Постанова Київський апеляційний суд № 759/5442/19

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 30 липня 2019 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Журавель О.О., за участю адвоката Петруня А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , представника ДФС України Коваленко М.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 з апеляційною скаргою захисника-адвоката Лелеки Г.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, - встановив: Цією постановою громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. З постанови суду, та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді директора ТОВ «Отокоч Україна» (далі - ТОВ), тобто будучи посадовою особою, яка несе відповідальність за фінансово-господарську діяльність ТОВ, допустив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 200.4 ст. 200 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, при заповненні додатків до податкової декларації з ПДВ за березень, в результаті чого ТОВ «Отокоч Україна» відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ за жовтень 2018 року в сумі 5 228 447 гривень. За вчинені дії відповідальність передбачена ч.1 ст. 163-1 КУпАП України. Суд першої інстанції прийшов до такого висновку зважаючи на те, що вчинені порушення порядку ведення податкового обліку підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема, даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 17 січня 2019 року та Акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ від 17 січня 2019 року № 60/26-15-14-04-01/41289707, відповідно до яких встановлено, що від`ємне значення з ПДВ за червень 2017 року у розмірі 5228447 грн, розраховане згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України відсутнє. Як наслідок, в порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України ТОВ «Откоч Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2018 року на _______________________ Унікальний номер справи: 759/5442/19 Номер апеляційного провадження: 33/824/2304/2019 Суддя у першій інстанції - Коваль О.А. 5 228 447, 00 грн., оскільки фактично відсутнє від`ємне значення за червень 2017 року у відповідному розмірі. За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 порушивши встановлений законом порядок ведення податкового обліку, вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП. Не погодившись з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, вважаючи, що вона була винесена за неповного зясування всіх фактичних обставин справи, захисник Лелека Г.О., в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі з фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, пов`язаного з порушенням порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 200.4 ст. 200 ПК України, Наказу Міністерств фінансів України від 28.01.2016 № 21, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог апелянт вказує, що Акт перевірки від 17.01.2019 № 60/26-15-14-04-01/41289707 (надалі - Акт) сам по собі лише фіксує результати податкової перевірки, та жодним чином не свідчить про вчинене правопорушення. До того ж, як зазначено у даному Акті склад правопорушення в діях ОСОБА_1 виявився у порушенні вимог п. 200.4 ст. 200 ГІК України та наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме: ТОВ не застосовує принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. Тобто, ТОВ було визначено принцип хронології формування від`ємного значеня згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, натомість в Акті не має жодного посилання на нормативно-правовоий акт, закон в якому визначено інший принцип хронології формування від`ємного значення, а саме: інформації про те, що при заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого. Відповідно ТОВ не було порушено п. 200,4 ст.4 ПК України. Таким чином, на думку апелянта, ознаки правопорушення, які зазначені у Протоколі про адміністративне правопорушення від 17.01.2019 року, не відповідають змісту диспозиції ч. 1 ст. 163- 1 КУпАП. Заслухавши пояснення учасників досліджуваної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , приходжу до висновку, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, при винесенні постанови Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року відносно ОСОБА_1 , суддя всупереч вимогам ст.ст.278, 280 КУпАП, не вирішив питання щодо правильності складання та оформлення протоколу, не з`ясував чи сповіщено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності як при складанні протоколу, так і під час судового розгляду, не перевірено факт оскарження результатів перевірки, на підставі якого було складено протокол. Також, судом належним чином не з`ясовано, чи винна особа у вчиненні адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого було неправильно застосовано матеріальний закон, та фактично притягнув ОСОБА_1 до відповідальності без будь-якого судового розгляду, не дослідивши не тільки його пояснення і заперечення, яких він не мав можливості надати, а й тих незначних доказів, що містяться в матеріалах справи, не давши їм належну й об`єктивну оцінку. Відповідно до ст. 254 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. У протоколі робиться відмітка про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, про її права і обов`язки, які передбачені статтею 63 Конституції України,статтею 268 КУпАП. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про час та місце розгляду адміністративної справи. Протокол складається у двох екземплярах. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. При наявності свідків протокол може бути підписано також ними. Один екземпляр протоколу надсилається посадовій особі, яка розглядатиме справу про адміністративне правопорушення, другий - надсилається або вручається під розписку особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання та отримання протоколу в ньому робиться відповідний запис про це. У даному випадку, як було встановлено апеляційним судом, при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 посадовою особою ГУ ДФС у м. Києві не дотримано вищевказаних вимог до складання протоколу про адміністративне правопорушення. Так, бланки протоколів про адміністративне правопорушення є бланками суворої звітності. Вони повинні мати нумерацію в межах відповідного органу. У даному протоколі відносно ОСОБА_8 відсутній номер протоколу складений від 17.01.2019. В протоколі відсутня відмітка про те, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, в протоколі відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також її підпис про ознайомлення зі змістом цього протоколу. В матеріалах справи також відсутня відмітка про отримання ОСОБА_1 другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення. Порушення вищевказаних вимог щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , є наслідком повернення цього Протоколу до відповідного уповноваженого органу, який його склав для доопрацювання та виправлення наявних помилок, оскільки неналеж­ним чином оформлений протокол створює перешкоди повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі, та він не може бути належним підтвердженням вчинення правопорушення. Отже, при розгляді даної справи про адміністративні правопорушення апеляційним судом було встановлено, що суддя районного суду не звернув уваги на неналежне оформлення матеріалів адміністративної справи органом, який складав протокол, що призвело до прийняття передчасного рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тому постанову суду необхідно скасувати та прийняти нову постанову, повернувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до Головного Управління ДФС у м. Києві. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - постановив: Апеляційну скаргу захисника-адвоката Лелеки Г.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року - задовольнити частково. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, якою громадянина Турецької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн., - скасувати, а матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 17.01.2019 року повернути до Головного Управління ДФС у м. Києві для доопрацювання та виправлення помилок з послідуючим направленням справи, за наявності для цього законних підстав, на новий судовий розгляд. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.О. Журавель