начальник відділу та посадова особа вжити заходи щодо запобігання порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації). При цьому, бездіяльність позивача призвела до неналежного виконання наказів (розпоряджень) та доручень керівника апарату, прийнятих у межах його повноважень. Вважає, що голова суду не може втручатись в порядок та організацію подання документів до суду оскільки у відповідності до Положення про апарат суду це є прерогативою керівника апарату суду, який здійснює організаційне забезпечення ведення діловодства в суді (а.с. 1-6 т. 2). Представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. 12 та 17 лютого 2020 року до канцелярії суду від відповідача надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Позивач у судовому засіданні підтримала рішення суду першої інстанції та просила залишити його в силі, а задоволенні апеляційної скарги відмовити. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача,пояснення позивача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, 09 січня 2019 року призначена на посаду начальника відділу з режимно секретної роботи Луганського апеляційного суду в порядку переведення з Апеляційного суду Луганської області, що підтверджується копіями паспорта громадянина України (а.с. 10-12 т.1), картки платника податків (а.с. 13 т.1), посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с. 14 т.1), копією наказу про призначення на посаду від 09 січня 2019 року № 2-ос/а (а.с. 25 т.1). Наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 02 травня 2019 року №45-ос/а відкрито дисциплінарне провадження стосовно позивача на підставі довідки т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23 квітня 2019 року . Зазначеним наказом дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду наказано провести службове розслідування з метою зясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу(а.с.75). Згідно з наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22 травня 2019 року №54-ос/а про внесення змін до наказу від 02 травня 2019 року №45-ос/а, пункт 2 вказаного наказу викладено в іншій редакції, а саме: «Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС доручено провести службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації та з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу.»( а.с.95 т.1) В довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Шевчук М.В. від 23 квітня 2019 року вказано, що згідно з даними журналу обліку особистого прийому громадян ЛАС вх. № 394 від 28 лютого 2019 року та вх. № 395 від 28 лютого 2019 року, представником військової прокуратури Луганського гарнізону Продан Є.П. надано для реєстрації клопотання щодо НСРД та зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду (Д-3) за №853/19вх. від 28 лютого 2019 року та за № 854/19 вх. від 28 лютого 2019 року. Вказані документи прийняла головний спеціаліст відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Попова Д.В., які зі слів представника військової прокуратури Луганського гарнізону Продан Є.П. здати на прийом громадян вказала начальник РСС ЛАС ОСОБА_1 (а.с.74 т.1). Згідно з висновком за результатами службового розслідування від 24 травня 2019 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ЛАС дійшла висновку, що з моменту надходження з 28 лютого 2019 року клопотань в порядку ст. 257 КПК України та станом на 27 травня 2019 року, начальником відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду Сафоновою С.М. не вжито заходів щодо запобігання порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), в тому числи не підготовлено проект листа щодо порядку отримання Луганським апеляційним судом вказаних клопотань, та не вжито заходи щодо його направлення до правоохоронних органів, як наслідок мали місце неодноразові надходження вказаних клопотань до іншого відділу суду. Коміссія вважає, що відомості , що стали підставою для проведення службового розслідування підтвердились та в діях ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку (а.с.97-102 т.1). Відповідно до висновку про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27 травня 2019 року, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Луганського апеляційного суду вважає, що в діях начальника відділу режимно - секретної роботи Луганського апеляційного суду ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону, а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. , в зв`язку з чим є підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону ,із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани( а.с.103-110 т.1) Згідно зі спірним наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 від 28 травня 2019 року №56-ос/а їй оголошена догана за неналежне виконання посадових обов`язків та невиконання наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень - за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (а.с.24 т.1). Як зазначено в самому наказі, зміст дисциплінарного правопорушення полягає в наявності таких обставин: позивач, достовірно знаючи, що були факти порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), протягом тривалого часу не вжила заходів щодо забезпечення в межах наданих їй повноважень ефективного виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС щодо отримання та реєстрації цих клопотань (а.с.24 т.1). Спірним питанням цієї справи є правомірність прийняття вищевказаного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». При цьому, в контексті даної справи спірним є наявність повноважень у керівника апарату суду як керівника державної служби з призначення службового розслідування з питань належної організації роботи відділу РСР суду, з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу, а також наявність в нього повноважень приймати рішення за результатами такого службового розслідування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ є протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки прямо суперечить вимогам Закону України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року № 3855-XІI, а також пунктів 35, 777, 791 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року №

939. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що службове розслідування стосовно позивача призначено наказами т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду з порушенням вимог пункту 777 Порядку №939, який не мав повноважень щодо призначення службового розслідування з вказаних питань, так само, т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду не мав повноважень для прийняття рішення за результатами розгляду висновку службового розслідування з вказаних питань згідно з вимогами пункту 791 цього Порядку. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з наступних підстав. Відповідно до частин другої та третьої статті 5 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 889) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 7 Закону № 889 державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності. Керівник державної служби приймає у межах наданих повноважень рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В" (пункт 10 частини другої статті 17 Закону № 889). Згідно із частинами першою та другою статті 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Частиною першою статті 66 Закону встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (частина шоста статті 66 Закону№ 889 ). Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (частина одинадцята статті 69 Закону № 889). Частинами першою та другою статті 77 Закону № 889 визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Суд зауважує, що Законом № 889 не надано повноважень дисциплінарній комісії самостійно визначати, змінювати чи розширювати предмет та підстави проведення перевірки. Пунктом 13 Положення про апарат Луганського апеляційного суду, затвердженого рішенням зборів суддів Луганського апеляційного суду від 15.03.2019 року, передбачено, що керівнику апарату суду безпосередньо підпорядковані заступник (заступники) керівника апарату суду, керівники структурних підрозділів апарату суду. Відповідно до наданих повноважень керівник апарату суду, зазначених в п. 14 Положення, зокрема, здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду,забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду( п.п.1),затверджує положення про структурні підрозділи і посадові інструкції працівників апарату суду( п.п.11),здійснює контроль за дотриманням працівниками апарату суду посадових інструкцій, положень про структурні підрозділи апарату суду. Положення про апарат суду, Правил внутрішнього службового розпорядку, Правил внутрішнього трудового розпорядку, Правил поведінки працівника суду,Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, правил техніки безпеки та вимог інших документів, які регламентують роботу суду( п.п.12), є керівником державної служби в апараті суду(п.п.13)( а.с.155-166 т.1). Відповідно до пункту 2 розділу 1 Положення про відділ з режимно секретної роботи Луганського апеляційного суду, затвердженого наказом т.в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду від 05.04.2019 р.№ 13-од/, Відділ з режимно секретної роботи підпорядковується керівнику апарату суду, а з питань організації роботи відділу та забезпечення режиму секретності в суді безпосередньо голові суду( а в разу його відсутності - заступнику голови, на якого покладено забезпечення режиму секретності), який організовує та контролює його діяльність. Зазначені вимоги також відображені в п.п.1.4( а.с.33-38 т.1). Під час виконання своїх завдань і функцій відділ з режимно-секретної роботи взаємодіє зі Службою безпеки України та Державною судовою адміністрацією та отримує від них дані, необхідні для планування та організації режимно-секретної діяльності(п.п 9 п.1 розділу 2 Положення про відділ). Відділ з режимно-секретної роботи має право порушувати перед головою суду питання про призначення та проведення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності та секретного діловодства, брати в них участь, вимагати від працівників суду письмових пояснень щодо фактів розголошення ними секретних відомостей, втрати секретних документів та інших порушень режиму секретності в суді, а також давати рекомендації щодо обов`язкових для виконання вказівок з питань забезпечення режиму секретності в суді (п.п.4 п.3 Положення про відділ). Начальник відділу призначається на посаду за попереднім погодженням з зазначеними органами з дотриманням вимог трудового законодавства про державну службу України ( п.п.1.2 п.1 розділу 3 Положення про відділ). Отже саме до повноважень відділу з режимно-секретної роботи входить порушення питання перед головою суду щодо проведення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності та секретного діловодства. Як вбачається з матеріалів справи, наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС про відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача від 02 травня 2019 року №45-ос/а єдиною підставою для прийняття такого наказу була довідка т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23 квітня 2019 року про реєстрацію в журналі обліку особистого прийому громадян ЛАС вх. № 394 від 28 лютого 2019 року та вх. № 395 від 28 лютого 2019 року представником військової прокуратури Луганського гарнізону Продан Є.П. клопотань щодо НСРД , які зареєстровані в автоматизованій системі документообігу суду (Д-3) за №853/19вх. від 28 лютого 2019 року та за № 854/19 вх. від 28 лютого 2019 року, тобто реєстрація відбулась у відділі, який не підпорядковується позивачу головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Поповою Д.В. (а.с.74-75 т.1). Відомостей про інші факти порушень вказана довідка не містить. З метою з`ясування наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, про який зазначено у довідці від 23 квітня 2019 року, наказом від 02 травня 2019 року №45-ос/а було призначено дисциплінарне провадження стосовно позивача, а також доручено Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС провести службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу (а.с.75 т.1). Згідно з наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22 травня 2019 року №54-ос/а про внесення змін до наказу від 02 травня 2019 року №45-ос/а, пункт 2 вказаного наказу викладено в такій редакції, а саме: дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ ЛАС доручено провести службове розслідування з метою з`ясування обставин належної організації роботи відділу з режимно-секретної роботи начальником відділу ОСОБА_1 з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації та з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу (а.с.95 т.1). Відтак, наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22 травня 2019 року №54-ос/а змінено предмет проведення службового розслідування, визначений в наказі від 02 травня 2019 року №45-ос/а, при цьому не змінено підстав проведення службового розслідування (яким була довідка т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян ЛАС Шевчук М.В. від 23 квітня 2019 року). Зі змісту вказаних наказів т.в.о. керівника апарату ЛАС та довідки від 23 квітня 2019 року, слідує, що дисциплінарне розслідування відносно позивача було призначено за для з`ясування обставин прийняття реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону Продан Є.П. клопотань щодо НСРД (вх. № 394 та вх. № 395 від 28 лютого 2019 року) не відділом з режимно-секретної роботи ЛАС, а відділом діловодства та обліку звернень громадян ЛАС. Однак, підстава і предмети службового розслідування стосуються організації роботи відділу з режимно-секретної роботи та забезпечення режиму секретності в суді, про що прямо вказано в цих наказах та знаходяться поза межами контролю керівника апарату суду, оскільки відповідно до затверджених Положень про апарат Луганського апеляційного суду, Положень про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, які були чинні на час виниклих правовідносин, Відділ підпорядковується безпосередньо голові суду. Відповідно до вимог ст. 2 Закону України Про державну таємницю від 21 січня 1994 року № 3855-XII (далі - Закон №3855) відносини у сфері охорони державної таємниці регулюються Конституцією України, законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та іншими нормативно-правовими актами. Дія Закону №3855 поширюється на органи законодавчої, виконавчої та судової влади, органи прокуратури України, інші державні органи (частина 1 статті 3). Стаття 18 Закону №3855 передбачає, що з метою охорони державної таємниці впроваджуються в тому числі особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації. Частиною 6 статті 5 Закону №3855 передбачено, що забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій. Частина1 статті 21 Закону №3855 передбачає, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації. Відповідно до вимог частин 1 та 5 статті 37 Закону №3855 керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій зобов`язані здійснювати постійний контроль за забезпеченням охорони державної таємниці. Служба безпеки України має право контролювати стан охорони державної таємниці в усіх державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, а також у зв`язку з виконанням цих повноважень одержувати безоплатно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов`язковими для виконання посадовими особами підприємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності. Стаття 39 Закону №3855 містить окремі підстави для відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю, в тому числі дисциплінарної, зокрема, за невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці, до якої можуть бути притягнуті як посадові особи так і громадяни. Суд апеляційної інстанції ще раз наголошує, що згідно з Положеннями про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду, затвердженими як 12.03.2018, так 05.04.2019 (що були чинні на час вчинення дисциплінарного проступку, що інкримінується позивачу, та на час призначення службового розслідування і застосування дисциплінарного стягнення) відділ з РСР ЛАС підпорядковується керівнику апарату суду, а з питань організації роботи відділу та забезпечення режиму секретності в суді безпосередньо голові суду (а в разі його відсутності заступнику голови, на якого покладено забезпечення режиму секретності), який організовує та контролює його діяльність (п.2 розділу І вказаних положень) (а.с.27, 33 т.1). З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, що службову характеристику позивачу щодо виконання нею посадових обов`язків з питань організації роботи відділу та забезпечення режиму секретності в суді має надавати саме голова суду,який має права контролю, а не керівник апарату суду. Відповідно до вимог пункту 35 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 (Порядок №939), РСО підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства, установи, організації, який організовує та контролює його діяльність. Відповідно до п.36 Порядку №939, передача функцій РСО будь-яким іншим структурним підрозділам підприємства, установи, організації або включення РСО до їх складу забороняється. Покладати на РСО функції з ведення несекретного діловодства, а також інші види діяльності, що не пов`язані з охороною державної таємниці, не допускається. (а.с.224). Згідно з вимогами пункту 777 Порядку №939 за кожним фактом витоку секретної інформації, а також за фактами порушень, які можуть привести до витоку такої інформації, призначається службове розслідування. За фактами інших порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці, в тому числі у разі невиконання норм і вимог технічного захисту секретної інформації, що призвели до реальної можливості порушення її конфіденційності, доступності чи цілісності, доцільність проведення службового розслідування визначається керівником підприємства, установи організації. Рішення щодо проведення службового розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці приймається керівником підприємства, установи, організації, в якій допущені такі порушення (а.с.225). За змістом пункту 779 Порядку №939 для проведення службового розслідування в зазначених вище випадках наказом керівника установи створюється комісія, до якої включаються досвідчені працівники, яким надано допуск до державної таємниці за відповідною формою та доступ до секретної інформації (а.с.225). Пунктом 791 Порядку №939 передбачено, що за результатами розгляду висновку службового розслідування приймає рішення саме керівник установи (а.с.225). Враховуючи зазначені положення Закону №3855 та Порядку №939, здійснювати контроль, перевіряти належне виконання начальником відділу РСР суду своїх посадових обов`язків з організації роботи відділу забезпечення режиму секретності в суді, а отже і встановлювати факти невиконання чи неналежного виконання цих посадових обов`язків, а також наслідків таких дій має виключно Голова суду та органи Служби безпеки України. Посилання апелянта в апеляційній скарзі ,що зазначені повноваження належать керівнику апарату є необґрунтованими та не доведеними, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Як свідчать матеріали дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , розпочатої 02 травня 2019 року та закінченої 27 травня 2019 року, службове розслідування в межах цієї справи щодо з`ясування наявності інших порушень позивача, не пов`язаних з організацією роботи відділу з режимно-секретної роботи та забезпечення режиму секретності в суді, наказом т.в.о. керівника апарату ЛАС не призначалось. Згідно з висновком за результатами службового розслідування від 24 травня 2019 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ЛАС дійшла висновку, що з моменту надходження з 28 лютого 2019 року клопотань в порядку ст. 257 КПК України та станом на 27 травня 2019 року, начальником відділу режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду Сафоновою С.М. не вжито заходів щодо запобігання порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), в тому числи не підготовлено проект листа щодо порядку отримання Луганським апеляційним судом вказаних клопотань, та не вжито заходи щодо його направлення до правоохоронних органів, як наслідок мали місце неодноразові надходження вказаних клопотань до іншого відділу суду (а.с.97-110). Саме в цих діях позивача дисциплінарна комісія встановила ознаки дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, саме за ці дії вважала за необхідне притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї стягнення у вигляді догани. Вина позивача в порушенні порядку прийняття та реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_2 клопотань щодо використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях (№ 394 та № 395 від 28 лютого 2019 року) дисциплінарною комісією не встановлена. Висновки про необхідність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме за дисциплінарний проступок, зміст якого викладено в довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23.04.2019, відсутні у вказаній дисциплінарній справі. Таким чином висновки проведеного службового розслідування не відповідають його підставі та предмету, що визначені в наказах т.в.о. керівника апарату ЛАС від 22 травня 2019 року №54-ос/а та від 02 травня 2019 року №45-ос/а, та стосуються інших обставин, для з`ясування яких дисциплінарне провадження не призначалося. Окрім того, відповідачем не доведено , що до повноважень та посадових обов`язків позивача входило надання методичних рекомендацій та направлення роз`яснювальних листів до правоохоронних органів з питань прийняття від них клопотань в порядку ст.257 КПК України. Згідно зі спірним наказом ОСОБА_1 оголошена догана за неналежне виконання посадових обов`язків та невиконання наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень - за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (а.с.24 т.1). Зміст дисциплінарного правопорушення полягає в наявності таких обставин: позивач, достовірно знаючи, що були факти порушення порядку прийняття клопотань в порядку ст. 257 КПК України (використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій в інших цілях або передання інформації), протягом тривалого часу не вжила заходів щодо забезпечення в межах наданих їй повноважень ефективного виконання завдань і функцій відділом з РСР ЛАС щодо отримання та реєстрації цих клопотань (а.с.24). Отже, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення іншого дисциплінарного проступку, ніж порушення порядку прийняття та реєстрації поданих представником військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . клопотань, що мали місце не саме 28 травня 2019 року, а протягом часу з 28 лютого 2019 року по 27 травня 2019 року, як зазначено у висновках комісії. Аргументи відповідача, що службове розслідування призначалося і проводилося для з`ясування наявності правопорушень, які не стосуються виконання позивачем повноважень з забезпечення організації роботи та виконання функцій відділу РСР щодо дотримання режиму секретності в суді (невиконання усного доручення т.в.о. керівника апарату суду щодо підготування проекту листа до правоохоронних органів) спростовуються змістом самих наказів про призначення службового розслідування та не доведені суду щодо надання відповідних усних доручень які не стосуються організації роботи відділу забезпечення режиму секретності в суді. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені в ході службового розслідування факти, викладені у висновку дисциплінарної комісії від 24 травня 2019 року, щодо неодноразової реєстрації в журналі обліку особистого прийому громадян клопотань щодо скасування грифу секретності, повідомлення про розсекречення, клопотання про розсекречення, які розглядаються слідчими суддями, мали місце в період з 01 березня 2019 року по 03 квітня 2019 року. А функції з забезпечення приймання клопотань та постанов про розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації від процесуальних керівників прокуратури Луганської області були включені до посадових обов`язків позивача лише 05 квітня 2019 року - з дати затвердження Положення про відділ з режимно-секретної роботи Луганського апеляційного суду (підпункт 18 пункту 2 розділу ІІІ) наказом т.в.о. керівника апарату суду. Таким чином, висновки службового розслідування, що реєстрація вказаних документів сталася внаслідок порушення позивачем своїх посадових обов`язків є безпідставними. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що службове розслідування за фактом, викладеним в довідці т.в.о. начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян Луганського апеляційного суду Шевчук М.В. від 23 квітня 2019 року, з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необґрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу, а також з питань контролю роботи секретного діловодства відділу, здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в суді, постійного контролю за його дотриманням працівниками відділу під час проведення всіх видів робіт з матеріальними носіями секретної інформації та з питань контролю виконання заходів щодо усунення причин та умов витоку секретної інформації та недопущення необгрунтованого допуску та доступу до секретної інформації осіб, які не мають відповідного дозволу мав право призначати лише голова суду, який також призначає і комісію з проведення службового розслідування,приймає відповідне рішення, а не т.в.о. керівника апарату суду, що прямо передбачено вимогами пункту 777,779,791 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року №

939. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо протиправності наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності , що прямо суперечить зазначеним вимогам Закону України Про державну таємницю від 21 січня 1994 року № 3855-XІI, а також пунктів 35, 777,779, 791 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939 та підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99). Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованого та правомірного висновку суду попередньої інстанції. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Луганського апеляційного суду на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 360/2732/19 залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 360/2732/19 залишити без змін. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10 березня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року. Судді Т.Г. Арабей І.В. Геращенко Г.М. Міронова