Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/7781/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8601/20 Справа № 201/7781/20 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,- В С Т А Н О В И Л А: У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення позову у спосіб, якій просить заявник суперечить вимогам ч.ч. 1, 4 ст. 152 ЦПК України, у зв`язку із чим відмовив у задоволенні заяви. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. З наведеної норми слідує, що заходи забезпечення позову вживаються судом (суддею) у трьох випадках: 1) до пред`явлення позову; 2) на стадії розгляду справи; 3) після відкриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, заявник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. Повідомив, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2020р. дану цивільну справу передано на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Листом від 14.09.2020р. заявникові повідомлено про неможливість розгляду вказаної заяви у зв`язку із тим, що справа до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не надходила. Заявник 21.08.2020р. подав заяву, у якій наполягав на розгляді заяви про забезпечення позову, оскільки відсутність матеріалів справи не є перешкодою для розгляду заяви про забезпечення позову, зокрема, до подання позову. Вказав, що за даними канцелярії Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, справа направлена до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. У заяві адвоката Мельниченка В.М. вказано, що справа перебувала на розгляді в іншому суді. До заяви долучено роздруківку з Єдиного реєстру судових рішень ухвали судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Цитульської В.І. по справі № 932/8935/20, з якої видно, що справу № 932/8935/20 (провадження № 2/932/3684/20) передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. За результатами перевірки комп`ютерної прогарами документообігу суду Д-3, справа № 932/8935/20 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська не надходила, а тим більш, не передавалася у провадження судді Наумової О.С. у порядку автоматичного розподілу згідно зі ст. 14 ЦПК України. Відповідно до ч.ч. 3, 11 ст. 14 ЦПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Згідно із пп. 12 п. 21 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № 30, погодженим 26.11.2010р. головою Державної судової адміністрації України, передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо заяв про забезпечення позову, доказів, поданих після подання позовної заяви. Отже, згідно з Положенням про АСДС заява про забезпечення позову має передаватися раніше визначеному судді, у якого справа перебуває на розгляді. Оскільки справа не передавалася на розгляді судді Наумової О.С. у порядку автоматичного розподілу, не приймалася до провадження, суддя не має права розглядати заяву про забезпечення позову, яка подана «на стадії розгляду справи». Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, заходи забезпечення позову можуть вживаються судом (суддею) і до пред`явлення позову, однак заявник не вказує, що заява про забезпечення позову подана ним у порядку ч. 4 ст. 152 ЦПК України до подання позову, а лише висловлює міркування про те, що ЦПК України дозволяє розгляд заяви про забезпечення позову до подання самого позову, що суперечить обставинам, наведеним у самій заяві - про те, що справа, в рамках якої заявник просить забезпечити позов, лише передана за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування ухвали. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374,375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства. Судді: