Постанова 4801 № 127/8443/20

Справа № 127/8443/20 Провадження № 33/801/730/2020 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л.О., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Королюк Оксани Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2020 року по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , до відповідальності, передбаченої частиною першою статті 483 МК України, - в с т а н о в и в : Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2020 року визнано винуватою ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України та застосувано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста відсотків вартості товару, що становить 41266 гривень 78 копійок (сорок одна тисяча двісті шістдесят шість гривень сімдесят вісім копійок) з конфіскацією транспортного засобу марки «BMW 315», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 420 гривень 40 копійок на користь держави. Як зазначено в постанові суду, 29 червня 2018 року о 00:58:07 год. в зону митного контролю пункту пропуску «Могилів-Подільський - Отач» відділу митного оформлення «Автомобільний» митного поста «Дністер» Вінницької митниці ДФС в напрямку з Молдови до України на канал руху «зелений коридор» в`їхав легковий автомобіль марки «BMW 315», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 країна реєстрації - Литва, під керуванням ОСОБА_3 . Під час митного контролю як підставу для ввезення даного автомобіля ОСОБА_1 надала до митного контролю та митного оформлення наступні документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданий 21.05.2009 органом 0501 (виданий в термін до 21.05.2019), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 (країна реєстрації - Литовська Республіка), довіреність на право користування транспортним засобом № G-4298 від 14.07.2016 року, засвідчену нотаріусом Литовської Республіки ОСОБА_4 . 17 жовтня 2018 року Вінницькою митницею ДФС до Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України направлено проект запиту до митних органів Р. Литва за №6789/8/02-80-20-05 з метою підтвердження (спростування) факту оформлення та реєстрації довіреності № G-4298 від 14.07.2016 року на право користування транспортним засобом «BMW 315», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 в нотаріальному бюро GINTE KUZABAVICIENE. 12 листопада 2019 року ДФС України отримано відповідь митних органів Литовської Республіки (вих. № (20.3/15)3В-8472 від 25.10.2019 року), згідно змісту якої довіреність № G-4298 від 14.07.2016 року на право користування ОСОБА_5 транспортним засобом марки «BMW 315», VIN: НОМЕР_2 . реєстраційний номер НОМЕР_6 нотаріальним бюро м. Каунас GINTE KUZABAVICIENE не складалася та не підтверджувалася. Отже, ОСОБА_1 надала митному органу як підставу для переміщення транспортного засобу марки «BMW 315», VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 через митний кордон України довіреність на право користування транспортним засобом № G-4298 від 14.07.2016 року, що містить ознаки підробки. 15.01.2020 року ОСОБА_6 надіслано запрошення (лист № 7.12-20/1-12/394 від 15.01.2020 року) про необхідність прибуття до митниці в термін до 12.03.2020 року з метою проведення опитування та складання протоколу про порушення митних правил. 11 березня 2020 року до митниці надійшла заява від ОСОБА_1 щодо перенесення опитування на 14 год. 13 березня 2020 року, однак ОСОБА_1 в зазначений термін на митницю не з`явилась. Заяви та повідомлення про неможливість прибуття на митницю від ОСОБА_3 не надходили. Згідно п. 57 ст. 4 МК України, товар - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач. Таким чином, ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України товар: автомобіль «BMW 315». VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 1350 євро, що станом на 29.06.2018 року становить 41266 гривень 78 копійок (сорок одна тисяча двісті шістдесят шість гривень сімдесят вісім копійок), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товару підробленого документу, а саме довіреності на право користування транспортним засобом № G-4298 від 14.07.2016 року. Не погоджуючись із постановою суду, адвокатом Королюк О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту дослідження усіх обставин справи, просить скасувати постанову суду, прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 467 МК України. Основними доводами апеляційної скарги є те, що розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував положення частини другої статті 467 МК України, в редакції чинній на час вчинення та виявлення правопорушення митним органом, згідно якої якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Зазначає, що правопорушення було вчинено 29 червня 2018 року коли було надано під час митного контролю як підставу для ввезення автомобіля довіреність, яка містить ознаки підробленої. 12 листопада 2019 року дане правопорушення було виявлено коли ЛФС України отримано відповідь митних органів Литовської Республіки. Таким чином, строк накладення адміністративного стягнення сплив 12 травня 2020 року. Вказує, що Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08 листопад 2018 року було внесено зміни до статті 467 МК України та доповнено положенням про зупинення на час розгляду таких справ судом строку накладення стягнень у справах про порушення митних правил, які набрали чинності 25 листопада 2018 року. Однак, положення частини другої статті 467 МК України в новій редакції, яка почала діяти з 25 листопада 2018 року, збільшують строк давності притягнення особи до відповідальності, а саме погіршують становище особи, відповідно не мають зворотної дії в часі. Частиною першою статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Правопорушення, передбачене статтею 483 МК України характеризується активними діями виконання правопорушником митних формальностей при проведенні митного контролю і не є триваючим. Також в апеляційній скарзі ставиться питання про поновлення строку на оскарження постанови суду з тих підстав, що постанова суду прийнята 25 червня 2020 року без участі ОСОБА_3 , копію постанови ОСОБА_1 отримала 03 вересня 2020 року, апеляційну скаргу подано 10 вересня 2020 року, тобто протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду. 15 жовтня 2020 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшли заперечення представника Подільської митниці Держмитслужби Грубеляса О.І., в яких представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. Заперечення обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 навмисно ухилялась від отримання будь-яких документів як зі сторони суду так і зі сторони митниці. Крім цього, строк оскарження постанови суду першої інстанції закінчився 07 липня 2020 року. Вказується, що застосування положень статті 58 Конституції України є недоречним у даній справі, оскільки виявлення правопорушення відбулося 12.11.2019 року у день надходження відповіді митних органів Р. Литва, а строк притягнення до відповідальності ОСОБА_3 не завершений, відтак постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою. Також зазначається, що положення статті 467 МК України є процесуальною нормою, яка не встановлює відповідальність, а тому зворотної дії в часі немає. Крім цього, редакція статті 467 МК України станом на день вчинення правопорушення вказувала, що правопорушення, передбачене статтею 483 МК України, належить до триваючих. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник Королюк О. В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Представник Подільської митниці Держмитслужби Грубеляс О.І. заперечив проти апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вважаю, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга задоволенню, з огляду на наступне. Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що справа судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права з огляду на наступне. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчинення у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного правопорушення. Відтак насамперед слід оцінити доводи апеляційної скарги адвоката Королюк О. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , щодо підстав для закриття провадження у справі в зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил закріплено у статті 467 Митного кодексу України, до якої були внесені зміни Законом України № 2612-VII від 08.11.2018 року (набув чинності 25 листопада 2018 року), відповідно до яких частина друга статті 467 була виключена, а частина перша викладена в новій редакції: «Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.» До внесення змін в статтю 467 МК України, в частині другій було зазначено: якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Строк накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Положення статті 467 МК України в новій редакції, яка почала діяти з 25.11.2018 року, збільшують строк накладення адміністративного стягнення, оскільки він обраховується не з моменту вчинення правопорушення, а з моменту його виявлення, тобто погіршують становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тому не мають зворотної дії в часі. Відтак, оскільки ОСОБА_1 перемістила через митний кордон України товар: автомобіль «BMW 315». VIN: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 1350 євро, що станом на 29.06.2018 року становить 41266 гривень 78 копійок (сорок одна тисяча двісті шістдесят шість гривень сімдесят вісім копійок), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для переміщення товару підробленого документу, а саме довіреності на право користування транспортним засобом № G-4298 від 14.07.2016 року, керуючись положеннями статті 58 Конституції України, в даному випадку слід застосовувати статтю 467 МК України в редакції, яка діяла на момент вчинення адміністративного правопорушення. Порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю (ч. 1 ст. 483 МК України). Отже, зазначене конкретне порушення митних правил, яке викладене у протоколі №0217/40100/20 від 13 березня 2020 року, не є триваючим. Відповідно до матеріалів справи, правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 вчинено 29 червня 2018 року, а 12 листопада 2019 року виявлено уповноваженим органом, тому виходячи з положень частини другої статті 467 МК України (в редакції, чинній на вчинення інкримінованого правопорушення), строк накладення адміністративного стягнення закінчився 12 травня 2020 року. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на зазначену обставину уваги не звернув та в порушення принципу незворотності дії закону в часі, застосував до правовідносин, які виникли раніше, закон, який не був чинним на той момент. Отже, враховуючи, що на момент надходження справи до суду першої інстанції з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення пройшло більше шести місяців, тому провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 467 МК України (в редакції, чинній на день вчинення інкримінованого правопорушення). Враховуючи наведене, постанова місцевого суду підлягає скасуванню із закриттям провадженян у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 467 Митного Кодексу України (в редакції що діяла на момент вчинення правопорушення). Норми КУпАП не містять вичерпного переліку поважних причин, які можна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, так як вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Суд апеляційної інстанції враховує те, що апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених КУпАП, тому судові процедури повинні бути справедливими (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), так як особа безпідставно не може бути позбавлена конституційного права на апеляційне оскарження постанови суду. Наведені адвокатом Королюк О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та вважає за можливе поновити строк на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження. Керуючись статтями 268, 294 КУпАП, статтею 467 МК України - п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Королюк Оксана Вікторівна, строк на апеляційне оскарження постанови суду. Апеляційну скаргу адвоката Королюк Оксани Вікторівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 25 червня 2020 року у даній справі скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за частиною першою статті 483 МК України закрити на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 467 Митного Кодексу України (в редакції що діяла на момент вчинення правопорушення). Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота