Постанова Одеський апеляційний суд № 2-2068/07

Номер провадження: 22-ц/813/6231/20 Номер справи місцевого суду: 2-2068/07 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29.09.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Чепрас А.І., учасники справи: заявник (стягувач) - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», боржник - ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року у складі судді Свяченої Ю.Б., в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №2-2068/07 на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеса від 07.06.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» грошових коштів у розмірі 55 543,13 грн, визнання поважною причину пропуску строку для його пред`явлення та поновлення цього строку. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року в задоволенні заяви АТ «Державний ощадний банк України» відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду, АТ «Державний ощадний банк України» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і постановити нову, якою заяву про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» грошових коштів у розмірі 55543,13 грн та про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити, стягнувши судові витрати, понесені як у суді першої, так і апеляційної інстанцій. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова про повернення виконавчого документу разом з оригіналом виконавчого листа від 15.11.2007 на адресу банку не надходили. Стягувач не зобов`язаний контролювати хід виконання судового рішення, а виконавчий документ втрачено та пропущений строк для його пред`явлення на виконання не з вини апелянта. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07.06.2007 позов ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філіїОдеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 55 543,13 грн. 15.11.2007 Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-2068/07. АТ «Державний ощадний банк України» 13.02.2013 звернулося з заявою до головного державного виконавця Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та 01.03.2013 державного виконавця було відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа, виданого 15.11.2007. Відповідно до листа Другого Приморського відділу ДВС м. Одеси від 29.10.2019 виконавче провадження №36822857 по виконанню вказаного виконавчого листа було завершено 24.03.2014 відповідно до вимог пункту 5 ст. 47 ЗУ « Про виконавче провадження» та виконавчий документ повернуто стягувачу. В листі також зазначено, що виконавче провадження знищено за терміном зберігання, відповідно до вимог Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, та у зв`язку з тим, що термін зберігання завершених проваджень закінчився, надати більш детальну інформацію не є можливим. Відмовляючи Банку в задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не доведено втрату виконавчого листа та не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку пред`явлення його до виконання. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Пунктом 17.4 Перехідних положень ЦПК України визначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно діючого законодавства дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акту. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Тобто, вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого документа, суд повинен перевірити строки, встановлені для пред`явлення такого виконавчого документа до виконання. За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що стягувач, звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа повинен довести належними та достатніми доказами не лише факт втрати виконавчого листа, а й факт його пред`явлення в межах строку, встановленого законом. Встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено. На обґрунтування доводів заяви банком зазначено, що впродовж часу з відкриття виконавчого провадження він не отримував жодних відомостей щодо вжитих заходів, при цьому матеріали справи не містять доказів про те, що з часу відкриття провадження в 2013 році банк цікавився провадженням, адже з наданих листів про звернення до виконавчої служби лише лист від 30.09.2019 за №113.20-13/333-н/457 є таким, що підтверджує отримання його виконавчою службою, оскільки відправлений із заповненням рекомендованого повідомлення. При цьому з листа та наданої відповіді видно, що питання було предметом розгляду виконавчої служби. Два інших звернення як докази прийняті бути не можуть, оскільки докази отримання листів щодо звернень відсутні, а відтак відсутні докази поважності причин пропуску строку протягом 6 років, починаючи з 2013 року, при цьому наявність у постанові про відкриття виконавчого провадження спеціального ідентифікатора доступу (а.с.9) надає можливість стягувачу у будь який час без перешкод дізнатися про хід виконавчого провадження та не вимагає направлення листів. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку. Видача дубліката виконавчого листа обумовлена строком. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 16.10.2020. Головуючий: Судді: