Постанова 4852 № 280/2103/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2103/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №280/2103/20 за позовом Державного реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Ю.С. до Міністерства юстиції України третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи" про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: 26.03.2020 року державний реєстратор Виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Ю.С. звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 19 березня 2020 року № 1042/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» у частині анулювання їй доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позову позивачка посилалась на протиправність оскарженого наказу, яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 23.10.2019 року та серед іншого, анульовано її доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор вказує, що приймаючи оскаржений наказ відповідачем не дотримано процедури розгляду такої скарги у частині повідомлення належним чином про час і місце розгляду скарги, тим самим порушив право надати пояснення з приводу викладених у скарзі фактів. Також посилалась на порушення термінів розгляду скарги, а також зазначила про її відкликання. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить повністю скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що процедура розгляду Мін`юстом скарги на рішення державних реєстраторів хоча й була проведена з порушеннями, але з формальними і такими, що не вплинули на кінцевий результат суті розглянутого питання. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 23 жовтня 2019 року до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області подано скаргу на рішення № 49238299 від 18 жовтня 2019 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Ю.С. Вказану скаргу за належністю передано на розгляд відповідачеві. Супровідним листом від 26 грудня 2019 року № 8647/19.2.1/32-19, секретарем Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації направлено, у тому числі, позивачеві копію скарги та повідомлено, що про дату, час та місце розгляду скарги буде опубліковано в підрозділі «Засідання Комісії» розділу «Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» рубрики «Послуги» на сайті Департаменту держаної реєстрації та нотаріату Мін`юсту. Висновком Колегії Міністерства юстиції України, з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністрества юстиції (далі Колегія) від 11 лютого 2020 року рекомендовано скаргу від 23 жовтня 2019 року задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення №49238299 від 18 жовтня 2019 року, прийняте державним реєстратором Коломієць Ю.С., анулювати доступ державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наказом Міністерства юстиції України №1042/5 від 19 березня 2020 року «Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» скаргу від 23 жовтня 2019 року задоволено, скасовано рішення №49238299 від 18 жовтня 2019 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Ю.С., анульовано доступ державного реєстратора виконавчого комітету Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області Коломієць Ю.С. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації, виконання пункту 3 покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи». Вважаючи вказаний наказ у частині анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протиправним, позивачка звернулася до суду із позовом про його скасування. Приймаючи рішення про задоволення позову суд виходив із того, що позбавлення державного реєстратора, дії якого оскаржуються, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, ураховуючи, що такі дії призвели до позбавлення права позивача на участь у процесі прийняття рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду та з цього приводу зазначає про таке. Перш за все суд зазначає про відсутність доказів на підтвердження фактів відкликання скарги від 23 жовтня 2019 року, що б мало наслідком залишення її без розгляду. Судом здійснено огляд сайту, на який посилається позивач, утім зазначена інтернет сторінка таких обставин не містить. Щодо процедури розгляду скарги, то вона визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV та постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі Порядок №1128) За частиною першої статті 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Згідно із частинами першою, другою, третьою-п`ятою, дев`ятою, десятою статті 37 Закону № 1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту, його територіальних органів або до суду. Мін`юст розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін`юсту. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін`юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Мін`юстом або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Мін`юсту подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім`я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім`я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. На час подання скарги діяла редакція Порядку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 843 від 18 вересня 2019 року «Про внесення змін до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації». Пунктом 9 Порядку визначено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. У відповідності до пункту 10 встановлено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті, повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги). На час розгляду скарги, вказаний Порядок зазнав змін у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1150 від 24 грудня 2019 року та його пункт 9 вже викладено у такий редакції: під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) . Відповідно до пункту 10 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Згідно із пунктом 11 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Аналізуючи вимоги Порядку як на момент подання скарги так і на момент її розгляду суд зазначає, що такий Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення, але презюмує, що воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги. Нормативний порядок оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Мін`юсту є втіленням, конкретизацією дії загальних засад державної реєстрації прав, однією з яких є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; реалізацією мети і значення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, під якою закон розуміє офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частина перша стаття 2 Закону № 1952-IV), а звідси - державна реєстрація речових прав не повинна викликати жодних сумнівів в процесі настання цих фактів. У Законі № 1952-IV і Порядку № 1128 прописані вимоги щодо строків подання скарги, які достатні для того, щоб сторони реєстраційних відносин могли оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, а також відносно кола осіб, які вправі подати скарги, форми і змісту скарги та її обґрунтування, встановленого Урядом України порядку розгляду скарги. Порядок № 1128 спрямований на регулювання суспільних відносин щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами, визначає конкретну поведінку учасників цих відносин, передбачає усвідомлення учасниками права своїх прав та обов`язків та здійснення Мін`юстом дій на дотримання встановленої процедури розгляду скарги. При цьому, Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнані про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку № 1128 у редакції від 21 вересня 2019 року слово «обов`язково» та термін «запрошує державного реєстратора», у редакції Порядку від 09 січня 2020 року для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін`юст має запросити скаржника, суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані. Закон не містить вказівки впродовж якого строку чи до якої події Мін`юст має повідомити про розгляд скарги, і суд не ставить собі за обов`язок його визначити. Але попри це суд вважає, що Мін`юст повинен його застосувати таким чином, щоб за зовнішнім виглядом можна було би побачити, що Мін`юст вдався до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги і забезпечення прав учасників реєстраційних відносин. Недотримання порядку розгляду скарги у вимірі сказаного, мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач встановлених вимог Порядку в редакції від 21 вересня 2019 року та в редакції від 09 січня 2020 року не дотримався. Доказів розміщенення на офіційному веб-сайті Мін`юсту оголошення про розгляд скарги з відомостями щодо того, відносно яких саме реєстраційних записів чи рішень про державну реєстрацію подано скаргу, суду надано не було. Отже, встановлені обставини справи, за яких зацікавлену особу фактично позбавлено можливості взяти участь в розгляді скарги, в контексті наведених норм свідчать про порушення суб`єктом розгляду скарг (Комісією) вимог Порядку № 1128 щодо належного розгляду скарги. Поряд з цим, суд знаходить обґрунтованими доводи відповідача, що порушення термінів розгляду скарги не є підставою для скасування наслідків її розгляду, утім, ураховуючи, що останнім порушено процедури розгляду скарги, колегія суддів знаходить вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оскарженого наказу у частині анулювання позивачеві доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За викладених обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №280/2103/20 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №280/2103/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст. ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко