Постанова 4814 № 552/4805/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/4805/21 Номер провадження 22-ц/814/113/26Головуючий у 1-й інстанції Кузіна Ж. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2026 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Триголов В.М. Судді: Лобов О.А., Панченко О.О. Секретар:Горбун К.О. Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Полтави від 23 січня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по цивільній справі № 552/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики, В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 3000 доларів США. Позов мотивований тим, що 02.08.2020 року між сторонами укладено договір позики у вигляді власноруч написаної відповідачем розписки, згідно якого ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 кошти в сумі 3000 доларів США, які зобов`язувався повернути не пізніше 01.03.2021 року. Свої зобов`язання в добровільному порядку відповідач не виконав, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за договором позики від 02 серпня 2020 року в сумі 87750 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп. Адвокат Гайтота І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на невірну оцінку судом наявних у справі доказів, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , адвоката Гайтоти Ірини Миколаївни - залишено без задоволення. Рішення Київського районного суд м. Полтави від 29 червня 2022 року - залишено без змін. У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики посилаючись на те, що в рамках кримінального провадження № 12023175420000717 проведено судову почеркознавчу експертизу, яка підтвердила , що підпис у розписці від 02.08.2020 року від імені ОСОБА_2 про взяття позички у ОСОБА_1 у сумі три тисячі доларів США від 02.08.2020 року, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. 23 листопада 2024 року отримано висновок експерта. Просив заяву задовольнити, скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову. Рішенням Київського районного суду міста Полтави від 23 січня 2025 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року по цивільній справі № 552/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики - задоволено. Скасовано рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року по цивільній справі № 552/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики. Ухвалено нове рішення , яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики відмовлено. Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права , буез урахування доказів по справі. Апелянт вказує, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний , однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа , яка звертається із заявою про скасування рішення , повинна довести , що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судвому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності , доти , доки вона використовується задля виправлення посмилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA V. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Також зазначає, що при розгляді заяви представника відповідача адвоката Гайтоти І.М. судом першої інстанції враховано , що підставою перегляду рішення суду першої інстанції буол подання заявником висновку експерта №СЕ -19/117-24/3165-ПЧ від 13.04.2024 р. проведеної в рамках кримінального провадження № 12023175420000717.Скаржника вважає, що суд апеляційної інстанції повинен критично оцінювати вказану підставу, як нововиявлену і достовірність вказаного доказу. Зокрема, при розгляді справи в суді першої інстанції згідно ухвали суду від 08.11.2021 р. було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та призначено судову почеркознавчу експертизу. Оплату за проведення дослідження покладено на відповідача ОСОБА_2 . Водночас відповідачем не було проведено оплату вартості судової почеркознавчої експертизи. За клопотанням експерта не надано зразків почерку, а тому ухвала суду була повернута без виконання. Також вказує, що непогодившись із рішенням суду першої інстанції від 29.06.2022 відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду . На стадії розгляду справи в апеляційній інстанції представникаом відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гайтотою І.ҐМ. було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи . Згідно постанови Полтавського апеляційного суду від 10.10.2023 року апеляційну скаргу залишено без задовлення, рішення залишено без змін. Апелянт зазначає, що варто критично поставитися до висновку експерта який став підставою для скасування рішення , оскільки такий було виготовлено без оригіналу розписки. Зважаючи на викладене позивач просить скасувати рішення Київського районного суду міста Полтави від 23 січня 2025 року , та відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення за нововиявлними обставинами із одночасним залишенням без змін рішення Київського районного сууд м.Полтави від 29 червня 2022 року. З матеріалів справи встановлено, що згідно розписки від 02 серпня 2020 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику в сумі 3000 доларів США, які зобов`язався повернути не пізніше 01.03.2021р. На підставі поданої ОСОБА_2 заяви було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2023 року № 12023175420000717 за оснаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.358 КК України. В рамках кримінального провадження № 12023175420000717 проведено судову почеркознавчу експертизу , яка підтвердила , що підпис у розписці від 02.08.2020 року від імені ОСОБА_2 , про взяття позички у ОСОБА_1 у сумі три тисячі доларів США від 02.08.2020 року, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Необхідними умовами для кваліфікації обставин як таких, що визначені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), 2) спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та 3) мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини повинні підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3). Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26). Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21). Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункти 27, 28). Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20, пункт 6.38). Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). У якості нововиявлених обставин у справі, яка переглядається, ОСОБА_2 визначає, що розписка від 02 серпня 2020 року , на яку посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог та яка була прийнята раніше судом як належний доказ, містить підпис іншої особи а не ОСОБА_2 і тому на його підставі неможливо встановити дійсні обставини справи та зробити висновок про те, чи було дійсно укладено договір позики який підтверджується розпискою , тому рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 червня 2022 року у справі №552/4805/21 слід переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати. Задовольняючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив із того, що обставина, щодо відсутності підпису відповідача ОСОБА_2 у договорі позики від 02 серпня 2020 року, що підтверджено висновком експерта № СЕ-19/117-24/3165- ПЧ від 13 квітня 2024 року у рамках кримінального провадження № 12023175420000717, не була встановлена судом, тому вона має істотне значення для розгляду справи і виконання рішення суду та є істотною для справи обставиною та підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Проте , колегія суддів із таким висновком погодитись не може, адже фактично обставини, на які посилається ОСОБА_2 як на нововиявлені, не є новивленими, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що свідчить про незгоду заявника з ухваленим судовим рішенням. У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, безпідставно не надав належну оцінку поданим сторонами доказам і не врахував всі обставини справи, залишивши поза увагою, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 в своїй заяві, не являються нововиявленими обставинами відповідно до вимог статті 423 ЦПК України . Посилання ОСОБА_2 на обставини, встановлені висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Украхїни № СЕ-19/117-24/3165- ПЧ від 03.04.2024 року у кримінальному провадженні №12023175420000717 від 08.11.2023 року, зокрема на те, що розписка від 02.08.2020 року має підпис не ОСОБА_2 , як на нововиявлені обставини, колегія суддів відхиляє як безпідставні, оскільки такий висновок був складений після ухвалення судом рішення у даній справі та набрання ним законної сили, тому викладені в ньому обставини не можуть вважатися нововиявленим в розумінні статті 423 ЦПК України. Такий висновок експерта є новим доказом у справі. Водночас, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції від 23 січня 2025 року підлягає скасуванню, адже нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Окрім того, протягом попереднього перегляду справи з вересня 2021 по жовтень 2023 року відповідачем заявлялося клопотання про проведення відповідної експертизи , проте не була сплачена її вартість та не було надано експериментальних зразків почерку для її проведення, у зв`язку із чим висновок так і не був отриманий , відповідно , маючи можливість надати доказ, що міг би призвести до іншого результату судового розгляду відповідачем не було вчинено жодних дій, та ініційовано перегляд остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР передбачено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 вказував , що з 23 березня 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях . Проте зі справи вбачається , що почеркознавчу експертизу за клопотанням строни відповідача було призначено ще у листопаді 2021 року. У січні 2022 року представника відповідача було ознайомлено із клопотанням експерта , відповідно у матеріалах справи відсутні докази , що відповідач не мав можливість надати доказ, що міг би призвести до іншого результату судового розгляду . Відповідно до ч.1,2 ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Отже , апеляційна скарга підлягає задоволенню , а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. 367, 374 ,376, 382 ,383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду міста Полтави від 23 січня 2025 року - скасувати . Ухвалити у справі нове судове рішення. Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по цивільній справі № 552/4805/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики залишити без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Головуючий суддя: В.М. Триголов Судді: О.А. Лобов О.О. Панченко