Постанова Чернігівський апеляційний суд № 748/822/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 17 вересня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/822/20 Головуючий у першій інстанції Хоменко Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/903/20 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Бечка Є.М., Губар В.С., за участю секретаря Кривопиші Я.О., позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , особа, яка подала апеляційну скаргу - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», на заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 14 травня 2020 року, м. Чернігів, в с т а н о в и в: 14.04.2020 АТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором без номера від 19.05.2011 у розмірі 17277 грн 65 коп., з яких: 6170 грн 96 коп. заборгованість за кредитом, 2703 грн 93 коп. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену кредитну заборгованість в порядку ст. 625 ЦК України, пеня - 7103 грн 82 коп. і штраф: 500 грн 00 коп. фіксована частина та 798 грн 94 коп. його процентна складова, а також відшкодувати судові витрати у розмірі 2102 грн 00 коп. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що вказану заборгованість станом на 22.03.2020 позивачем нараховано внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за укладеним ними кредитним договором. Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у сумі 6170 грн 96 коп. та відшкодовано витрати по сплаті судового збору в розмірі 750 грн 62 коп. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 фактично отримано та використано кредитних коштів у сумі 6170 грн 96 коп., а решта позовних вимог не підтверджена належними і допустимими доказами. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні його позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом і неустойок та ухвалити рішення, яким задовольнити ці вимоги, в іншій частині рішення залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до такого: - підписавши 19.05.2011 анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_1 приєднався до них. Крім того, останній частково виконував умови укладеного сторонами кредитного договору. Користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення боргу, він фактично погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та приєднувався до них у діючих на момент користування коштами редакціях; - ОСОБА_1 особисто підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій погодився з умовами кредитного договору щодо сплати процентів, пені та штрафу; - в силу ч. 2 ст. 625 ЦК України АТ КБ «ПриватБанк» має право на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках, які нараховані на прострочений кредит, у відповідності до положень Умов та Правил надання банківських послуг. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню. У справі встановлено таке. 19.05.2011 ОСОБА_1 подав до ПАТ КБ «ПриватБанк» анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У цій заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складають між ним і банком договір про надання банківських послуг, що ОСОБА_1 ознайомився з цим договором до його укладення і згоден з його умовами. В той же час у цій заяві не йдеться про встановлення кредитного ліміту на кредитну картку, але у ній зазначено вид картки, яку бажав отримати відповідач - «кредитка «Універсальна» (копія цієї анкети-заяви на арк. 30). 14.10.2011 ОСОБА_1 підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», згідно з якою банк надає йому кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку в обмін на обов`язок з повернення кредиту, сплати процентів за ставкою 2,5% в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у вказані в заяві та в Умовах і правилах строки. За несвоєчасне погашення заборгованості, згідно з цією довідкою, передбачено таку пеню: базова процентна ставка за договором - 30 + 1% від заборгованості і штраф у розмірі 500 грн 00 коп. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (копія цієї довідки на арк. 31). Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, що затверджені наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010, не містять підпису ОСОБА_1 (копія цього витягу на арк. 32-55). Згідно з витягом зі статуту акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 594 та погодженого Національним банком України 06.09.2019, ПАТ КБ «ПриватБанк» перейменовано в АТ КБ «ПриватБанк» (арк. 64-65). Відповідно до наданого позивачем до суду І інстанції розрахунку, станом на 22.03.2020 ОСОБА_1 має перед АТ КБ «ПриватБанк» кредитну заборгованість у загальному розмірі 17277 грн 65 коп., з яких: 6170 грн 96 коп. заборгованість за кредитом, заборгованість за відсотками за простроченим кредитом 2703 грн 93 коп., 7103 грн 82 коп. - пеня і штраф: 500 грн 00 коп. фіксована частина та 798 грн 94 коп. його процентна складова (арк. 10-20). З цього розрахунку й виписок по рахунку ОСОБА_1 (арк. 21-27, 75-82) вбачається, що останній на погашення кредиту сплатив АТ КБ «ПриватБанк» кошти в період з 17.10.2011 по 25.03.2020 у загальній сумі 20537 грн 12 коп., які товариством спрямовувалися на погашення не тільки кредиту, а й процентів за користування ним у розмірах 30,0%, 34,8%, 43,2% і 84% річних, 2,5%, 2,9%, 3,6%, 3,5% на місяць і неустойок. Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, та обставини справи, суд доходить таких висновків. Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Стаття 638 ЦК України приписує, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Пункт 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на момент виникнення і тривання спірних правовідносин, приписує, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема про тип відсоткової ставки, суму, на яку кредит може бути виданий, і орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту. Зазначені вище вимоги законодавства до форми та змісту кредитного договору сторонами виконано. Отже його умови має виконувати не тільки відповідач, а й позивач. В силу ст.ст. 549 ч. ч. 1, 2 і 625 ч. 1 ЦК України розмір процентів за прострочення погашення кредиту та неустойок є похідним від розміру простроченого кредиту та кількості часу прострочення його сплати. З розрахунку заборгованості, наданого суду І інстанції, вбачається, що його виконано виходячи з процентної ставки у розмірах: з 14.10.2011 по 31.08.2014 - 30,0%, з 01.09.2014 по 31.03.2015 - 34,8%, з 01.04.2015 по 31.05.2015 - 43,2% річних, з 01.06.2015 по 22.03.2020 - 2,5%, 2,9%, 3,6%, 3,5% на місяць і 84% річних, тобто у більшому розмірі, ніж обумовлено сторонами у довідці про умови кредитування від 14.10.2011 (неправомірно завищені відсотки за користування кредитом). Так як АТ КБ «ПриватБанк» спрямовувало кошти, сплачені ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості в період з 17.10.2011 по 25.03.2020 на погашення не тільки кредиту, а й неправомірно завищених відсотків за користування кредитом, то апеляційний суд не може констатувати, що наведений у цьому розрахунку розмір заборгованості відповідача у визначеній позивачем сумі і за кредитом - 6170 грн 96 коп., і за процентами за користування кредитом в порядку ст. 625 ЦК України - 2703 грн 93 коп., і всіх неустойок обчислено у відповідності з умовами укладеного сторонами договору. Порівнюючи розрахунок заборгованості, наданий суду І інстанції, з розрахунком заборгованості, що наданий апеляційному суду, апеляційний суд встановив, що загальна сума заборгованості за кредитом у цих розрахунках вказана однаковою, що є неможливим при застосуванні різних значень процентної ставки за користування кредитом: при застосуванні процентної ставки за користування кредитом, обумовленої сторонами в довідці про умови кредитування, розмір усіх видів кредитної заборгованості відповідача буде меншим, ніж її розмір, який визначено з застосуванням розміру неправомірно завищених відсотків за користування кредитом. Відповідно апеляційний суд не може констатувати, що АТ КБ «ПриватБанк» правильно визначило розмір спірної заборгованості ОСОБА_1 за кредитом. Ці ж обставини унеможливлюють задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача і процентів за користування кредитом відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, і неустойок (так як згідно з ст.ст. 624, 1054 ч. 1 ЦК України проценти за користування кредитом і неустойка є похідними від кредиту). З викладеного випливає, що суду не надано допустимих доказів, що підтверджують вимоги апеляційної скарги. Рішення місцевого суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом у сумі 6170 грн 96 коп. не оскаржується і суд не встановив підстав для його перегляду в цій частині у порядку ч. 4 ст. 367 ЦПК України. Апеляційний суд вирішує справу на підставі доказів, наданих як суду І інстанції, так і апеляційному суду, оскільки усі вони мають виключне значення для справи. Отож оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення. Головуючий: Судді: