Постанова 4813 № 1519/2-1411/11
від 08.10.2020 ·Номер провадження: 22-ц/813/1015/20 Номер справи місцевого суду: 1519/2-1411/11 Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.10.2020 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого- Гірняк Л.А. Суддів- Ващенко Л.Г.,Сегеди С.М., За участю секретаря - Ющак А.Ю. Представника позивача- Коливай С.В. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Коливай Сергія Васильовича на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2019 року про відмову у задоволенні заяви щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи: Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» -про визнання права власності в порядку спадкування за законом, за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 до Одеської міської ради, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи: Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» - про визнання права власності, ВСТАНОВИЛА: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ: В 2015 році ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року частині задоволення позову ОСОБА_4 до Одеської міської ради Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності. Вимоги обґрунтовував тим, що рішень Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволений. Визнано за ОСОБА_4 право власност 13/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . В обґрунтування своєї заяви зазначив, що після набрання вказаним рішенням законної сили, йому стали відомі обставини які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути йому відомі. Такими обставинами заявник вважав факт відсутності розпорядження Іллічівської районної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ «А» та надвірних споруд, що належить ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 від 25 грудня 2002 року. Оскільки це розпорядження стало підставою для винесення рішення суду, ОСОБА_1 вважав рішення суду незаконним, несправедливим, таким, що підлягає перегляду у зв`язку з нововиявленими обставинами. При перегляді рішення ОСОБА_1 просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити. Справа судами розглядалась неодноразово. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ: Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 13/20 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 липня 2013 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року залишено без змін. У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року в частині задоволення позову ОСОБА_4 посилаючись на те, що розпорядження від 25 грудня 2002 року № 989 «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ «А» та надвірних споруд, що належать ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 » яке стало підставою для ухвалення судового рішення є фальшивим так як, Іллічівська районна адміністрація Одеської міської ради його не видавала, воно не зареєстровано в журналі реєстрації розпоряджень районної адміністрації за 2002 рік ( а.с.271 т.1). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2019 року у задоволені заяви представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року - відмовлено( а.с.184-185 т.3). В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Коливай С.В. просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01.08.2019 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку з ново виявленими обставинами та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. В судове засідання ОСОБА_2 , Одеська міська рада, Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_3 та третя особа: Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином. В силу ст.372 ч.2 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутності. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН: Апелянт посилається на постанову слідчого СВ Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Ф.В.Кутового від 23 червня 2015 року відповідно до якого за результатами досудового розслідування кримінального провадження № 12015160470002070 за ч.4 ст.358 КК України встановлено, що Іллічівською районною адміністрацією Одеської міської ради Розпорядження № 989 від 25.12.2002 року громадянці ОСОБА_6 не видавалось та його копія є підробкою. Оскільки події не можливо встановити із смертю ОСОБА_6 кримінальне провадження по справі закрито. Посилаючись на те, що право власності на спірний об`єкт нерухомості набуто на підставі фальшивості документу, а тому зумовили за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення. Посилаючись на те, що зазначені юридичні факти мають істотне значення ддля розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику його заява підлягає задоволенню. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ,ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ: Судом установлено, що ОСОБА_4 є власником 13/20 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з житлового будинку під літ. «А», 2-1 тамбур, 2-2 коридор, 2-3 кухня, 2-4 житлова, 2-5 житлова, сараї «Ж,К,В» навісу «З», кухні під літ. «Б» прибудови «б», тамбуру «б». Право власності набуто нею на підставі договору дарування, посвідченого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за номером 3-3582, за яким вона отримала спірне майно в дар від ОСОБА_6 . Як убачається зі змісту договору, спірна частина домоволодіння належала за життя ОСОБА_6 як дарувальнику на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2006 року. Указане судове заочне рішення було прийнято судом в межах даної справи на підставі розпорядження Іллічівської районної адміністрації «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належать ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 від 25 грудня 2002 року. Суд також установив, що Іллічівська районна адміністрація 25 грудня 2002 року ніякого розпорядження не видавала. Договір дарування, за яким дарувальник ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_4 13/20 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , ніким не оспорюється, недійсним не визнаний. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ: Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з`явились, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного. Відмовляючи в перегляді за ново виявленими обставинами рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.04.2011 року районний суд виходив з відсутності доказів фальшивості розпорядження Іллічівської райадміністрації Одеської міської ради № 989 від 25.12.2002 року «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належать ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 від 25 грудня 2002 року», а відтак відсутні підстави для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами. Судова колегія погоджується з таким висновком районного суду з голяду на наступне. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої, пунктів першого, другого частини другої статті 361 ЦПК України (у редакції, чинній на час подачі заяви ) рішення суду, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили, може бути переглянуте у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є серед іншого: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; Відповідно до ст.423 ч. 2 п.1. та 2 ЦПК ( в редакції ухвалення судового рішення ) підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Враховуючи, що заявник не довела фальсифікацію спірного рзпорядження Іллічівської райадміністрації Одеської міської ради № 989 від 25.12.2002 року «Про прийняття в експлуатацію житлового будинку літ. «А» та надвірних споруд, що належать ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 від 25 грудня 2002 року», а тому районний суд правильно дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для перегляду судового рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року за ново виявленими обставинами. Одночасно судова колегія звертає увагу, що Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicataостаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40). Враховуючи, що ОСОБА_3 набула право власності на підставі договору дарування 08.10.2008 року на 13/20 частин спірного домоволодіння, з заявою про перегляд рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2011 року заявник звернувся в 2015 році, тобто після 7 років з дня набуття нею права власності, судова колегія приходить до висновку про фундаментальний аспект верховенства права як принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata остаточності рішень суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коливай Сергія Васильовича залишити без задоволення, а ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2019 року,без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складено 13.10.2020 року. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк Судді Л.Г.Ващенко - С.М.Сегеда