Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/4044/20

Справа № 308/4044/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 25.09.2020 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн. Згідно постанови, 17.04.2020 о 03 год. 10 хв, по вул. Об`їзна дорога, 11, у м. Ужгород, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Сolt», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова судді є незаконною, тому має бути скасована. Посилається на те, що вину в скоєнні правопорушення не визнав, оскільки не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а обставини, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, протокол є неправдивим та складеним із порушенням норм законодавства. Стверджує, що у протоколі не зазначено, що водієві пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння, а також те, що водій відмовився від огляду на місці та у закладі охорони здоров`я. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга не може бути задоволена. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності ОСОБА_1 , неявка якого, з огляду на положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується, що: ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; даних про поважність причин його неявки до апеляційного суду та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від нього не надходило. Апеляційний суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та перевірених апеляційним судом доказів, яким дана правильна оцінка в постанові. Так, протоколом про адміністративне правопорушення підтверджено, що 17.04.2020, о 03 год. 10 хв. по вул. Об`їзна дорога, 11, у м. Ужгород, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi Сolt», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, і від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги, передбачені п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. З указаного протоколу також убачається, що такий складений у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і що ОСОБА_1 відмовився від підпису протоколу, отримання його копії та надання будь-яких пояснень (а. с. 1-2). З наявних у матеріалах справи письмових пояснень громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря-нарколога (а. с. 3, 4). З рапорта інспектора роти № 2 бат. УПП в З/о Сеника А.О. від 17.04.2020 вбачається, що під час несення служби 17.04.2020 екіпажем Олімп 0107 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 , і автомобіль, яким керував водій у стані алкогольного сп`яніння, було залишено на місці зупинки без порушень ПДР, за адресою м. Ужгород, вул. Об`їзна дорога, 11 АЗС «Маркет» (а. с. 5). З копії постанови серії НК № 307992 убачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 17.04.2020 о 02 год. 50 хв., по вул. Об`їзна дорога, 11, у м. Ужгород, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ««Mitsubishi Сolt», державний номерний знак НОМЕР_1 , у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, чим порушив вимоги передбачені п. 2.9 «в» ПДР (а. с. 6). Викладені в протоколі обставини підтверджуються і відеозаписом, що міститься на наявному в матеріалах справи технічному носії інформації диску (а. с. 7). Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, і зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та його винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор роти № 2 батальйону УПП в Закарпатській області Сеник А.О. був упередженим при проведенні перевірки та складанні щодо водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в інспектора Сеника А.О. були підстави для обмови ОСОБА_1 та фальсифікації протоколу, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги не додано. Тому, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вищевказаний інспектор ОСОБА_4 при виконанні функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено й даних про те, що у гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були залучені в якості свідків відмови водія ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння, були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, зокрема, у відмові від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, такі дані в матеріалах справи також відсутні й до апеляційної скарги таких не додано. Окрім того, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що інспектор роти № 2 батальйону УПП в Закарпатській області Шоля О.В., який відбирав пояснення у громадян - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідків відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, був упередженим при складанні пояснень, що в інспектора ОСОБА_5 були підстави для фальсифікації пояснень, і що він зацікавлений у результатах розгляду справи у підтвердження таких даних у матеріалах справи відсутні які-небудь докази, і таких до апеляційної скарги також не додано. Тому, апеляційний суд також дійшов висновку про те, що вищевказаний інспектор ОСОБА_5 при виконанні функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень. Доводи апеляційної скарги про те, що вину у скоєнні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнав, оскільки не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а обставини, викладені у протоколі, не відповідають дійсності, протокол є неправдивим та складеним із порушенням норм законодавства, - апеляційний суд вважає такими, що не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та, відповідно, і висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. При цьому, враховується і те, що апеляційним судом не встановлено будь-яких порушень при складанні щодо водія ОСОБА_1 протоколу, а зміст протоколу свідчить про те, що такий складено з додержанням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому відображені всі необхідні й передбачені цією нормою відомості. Приймаючи судове рішення апеляційний суд зазначає і про те, що зміст даних у суді першої інстанції пояснень свідчить про те, що ОСОБА_1 відмовився на пропозицію працівників поліції від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі та від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», оскільки працівники поліції вели себе неправомірно, жодних прав йому роз`яснено не було, а також про те, що підстав сумніватися у достовірності викладених у судовому рішенні пояснень ОСОБА_1 не має, на наявність будь-яких підстав сумніватися у достовірності цих пояснень апелянт не посилається. Доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі не зазначено, що водієві пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння, а також те, що водій відмовився від огляду на місці зупинки автомобіля та у закладі охорони здоров`я, - апеляційний суд відхиляє як такі, що також не спростовують факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. При цьому, береться до уваги те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом із місця зупинки керованого водієм ОСОБА_1 автомобіля (а. с. 7). На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку про те, що судом першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 ПДР та, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Тому, оскаржувану постанову, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни, а подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу без задоволення. Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу не заявлялось. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Стан