Постанова 4817 № 2-154/10

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-154/10Головуючий у 1-й інстанції Костів Л.І. Провадження № 22-ц/817/775/20 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2020 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Бершадська Г.В. суддів - Гірський Б. О., Ходоровський М. В., з участю секретаря - Панькевич Т.І. представників АТ Державний ощадний банк України, Чубика І.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 01 липня 2020 року (постановлену суддею Костів Л.І., повний текст якої складено 03 липня 2020 року) у цивільній справі № 2-154/10 за скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на дії державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,- В С Т А Н О В И В: У травні 2020 року АТ Державний ощадний банк України звернулося із скаргою на неправомірні дії державного виконавця. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 27.03.2020 року товариство надіслало до Збаразького міжрайонного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (далі відділу ДВС) заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Лановецьким районним судом на підставі додаткового рішення від 25.01.2018 року у цивільній справі № 2-154/10 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ Ощадбанк заборгованості в сумі 83257,03 дол. США, що на 13.07.2010 року згідно курсу НБУ еквівалентно 657996,96 грн. шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 і передане ним в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 612381010002040153 розміром 0,066102 га та розміщене на ній нежитлове приміщення загальною площею 393,80 кв.м., що в АДРЕСА_1 та трьохкімнатну квартиру загальною площею 69,40кв.м. що в АДРЕСА_2 . У відповідь отримало повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання в зв`язку з тим, що найменування особи боржника, яка визначена як боржник виконавчим листом не відповідає найменуванню особи, яка зазначена в резолютивній частині даного виконавчого листа. Посилаючись на те, що у виконавчому листі викладена резолютивна частина рішення та він відповідає вимогам, які ставляться до виконавчого документа товариство просить визнати рішення про повернення виконавчого документа неправомірним та зобов`язати відділ ДВС винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Лановецького районного суду від 1 липня 2020 року скаргу задоволено. Визнано рішення державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) Волянюк Тетяни Іванівни від 02.04.2020 року про повернення виконавчого документу (виконавчого листа № 2-154/10 виданого Лановецьким районним судом 20.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ВАТ Державний ощадний банк України в особі філії - Тернопільське обласне управління ВАТ Ощадбанк заборгованість в сумі 83257,03 доларів США, що станом на 13 липня 2010 року, згідно курсу Національного банку еквівалентно 657996 (шістсот п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 96 коп. (у тому числі 69000 доларів США- заборгованість по кредиту, заборгованість по прострочених відсотках 13280,87 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 976,16 доларів США), шляхом звернення стягнення на належне на праві власності ОСОБА_1 та передане ним, згідно нотаріально посвідченого 20.07.2007 року та зареєстрованого за № 1739 іпотечного договору, нерухоме майно: - нежиле приміщення (приміщення складу з підвальним приміщенням), що знаходиться в АДРЕСА_1 , (розташоване на земельній ділянці для роздрібної торгівлі та комерційних послуг розміром 0,06602 га) загальною площею 393,80 кв.м; - земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг розміром 0,06602 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123810100020040153, розташована на території Лановецької міської ради в АДРЕСА_1 ; - трьохкімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 69,40 кв.м, житлова площа - 46 кв.м.) без прийняття до виконання неправомірним. Зобов`язано державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано Франківськ) винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні скарги посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права , що призвело до неправильного вирішення скарги стягувача. Апелянт зазначив, що у виконавчому листі не визначено, в якій частині судове рішення підлягає виконанню ним, як боржником. Саме по собі посилання у виконавчому листі на те, що стягнення заборгованості з ОСОБА_3 слід здійснити шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , виходячи зі змісту судового рішення, не визначає будь-яких обов`язків ОСОБА_1 чи дій, які він повинен вчинити для його виконання. У відзиві на апеляційну скарзі АТ Ощадбанк вказало, що рішення суду є законним та обгрунтованим, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та зіслався на обставини викладені в ній. Представник АТ Ощадбанк апеляційної скарги не визнала та зіслалась на обставини викладені у відзиві. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Судом встановлено, що Лановецьким районним судом Тернопільської області 25 січня 2018 року у справі №2-154/10 ухвалено додаткове рішення, яким резолютивну частину рішення від 13 липня 2010 року викладено в наступній редакції: Позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_3 на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (рахунок № НОМЕР_1 у Тернопільському обласному управлінні ВАТ Державний ощадний банк України, ЄДРПОУ 09338500, МФО 338545) 83257,03 доларів США, що станом на 13 липня 2010 року, згідно курсу Національного банку еквівалентно 657996 (шістсот п`ятдесят сім тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 96 коп.( у тому числі 69000 доларів США- заборгованість по кредиту, заборгованість по прострочених відсотках 13280,87 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків 976,16 доларів США) , шляхом звернення стягнення на належне на праві власності ОСОБА_1 , та передане ним, згідно нотаріально посвідченого20.07.2007 року та зареєстрованого за № 1739 іпотечного договору, нерухоме майно: - нежиле приміщення (приміщення складу з підвальним приміщенням), що знаходиться в АДРЕСА_1 , (розташоване на земельній ділянці для роздрібної торгівлі та комерційних послуг розміром 0,06602 га) загальною площею 393,80 кв.м; - земельну ділянку для роздрібної торгівлі та комерційних послуг розміром 0.06602 га, кадастровий номер земельної ділянки 6123810100020040153, розташована на території Лановецької міської ради в АДРЕСА_1 ; - трьохкімнатну квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 69,40 кв.м, житлова площа - 46 кв.м. Стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Ланівецьке відділення №6387 ВАТ Ощадбанк сплачений судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень.. На виконання рішення в частині звернення стягнення на нерухоме майно належне ОСОБА_1 Лановецьким районним судом 20 березня 2020 року видано виконавчий лист №2-154/10. 27 березня 2020 року стягувач АТ Державний ощадний банк України надіслало до Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження. 2 квітня 2020 року державний виконавець відділу ДВС повернув товариству виконавчий лист без прийняття до виконання. В повідомленні зазначено, що найменування особи боржника, яка визначена як боржник виконавчим листом не відповідає найменуванню особи боржника, яка зазначена в резолютивній частині даного виконавчого листа та правовою підставою такого рішення вказано пункт 6 частини 4 статті 4 ЗУ Про виконавче провадження. Задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суди ухвалюють рішення іменем України і судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд. У відповідності до частини 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами , іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно частини 3 статті 431 ЦПК виконавчий лист є виконавчим документом. У відповідності до частини 5 статті 431 ЦПК якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним. В частині 1 статті 4 Закону України Про виконавче провадження зазначено вимоги до виконавчого документа, зокрема в ньому зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреска місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника-фізичної особи; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень та ін. В частині 4 статті 4 вказаного Закону визначено випадки, в яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Відповідно до пункту 6 частини 4 цієї статті, якою керувався державний виконавець повертаючи виконавчий лист стягувачу без прийняття до виконання, виконавчий документ повертається, якщо він не відповідає вимогам, передбаченим до виконавчого листа, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону. Зі змісту виконавчого листа видно, що в ньому викладена резолютивна частина рішення, на виконання якого він виданий, та в ньому зазначені стягувач та боржник. Резолютивна частина рішення передбачає стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_3 у грошовому виразі шляхом звернення стягнення на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, яке було передане ним в іпотеку на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 перед АТ Ощадбанк. Отже, виконавчий лист відповідає вимогам виконавчого документа, підлягає примусовому виконанню та його виконання забезпечує виконання рішення суду. Посилання державного виконавця в повідомленні про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання на те, що найменування особи боржника, яка визначена як боржник виконавчим листом, не відповідає найменуванню особи боржника, яка зазначена в резолютивній частині даного виконавчого листа не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки рішення суду про стягнення заборгованості (резолютивна частина) передбачає порядок і спосіб виконання такого рішення суду шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 . Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що виконання рішення суду в частині звернення стягнення на нерухоме майно належне ОСОБА_1 можливе лише за умови пред`явлення до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця відповідного виконавчого листа на конкретного боржника. Доводи апелянта про те, що судове рішення не визначає будь-яких обов`язків ОСОБА_1 не заслуговують уваги суду, оскільки у нього існує обов`язок, який виник на підставі іпотечного договору по забезпеченню зобов`язань ОСОБА_3 . Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За таких обставин апеляційний суд приходить висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 01 липня 2020 року залишити без змін. Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 жовтня 2020 року. Головуючий Бершадська Г.В. Судді: Гірський Б.О. Ходоровський М.В.