Постанова 4824 № 759/17466/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/9482/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 року м. Київ Справа № 759/17466/17 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І., суддів Немировської О.В., Чобіток А.О., за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-банк», яка подана представником Гамор Наталією Вікторівною, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року, постановлену у складі судді Шум Л.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, встановив: У листопаді 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 8355,09 доларів США, що еквівалентно 222 829 грн. 87 коп. та судовий збір - 3342,45 грн., а всього - 226 172 грн. 32 коп. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у даній справі. Скасовано заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.09.2018 року у цивільній справі № 759/17466/17 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у даній справі № 759/17466/17 замінено позивача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк». Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року позов залишено без розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник АТ «Альфа-Банк» - Гамор Н.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує, що одночасно з позовною заявою до суду було подано заяву про розгляд справи в усіх судових засіданнях без участі представника позивача. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції, не встановивши будь-яких підстав та доказів на їх підтвердження, безпідставно та необґрунтовано скасував заочне рішення про стягнення кредитного боргу. На спростування тверджень відповідача та висновків суду, викладених в ухвалі про скасування заочного рішення, АТ «Альфа-Банк» було направлено до суду пояснення з наданням відповідних доказів. Вказані пояснення направлені завчасно до судового засідання, призначеного на 25.05.2020 року. Однак, суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, не посилається на них в оскаржуваній ухвалі. Крім того, суд першої інстанції призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження і позовну заяву залишив без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у два підготовчих засідання. Стверджує, що такі дії суду не відповідають вимогам ЦПК України, адже неявка має бути в судові засідання, призначенні після завершення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду. Саме з такими висновками погоджується Верховний Суд в постанові від 11.03.2020 року у справі № 761/8849/19. Крім того, звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17. В судовому засіданні представник позивача Артеменко П.М. підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати. Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити ухвалу суду без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2018 року заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у даній справі скасовано, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 27 березня 2019 року. Судове засідання, призначене на 27 березня 2019 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступний розгляд справи було призначено на 29 травня 2019 року, про що сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 80-81). У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання 29 травня 2019 року, розгляд справи було відкладено на 21 жовтня 2019 року, про що позивача повідомлено належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 91). 29 травня 2019 року до суду надійшло клопотання представника АТ «Укрсоцбанк» - Давидюк І.А., в якому просить суд проводити розгляд справи за відсутності представника АТ «Укрсоцбанк». 21 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання іншого представника АТ «Укрсоцбанк» - Гамор Н.В., в якому остання просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі, а також у зв`язку з уточненням розрахунку сум заборгованості. Судове засідання 21 жовтня 2019 року не відбулось у зв`язку з неявкою сторін, у зв`язку з чим наступний розгляд справи призначено на 27 лютого 2020 року. Даних про отримання позивачем судової повістки про розгляд справи, призначений на 27 лютого 2020 року на 10-00 год., матеріали справи не містять. 19 лютого 2020 року до суду надійшла заява представника АТ «Альфа-банк» - Гамор Н.В., в якій вона просить замінити позивача з АТ «Укрсоцбанк» та його правонаступника АТ «Альфа-банк», розгляд заяви здійснювати за відсутності представника АТ «Альфа-банк», відкласти розгляд справи на іншу дату, про що повідомити «Альфа-банк». Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року замінено позивача ПАТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк». Наступне судове засідання призначене судом на 25 травня 2020 року на 09-30 год., про що позивач АТ «Альфа-Банк» був повідомлений 05 березня 2020 року, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 103). 22 травня 2020 року до суду надійшли пояснення представника АТ «Альфа-Банк» Гамор Н.В., в яких представник просить розгляд справи відкласти на іншу дату з огляду на продовження карантинних заходів та неможливість прибути до суду представника (а.с.111- 113). В судове засідання 25 травня 2020 року представник позивача АТ «Альфа-Банк» не з`явилась. Залишаючи позовну заяву без розгляду ухвалою від 25 травня 2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що 27 лютого 2020 року та 25 травня 2020 року представники позивача не з`явились в судове засідання, із заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались, причини неявки суду не повідомили, хоча позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 25 травня 2020 року. З таким висновком суду колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 196 ЦПК України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. В силу ч. 1 ст. 197 ЦПК України, підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. Частиною другою цієї статті визначено перелік питань, які вирішує суд у підготовчому засіданні. Згідно з ч. 1, 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 200 ЦПК України). За змістом ч. 1, 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Як передбачено ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що поняття «підготовче засідання» та «судове засідання» не є тотожними, оскільки ці судові процедури мають різну мету та виконують різні завдання. Так, підготовче засідання спрямоване на з`ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. У свою чергу, в судовому засіданні суд у присутності учасників судового процесу розглядає докази та вирішує спір по суті. Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, явка учасників справи у підготовче засідання є їх правом, а не обов`язком. Пунктом 1 частини 2 статті 200 ЦПК України передбачено можливість залишення позовної заяви без розгляду у підготовчому засіданні. Під час постановлення такої ухвали про залишення позовної заяви без розгляду в підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції має виходити із положень ч.1 ст.257 ЦПК України, які визначають загальні підстави для залишення позову без розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто, пункт 3 частини 1 статті 257 ЦПК України уповноважує суд залишити позов без розгляду лише у випадку повторної неявки позивача в судове засідання, в якому відбувається розгляд справи по суті. Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Разом з тим, за неявки позивача у підготовче засідання, за умови, якщо відсутні підстави для його відкладення (ст. 198 ЦК України), суд має можливість провести підготовче засідання та ухвалити за його результатами судове рішення, передбачене ст. 200 ЦПК України. З матеріалів справи вбачається, що на час постановлення оскаржуваної ухвали в порядку, визначеному ч.2 ст.200 ЦПК України, підготовче провадження закрито не було, справа до судового розгляду по суті не призначена, засідання по справі, призначені на 27 березня 2019 року, 29 травня 2019 року, 21 жовтня 2019 року, 27 лютого 2020 року, 25 травня 2020 року є підготовчими, а тому підстави для застосування судом п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України відсутні. Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду в підготовчому засіданні, не навів обґрунтування про те, що нез`явлення позивача унеможливлює проведення підготовчого засідання, не звернув увагу на те, що наведені процесуальні норми застосовуються при розгляді справи по суті, та дійшов помилкового висновку про повторну неявку позивача та її представника в судове засідання. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані про вручення судової повістки позивачу або його представнику та повідомлення про розгляд справи, призначений на 27 лютого 2020 року, тому відсутні підстави вважати, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання 25 травня 2020 року. Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Згідно з ч. 1,2 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Тобто, підтвердженням належного повідомлення особи, у разі відсутності офіційної електронної адреси, є її розписка про отримання судової повістки. Отже, заява про заміну позивача не є підтвердженням належного повідомлення позивача про розгляд справи на 27 лютого 2020 року, а тому посилання суду в цій частині є помилковим. За змістом ч. 5 ст.223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності. Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду колегія суддів вважає необґрунтованим, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - постановлену з порушенням норм процесуального права. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374-379, 381-383 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-банк», яка подана представником Гамор Наталією Вікторівною - задовольнити. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач: Ящук Т.І. Судді: Немировська О.В. Чобіток А.О.