LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС459/748/16-ц

від 12.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Ухвала 12 жовтня 2020 року м. Київ справа № 459/748/16-ц провадження № 61-14144ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У березні 2016 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2006 року № CGH0GK00060363 у розмірі 33 050,81 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 лютого 2016 року еквівалентно 832 702,38 грн. Червоноградський міський суд Львівської області рішенням від 20 жовтня 2016 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2006 року № CGH0GK00060363 у розмірі 33 050,81 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 лютого 2016 року еквівалентно 892 702,38 грн. Вирішив питання про розподіл судових витрат. Львівський апеляційний суд постановою від 10 серпня 2020 року рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 16 червня 2006 року у розмірі 30 963,89 доларів США, з яких: 27 755,31 доларів США - заборгованість за тілом кредиту; 3 150,83 доларів США - заборгованість за відсотками; 57,75 доларів США - комісія. Вирішив питання про розподіл судових витрат. 22 вересня 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., подала засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження. ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., звернулася з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову апеляційного суду отримано її представником ОСОБА_3 26 серпня 2020 року, на підтвердження наведеного надано копію заяви про видачу оскаржуваного судового рішення від 10 серпня 2020 року. Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 10 серпня 2020 року заявник отримала 26 серпня 2020 року. Разом із цим, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., звернулася з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що вона є інвалідом, тяжко хворіє та сама виховує двох дітей, які є тяжко хворими, протягом 2019-2020 років проходили неодноразові лікування. За період 2019-2020 роки вона не отримувала доходу. На підтвердження цих доводів заявником надано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та копії медичних довідок. У задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав. Відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення, оскільки заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановленому законом розмірі, зокрема, довідки про доходи чи їх відсутність у 2019 році. За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Позовну заяву подано у березні 2016 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (мінімальна заробітна плата - 1 378 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 24 981,08 грн (33 050,81 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 лютого 2016 року еквівалентно 832 702,38 грн х 1,5 % х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 24 981,08 грн має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; код класифікації доходів бюджету -22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055); Символ звітності банку -

207. У графі «Призначення платежу» обов`язково необхідно вказати: *;101;__________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи); судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний цивільний суд). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення) або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім цього, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Т. М., узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 ,від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, строк на касаційне оскарження рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року та постанови Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року. Відмовити ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, в задоволенні клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»