Постанова Одеський апеляційний суд № 521/5863/19

Номер провадження: 22-ц/813/6510/20 Номер справи місцевого суду: 521/5863/19 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А. Доповідач Цюра Т. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.10.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого: Цюри Т.В., Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М., розглянувши в приміщенні Одеського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, - В С Т А Н О В И В: У квітні 2019 року, ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000,00 гривень щомісячно. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затверджена мирова угода, відповідно до умов якої з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000,00 гривень щомісячно. Оскільки вартість забезпечення фізичного розвитку дитини та її лікування збільшилась, а відповідач відмовляється надавати додаткову матеріальну допомогу на утримання дитина, позивач вимушена звернутись з позовом до суду про збільшення розміру аліментів, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 20 000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Збільшено розмір аліментів які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали Малиновського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 8000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет», з подальшою індексацією, починаючи з 05.04.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до спеціального фонду державного бюджету судовий збір в розмірі 704,80 гривень. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів відмовити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу,ОСОБА_2 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року відмовити в повному обсязі. Відповідно п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя Пункт 1 частини четвертої статті 274 із змінами, внесеними згідно із Законом № 460-IX від 15.01.2020 Даний спір підпадає під вказане визначення наведеної норми закону. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Частиною 1 ст.367 ЦПК Українивизначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне. Так, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.04.2017 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1000,00 гривень щомісячно. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затверджена мирова угода, відповідно до умов якої з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000,00 гривень щомісячно. Відповідно наявним в матеріалах справи медичних відомостей про стан здоров`я дитини, вона страждає мінімальною мозковою дисфункцією у вигляді затримки речового розвитку потребує медичних консультацій та лікування. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, районний суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а саме довідки про витрати необхідні для утримання дитини та її лікування, прийшов до висновку про необхідність збільшення розміру аліментів, у зв`язку з додатковими витратами на лікування дитини. Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В контексті даної статті батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Матеріальне утримання дітей - це обов`язок батьків. Згідно ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 Х11 (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає правоможної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини. 17 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон № 2037-У111 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів". Закон набрав чинності 08.07.2017 року. Відповідно до частини 3 ст.181 СК України (у редакції зі змінами від 08.07.2017 року) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Відповідно до частини 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.1,2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Судовим розглядом справи встановлено, що пред`являючи позов про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_2 посилалась на те, що її дитина страждає на аутизм, їй встановлений діагноз: мінімальна дисфункція в вигляді затримки темпів мовного розвитку аутоіндуціруючої поведінки на РОФ. Ретенційні кістки задньої черепної ямки. Вказує, що доньці необхідні масажи, що разом становить - 5000 гривень, заняття з логопедом - 3000 гривень, ліки 2000 - 3000 гривень щомісячно. Також ОСОБА_3 відвідує курси підготовки до школи і їх вартість становить 950 грн. щомісяця. Лікування доньки потребує додаткових грошей. Загальна сума грошей необхідних для лікування її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становить - 20000 грн . У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів і приховує свої доходи та приховує, те що є моряком, прикриваючись фіктивною довідкою про те, що працює у ФОП ОСОБА_4 експедитором з 1 січня 2017 року. Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА МАРІТАЙМ від 27 червня 2019 року, ОСОБА_5 ч, ІПН НОМЕР_1 , звертався за послугами з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТА МАРІТАЙМ». За період з 05 квітня 2016 року до 07 червня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТА МАРІТАЙМ» укладено два договори про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, а саме Договір № 372 від 23 листопада 2016 року та Договір № 292 від 07 листопада 2017 року. При цьому, згідно наказу ФОП ОСОБА_6 від 29 травня 2019 року, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 01 червня 2019 року прийнятий на роботу на посаду продавця-експедитора з окладом 5000,00 гривень. Відповідно до довідки від 17.11.2017 року вбачається, що в 2017 році та в 2018 році відповідач працював продавцем експедитором у ФОП ОСОБА_6 . Працевлаштування моряка має особливості, оскільки роботу не можна вважати постійною, вона залежить від можливості укласти контракт. З вимогами про збільшеня розміру стягуванних аліментів позивачка звернулася 05.04.2019 року, тобто у період, коли відповідач за контрактом не працював, тобто протягом 15 місяців до часу звернення до суду (Договір № 292 від 07 листопада 2017 року), навіть відсутні припущення, що він отримував заробітну плату за кордоном. Позивачка таких доказів відповідача не спростувала, зокрема не надала належних доказів, якими підтверджується більший розмір доходу відповідача за місяць на час звернення до суду з відповідним позовом. Справа в провадженні суду перебувала протягом року, проте, за цей час докази працевлаштування за професією матеріали справи, також, не містять. Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198). З матеріалів справи вбачається, що позивачка вже в травні 2018 року вже зверталась з позовом про збільшення розміру аліментів, в обгрунтування якого зазначала ті ж самі підстави, що і у зазначеній справі. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 04 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була затверджена мирова угода, відповідно до умов якої з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000,00 гривень щомісячно. Оскільки матеріальне становище відповідача, як платника аліментів, станом на час вирішення спору у суді не поліпшилось, відсутні підстави для збільшення розміру аліментів щомісячно. При цьому, позивач не позбавлена можливості у разі зміни матеріального стану платника аліментів звернутися до суду з позовом про збільшення їх розміру. Звертаючись до суду з зазначеним позовом, позивачка обгрунтовує збільшення розміру аліментів необхідністю додаткових витрат на лікування дитини . Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 13.09.2017 року у справі № 6-1489цс17. Відповідно до ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Отже, позивачка помилково ототожнює аліменти та додаткові витрати, що є різними інституціями сімейного права; Позивачка, у встановленому законом порядку, не позбавлена права ставити питання про участь відповідача у додаткових витратах, пов`язаних із хворобою дитини. Отже, колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими та заслуговують на увагу суду. Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2020 року - скасувати. Прийняти постанову. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 13.10.2020 року. Головуючий Т.В. Цюра Судді: Л.А. Гірняк С.М. Сегеда