Постанова 4824 № 752/23419/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року місто Київ. Справа 752/23419/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12253/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Суддя доповідач Желепи О.В., суддів Олійника В.І., Кулікової С.В. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року (у складі судді Шевченко Т.М. повний текст складено 31.07.2020 року ) в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до ОСОБА_1 , треті особи - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу), - ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року ПАТ «НАСК «Оранта» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 квітня 2018р. між ТОВ «БК «Голдстрім ЛТД» та ПАТ «НАСК «Оранта» укладений договір № УБ1256163 добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volvo XC-90», д.н.з. НОМЕР_1 . 14.10.2018 р. в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів Volvo XC-90» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05.11.2018 р. ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 17.10.2018р. до позивача із заявою звернувся представник ТОВ «БК «Голдстрім ЛТД» з приводу виплати страхового відшкодування. 14.11.2018р. ПАТ «НАСК «Оранта», виходячи із розрахунку СТО, на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування до нього, здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок, вказаний страховиком в розмірі 59 465,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням. 10 січня 2019р. «НАСК «Оранта» звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ України» із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 59 465,88 грн. 20 травня 2019р. листом ПрАТ «СК «ПЗУ України» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що згідно полісу АМ/5658040, який укладений ПрАТ «СК «ПЗУ України», забезпеченим є інший транспортний засіб, ніж зазначений в полісі. За таких обставин, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 59 465,88 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року у задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно поштової відмітки 31.08.2020 року звернулась безпосередньо до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вказує, що оскаржуване рішення судом прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Посилання в оспорюваному рішенні на ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є некоректним, оскільки Позивачем страхова виплата проводилася за договором майнового страхування, тобто в межах Закону України «Про страхування». Вказує, що судом абсолютно не надано правової оцінки листу ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (від 20.05.2020р.) щодо відмови Позивачу у виплаті страхового відшкодування (у зв`язку з тим, що згідно полісу АМ/5658040, який укладений ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», забезпеченим є інший транспортний засіб, ніж значиться в полісі. Таким чином, транспортний засіб «Volkswagen Golf», л.о.н. НОМЕР_2 , на момент події, а саме 14.10.2018 року, не був забезпечений в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»).Натомість про даний лист лише згадується в описовій частині оспорюваного рішення(абз. 19 ). 28 вересня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 в якому він вказує, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2020 року є законним та таким, що було прийняте у відповідності до чинного законодавства, а також заперечує проти задоволення апеляційної скарги, оскільки саме на ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", як страховика відповідача, покладений відповідний обов`язок відшкодування у межах суми страхового відшкодування. Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав встановленими такі обставини. 12 квітня 2018р. між ТОВ «БК «Голдстрім ЛТД» та ПАТ «НАСК «Оранта» укладений договір № УБ1256163 добровільного страхування транспортного засобу, предметом якого є страхування транспортного засобу «Volvo XC-90», д.н.з. НОМЕР_1 . (а.с. 33) 14 жовтня 2018 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів VolvoXC-90» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «VolkswagenGolf» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . У результаті зіткнення був пошкоджений автомобіль марки Volvo XC-90» д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «БК «Голдстрім ЛТД». Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2018 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 6) 17 жовтня 2018р. ТОВ «БК «Голдстрім ЛТД» звернулося до ПАТ «Національна компанія СК «Оранта» з заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с. 9) 14 листопада 2018р. ПАТ «НАСК «Оранта», виходячи із розрахунку СТО, на підставі страхового акту та розрахунку страхового відшкодування до нього, здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок, вказаний страховиком, в розмірі 59 465,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням. (а.с. 25) Між ОСОБА_1 та ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" було укладено договір, за умовами якого страховик зобов`язався протягом визначеного періоду надати послуги зі страхування, саме обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. На виконання умов договору було укладено Поліс № АМ/5658040 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком за яким є ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", забезпеченим ТЗ - автомобіль "Фольцваген" н.з. НОМЕР_2 . Розмір страхового відшкодування згідно вказаного договору становить 100 000 грн. (а.с. 63) 10 січня 2019р. ПАТ «НАСК «Оранта» звернулася до ПрАТ «СК «ПЗУ України» із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 59 465,88 грн. 20 травня 2019р. листом ПрАТ «СК «ПЗУ України» відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що згідно полісу АМ/5658040, який укладений ПрАТ «СК «ПЗУ України», забезпеченим є інший транспортний засіб, ніж зазначений в полісі. (а.с.26) Позивач зазначає, що ПАТ "НАСК "Оранта" неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання даного спору. 24.05.2019 р. ПАТ "НАСК "Орната" звернулась до ОСОБА_1 з регресною вимогою (вих. № 08-03-14/4869), а 02.09.2019 р. - з досудовим попередженням (вих. № 08-03-14/8617). Оскільки відповідач виплату страхового відшкодування в порядку регресу за даним страховим випадком не здійснила, позивач звернувся у суд з даним позовом і просить стягнути з ОСОБА_1 59 465,88 грн. страхового відшкодування в порядку регресу. Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»). За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України). Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування»). Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України). Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 59 465,88 грн. Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов`язань : Договірне зобов`язання між позивачем і потерпілою - за договором добровільного майнового страхування; Деліктне зобов`язання між потерпілою та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок ДТП; Договірне зобов`язання між відповідачем і третьою особою - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. На виконання комплексного договору № УБ 1256163 страхування позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 59465,88 грн. Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст. 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 вказаного Закону). Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист. У цій справі ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" як страховик відповідача (завдавача шкоди) не набула право регресу до останнього. Таке право ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" могла би набути, відшкодувавши потерпілій завдану їй шкоду, а також за наявності умов, визначених ст. 38 вказаного Закону. Вимога позивача (страховика потерпілої) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою. Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої. Дослідивши наявні у справі письмові докази, колегія суддів встановила, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, а висновки суду відповідають таким обставинам та вимогам закону. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу ст. 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені уст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист. ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" як страховик відповідача (завдавача шкоди), не набуло право регресу до останнього. Таке право ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" могла би набути, відшкодувавши потерпілій завдану їй шкоду, а також за наявності умов, визначених ст. 38 Закон). Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою. Враховуючи зазначене, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої. На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, «Volkswagen Golf» держ. номер реєстрації НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , був застрахований у відповідності до страхового полісу серії ОСЦПВ ВНТЗ № АМ/5658040, за яким цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія зазначеного транспортного засобу, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна». У відповідності до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Враховуючи вищезазначене, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, що передбачених ст. 37 Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Посилання в апеляційній скарзі на листПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (від 20.05.2020р.) щодо відмови Позивачу у виплаті страхового відшкодування (у зв`язку з тим, що згідно полісу АМ/5658040, який укладений ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», забезпеченим є інший транспортний засіб, ніж значиться в полісі, колегія суддів не приймає, з огляду на те. що в матеріалах справи наявний поліс а.с. 43. яким спростовано зміст листа СК ПЗУ Україна, оскільки в ньому зазначений саме той транспортний засіб на якому була вчинена ДТП, за шкоду в якій позивач виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування. Суду не було надано доказів, що поліс був підроблений відповідачем, чи визнаний недійсним або нікчемним, а тому суд правомірно відмовив позивачу в позові до винної особи, з огляду на те, що ліміт відповідальності СК ПЗУ "Україна" є більшим ніж ціна позову в даній справі . Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року за результатами розгляду справи № 755/18006/15-ц щодо правильного застосування норм права при стягненні матеріальної шкоди з особи, яка застрахувала свою відповідальність. При цьому посилання в скарзі на те, що страхова виплата проводилась за договором майнового старахування, тому не слід застосовувати норми ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегія суддів не приймає, так як страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно з ст.ст. З, 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК Українита ст. 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга позивача не містить. Суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими під час розгляду справи. За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Враховуючи, те що апеляційна скарга залишається без задоволення, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат судом першої інстанції. Судовий збір за подання апеляційної скарги слід покласти на особу, яка подала апеляційну скаргу. Іншими учасниками справи не заявлено до відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у апеляційному суді. В зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а)г) п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 15 жовтня 2020 року. Суддя доповідач: Судді: