Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/4455/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/4455/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Єщенко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) у якому просила: визнати неправомірними дії відповідача щодо не включення до її пенсії інших виплат згідно довідок Офісу великих платників податків фіскальної служби від 14.06.2019 р. №168/14/28-10-05-02-55 та від 14.06.2019 р. №166/14/28-10-05-02-55; зобов`язати відповідача включити до складу пенсії інші виплати згідно вказаних довідок з 01.12.2019 р.. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ГУПФУ подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року по справі № 420/4552/19, що набрало законної сили 21.11.2019 року (а.с.19-24), визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФУ від 04.07.2019 року №155250002592, яким позивачці відмовлено у задоволенні заяви від 25.06.2019 року №3402 про переведення пенсії за віком на пенсію державного службовця; зобов`язано ГУПФУ призначити і виплачувати позивачці пенсію державного службовця з 25.06.2019 року. Відповідно до перерахунку пенсії позивачки від 11.12.2019 року (рішення №155250002592 про перерахунок пенсії) (а.с.84), пенсія призначена в розмірі: з 25.06.2019 по 30.06.2019 в сумі - 14970,00 грн.; з 01.07.2019 по 30.11.2019 в сумі - 15640,00 грн.; з 01.12.2019 довічно в сумі - 16380,00 грн. 19.12.2019 року позивачкою до відповідача подано заяву, вхід. № 3634/М-11 (а.с.8-9), в якій вона просила, зокрема, призначити і виплачувати їй пенсію державного службовця з 25.06.2019 року. Листом вихід. №3634/М-11 від 02.01.2020 року (а.с.10) відповідач повідомив позивачку, зокрема, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 420/1942/19 та ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 року їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 25.06.2019 року. При страховому стажі 35 років 10 місяців, в тому числі стажу роботи на посадах державного службовця 20 років 7 місяців, та заробітній платі 29264,37 грн. розмір пенсії на 25.06.2019 становив 14970,00 грн., з 01.07.2019 - 15640,00 грн., та з 01.12.2019 становить 16380,00 грн. Відповідно до перерахунку пенсії позивачки від 13.01.2020 року (рішення №155250002592 про перерахунок пенсії) (а.с.103), пенсія призначена в розмірі: з 01.02.2020 по 30.06.2020 в сумі - 9718,83 грн.; з 01.07.2020 по 30.11.2020 в сумі - 9718,83 грн.; з 01.12.2020 довічно в сумі - 9718,83 грн. 28.01.2020 року позивачка звернулася до відповідача з заявою (а.с.17), у якій просила повідомити причини виплат пенсій у зменшеному розмірі. Листом №761-743/М-02/8-1500/20 від 12.02.2020 року (а.с.18) відповідач повідомив позивачку, що після перевірки пенсійної справи ГУПФУ в порядку контролю було встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 по справі № 420/1942/19 та ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 невірно була розрахована заробітна плата, а саме, до розрахунку заробітної плати були враховані інші виплати, що призвело до встановлення невірного розміру пенсії, а тому коректний розмір пенсії становить 9718,83 грн. У зв`язку із зазначеним перераховані суми доплат, а саме: доплата за період з 25.06.2019 року по 20.11.2019 року склала 13682,72 грн. та буде виплачена відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 22.08.2018 №649. Доплата за період з 21.11.2019 по 31.12.2019 склала 3744,81 грн. та виплачена в січні поточного року. Не погоджуючись із діями відповідача щодо не включення до пенсії інших виплат згідно довідок Офісу великих платників податків фіскальної служби від 14.06.2019 р. №168/14/28-10-05-02-55 та від 14.06.2019 р. № 166/14/28-10-05-02-55, позивачка звернулася до суду із вищенаведеними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги у суд першої інстанції виходив з того, що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідача був наявний обов`язок щодо включення відповідних сум до складу заробітної плати позивачки при обрахунку розміру пенсії. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. Згідно із частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Згідно із статтею 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, надбавка за особливі умови проходження державної служби та премії до державних і професійних свят, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування входила до системи оплати праці державного службовця. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 14.06.2019 року вих. № 168/14/28-10-05-02-55 (а.с.11), виданої Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби позивачці про те, що вона працювала в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби на посаді головного державного ревізора-інспектора, заробітна плата станом на 12.06.2019 року становить: - посадовий оклад - 5110,00 грн. - надбавка за ранг (Радник податкової та митної справи ІІ рангу) - 600,00 грн. - надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 20 років) - 2555,00 грн. - усього: 8265,00 грн. В даній довідці також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до даних довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 14.06.2019 року вих. № 166/14/28-10-05-02-55 (а.с.12-13), виданої Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби позивачці для призначення згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» про те, що середні розміри надбавок, премій та інших виплат за травень 2019 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становили, зокрема: - надбавка за інтенсивність праці - 5212,20 грн. - премія місячна - 1533,00 грн. - інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю - 14254,17 грн. - разом - 20999,37 грн. В даній довідці також зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідку, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, згідно відомостей вказаної довідки про складові заробітної плати позивачці були нараховані та виплачені інші виплати (премії, матеріальна допомога ). На всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому у відповідача був наявний обов`язок щодо включення відповідних сум до складу заробітної плати позивача при обрахунку розміру пенсії. Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа №306/48/16-а), від 5 червня 2018 року (справа №275/593/17). Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують та ґрунтуються на помилковому трактуванні норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.