Рішення КАС ВС № 9901/605/19

РІШЕННЯ Іменем України 07 жовтня 2020 року Київ справа №9901/605/19 адміністративне провадження №П/9901/605/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єресько Л.О., суддів: Дашутіна І.В., Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., за участі: секретаря судового засідання - Волощука В.В., представника позивача - Іщенко Ю.А. розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення у частині УСТАНОВИВ: Зміст позовних вимог та предмет спору 1. 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККСУ або Комісія), у якій просила визнати протиправним та нечинним рішення відповідача від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в окремій його частині, а саме в частині порядку набрання чинності цього рішення відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Стислий виклад позицій позивача та відповідача

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, оскільки ВККС прийнято до розгляду висновки Громадської ради доброчесності вже після початку стадії співбесіди з нею у процедурі кваліфікаційного оцінювання, то у такий спосіб Комісією порушено принцип правової визначеності, належного урядування та передбачуваності дій державного органу, оскільки не дотримано частини п`ятої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу шостого пункту 4.10.1 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яким передбачено, що висновок, який надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається. Відтак правомірною поведінкою Комісії було б постановлення протокольного рішення про залишення без розгляду висновків Громадської ради доброчесності. Натомість прийняття їх до уваги мало наслідком визначення Комісією порядку набрання чинності оскаржуваним рішенням з посиланням на підпункт 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту й суть якого зводиться до того, що рішення Комісії про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, ухвалене у складі колегії, за наявності негативного висновку Громадської ради доброчесності, набирає чинності з дня його ухвалення у разі, якщо воно буде підтримано не менш ніж одинадцятьма членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на пленарному засіданні. 2.1. ОСОБА_1 зазначала, що рішення ВККСУ в оскаржуваній частині має вплив на отримання нею всіх передбачених Конституцією України гарантій незалежності суддів, зокрема на належне матеріальне забезпечення, оскільки постановлене за наслідками оцінювання рішення про відповідність займаній посаді не набрало чинності. Таким чином позивачка вказувала, що у зв`язку з неправомірним висновком Комісії про необхідність проходження позивачем оцінювання, прийняття до розгляду висновку Громадської ради доброчесності та неправомірним визначенням порядку набрання чинності оскаржуваним рішенням вона позбавлена можливості отримувати винагороду у розмірі посадового окладу судді місцевого суду, яка пройшла кваліфікаційне оцінювання. Отже, посилаючись на непослідовність дій та рішень Комісії, а також у зв`язку із неможливістю передбачити коли саме набере чинності рішення від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, позивачка стверджує, що має місце втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод. 2.2. Позивачка також наголошує, що вона поставлена у стан правової невизначеності, оскільки у ситуації, що склалася навколо Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, момент початку роботи Комісії у пленарному складі є непередбачуваним. 2.3. Позивачка підкреслює, що підставою подання даного позову є пункт 4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій статус суддів», а саме рішення Комісії в оскаржуваній частині не містить мотиви, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а тому вважає, що нею обрано належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, шляхом визнання протиправним та скасування в окремій частині рішення ВККСУ від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19.

3. В судовому засіданні представник позивачки адвокат Іщенко Ю.А. вимоги позовної заяви підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. При цьому просила суд взяти до уваги той факт, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19, яке набрало чинності 07 серпня 2020 року, визнано протиправним та скасовано затверджений Громадською радою доброчесності висновок від 18 червня 2019 року про невідповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. Одночасно просила врахувати, що Комісією допускалася неоднакова практика застосування пункту 4.10 Регламенту Комісії щодо вирішення аналогічних ситуацій, коли по іншим суддям Комісія ухвалювала протокольне рішення про залишення без розгляду висновків ГРД, які надходили до Комісії з порушенням термінів, визначених підпунктом 4.10.1 цього Регламенту, що у свою чергу свідчить про дискримінаційний підхід до окремих суддів під час проходження кваліфікаційного оцінювання.

4. Колегією суддів у відкритому судовому засіданні з`ясовано, що у прохальній частині позовної заяви позивачем при складенні позовної заяви допущено описку у номері підпункту Регламенту ВККСУ, із застосуванням якого не згодна позивачка, а саме « 4.10.8» замість « 4.10.5», який був реально застосований Комісією в оскаржуваній частині рішення. 5. 02 січня 2020 року на адресу Верховного Суду через канцелярію суду надійшов письмовий відзив Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (т.1 а.с. 63-69), де відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. 5.1. У письмовому відзиві відповідач вказує, що твердження ОСОБА_1 про порушення Комісією пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККСУ в частині прийняття висновку ГРД від 18 червня 2019 року є помилковими, оскільки абзацом першим підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IVцього Регламенту передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді). 5.2. У цьому відзиві Комісія вказує, що призначала засідання з проведення співбесіди з ОСОБА_1 на 17 квітня 2018 року (зупинено кваліфікаційне оцінювання та направлено звернення до Вищої ради правосуддя), 22 травня 2019 року (не відбулося у зв`язку з неявкою позивачки), 18 червня 2019 року (не відбулося у зв`язку з відсутністю повного складу колегії Комісії) та 02 жовтня 2019 року (поновлено кваліфікаційне оцінювання та ухвалено рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання позивачки). 5.3. При цьому, Комісія акцентувала увагу суду на тому, що жодним нормативно-правовим актом та/або локальним актом, якими керується Комісія у своїй діяльності, не передбачено, що висновок ГРД надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніш ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати саме першого засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді. Натомість підпунктом 4.10.1 пунктом 4.10 розділу IV Регламенту ВККСУ встановлено строк для надання висновку - 10 днів до дати засідання Комісії з проведення співбесіди, а відтак твердження позивача є її суб`єктивним тлумаченням положень актів, що регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді, та не узгоджуються із відповідними нормами. 5.4. Комісія наголошувала, що аналіз вищенаведених положень частини першої статті 88 Закону і пункту 4.10 Регламенту Комісії дає підстави для висновку про те, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку ГРД, незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії, необхідно, щоб це рішення було підтримане не менш ніж одинадцятьма членами Комісії у пленарному складі. Наведене обумовлено, зокрема, й повноваженнями Комісії у пленарному складі перевірити обґрунтованість рішення Комісії у складі колегії про залишення висновку ГРД без розгляду. 5.5. На думку Комісії, з аналізу позовних вимог та обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, слідує, що вона незгодна з окремими діями Комісії, а також з підставами та/або мотивами ухвалення оскаржуваного рішення, а не з їх відсутністю, що не є достатнім для визнання протиправним та скасування рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання в порядку, передбаченому пунктами 1-4 частини третьої статті 88 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню. Тим більше, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження того, що Комісія діяла протиправно та внаслідок цього відбулося порушення права чи охоронюваного законом інтересу позивача, а також не доведено, що рішення Комісії є протиправним та підлягає скасуванню.

6. В судове засідання уповноважений представник ВККСУ не з`явився, в справі містяться докази належного повідомлення Комісії про час та місце розгляду даної справи судом. 7. 7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».

8. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону. Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, формує за результатами конкурсу склад ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

9. Однак станом на момент проведення даного судового засідання новий склад ВККС ще не був обраний у визначеному законодавством порядку на підставі зазначених норм Закону. Тож утворилася ситуація, коли ВККСУ як державний колегіальний орган суддівського самоврядування та юридична особа не припинений, але питання заблоковано на рівні обрання нового складу Комісії і перспективи регламентації цього процесу у часі на сьогоднішній день не визначені, однак її повноваження тимчасово не передавалися будь-якому іншому органу, то у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі у зв`язку із ліквідацією суб`єкта владних повноважень до встановлення правонаступника або ж допущення процесуального правонаступництва в порядку приписів статті 52 КАС України.

10. Враховуючи позицію представника позивача, заслухану колегією суддів у відкритому судовому засіданні, який наполягав на розгляді справи з посиланням на необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, а також з огляду на завдання адміністративного судочинства, визначені частиною першою статті 2 КАС України, а також враховуючи, що ВККСУ надано відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим цим учасником справи реалізовано право на подання заяви по суті справи, та виконано ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року про витребування доказів шляхом надання всіх необхідних доказів, то колегія суддів ухвалила провести розгляд справи за наявними в справі матеріалами та даної явки. 11. 08 січня 2020 року на адресу Верховного Суду через канцелярію суду надійшла від ОСОБА_1 відповідь на відзив (т. 3, а.с. 159-188), у якому остання вказує на те, що, по-перше, висновок Громадської ради доброчесності був надісланий до ВККС вже після початку проведення співбесіди, а тому не повинен був розглядатися взагалі; по-друге, внаслідок пропуску Громадською радою доброчесності строку для подання висновку, такий висновок не може вважатися поданим та наявним; по-третє, рішення ВККС від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19 в оскаржуваній частині щодо набрання чинності в порядку, визначеному пунктом 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, не містить обґрунтувань та мотивів, якими керувалася Комісія; по-четверте, є наявне рішення ВККС, яке свідчить про вибірковість застосування та тлумачення Закону та Регламенту ВККС з питання ухвалення в резолютивній частині рішення пункту щодо набрання цього рішення чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС. Клопотання учасників справи та процесуальні дії у справі

12. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у справі №9901/605/19 та у відповідності до частини 2 статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

13. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача та витребувано у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в строк, встановлений для надання відзиву, докази, необхідні для розгляду цієї справи.

14. Дана ухвала виконана ВККСУ шляхом надання, зокрема завірених копій суддівського досьє, де містяться всі документи, які були прийняті Комісією до уваги під час кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 , та копій усіх рішень, що приймалися Комісією у процесі кваліфікаційного оцінювання позивачки.

15. У відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача адвоката Іщенко Ю.А. про встановлення додаткового строку на подання нових доказів та залучення до матеріалів справи рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.04.2020 у справі № 640/25218/19, адвокатський запит до ВККСУ від 28.04.2020 та відповідь ВККСУ на цей запит від 05.05.2020 № 21-627/20 з додатком усною ухвалою колегії суддів задоволено, враховуючи, що всі залучені документи наявні у ВККСУ, оскільки на запит адвоката безпосередньо Комісія готувала відповідь, а у справі № 640/25218/19 Комісія була залучена в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Встановлені у справі обставини та зміст спірних правовідносин

16. Указом Президента України від 16 квітня 2010 року № 544/2010 ОСОБА_1 , призначено суддею Солом`янського районного суду м.Києва. 17. 20 жовтня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією України прийнято рішення №106/зп-17 про призначення кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно із додатком №1, зокрема судді ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 191-194). Цим рішенням також встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту; другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди.

18. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 29 листопада 2017 року №124/зп-17 визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді окремих суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року №106/зп-17, і відповідно до витягу з додатка 7 до вказаного рішення стосовно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 призначено іспит під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді на 26 лютого 2018 року (т. 1. а.с. 196-202).

19. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії України від 16 березня 2018 року № 54/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 26 лютого 2018 року, зокрема, судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , яку відповідно до додатка 4 вказаного рішення допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди» (т. 1, а.с.203-206).

20. ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 88,875 бала. За результатами виконаного практичного завдання Лозинська набрала 94 бала. На етапі складення іспиту загалом набрала 182,875 бала.

21. Також, ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистісної компетентності, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

22. За результатами співбесіди 17 квітня 2018 року рішенням ВККС № 377/ко-18 визнано підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, вказаних суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 в деклараціях доброчесності судді за 2016 та 2017 роки та зупинено кваліфікаційне оцінювання відносно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 (т.1, а.с.207-211).

23. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 29 серпня 2018 року відкрито дисциплінарну щодо судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 19 частини першої статті 106 Закону (декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації судді.

24. Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 вересня 2018 року відмовлено у притягненні судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та припинено дисциплінарне провадження. 25. 11 травня 2019 року ВККС поновлено кваліфікаційне оцінювання та включено до графіку засідань комісії на 22 травня 2019 року для проведення співбесіди із суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами дослідження суддівського досьє. 26. 22 травня 2019 року у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 на засідання для проведення співбесіди з підстав останньої перебуванням на лікарняному, оголошено перерву. Співбесіду за результатами дослідження досьє призначено на 18 червня 2019 року о 14:00.

27. Засідання ВККС, призначене на 18 червня 2019 року о 14:00 знято з розгляду у зв`язку з відсутністю повного складу колегії.

28. До ВККС 18 червня 2019 року від Громадської ради доброчесності надійшов затверджений 18 червня 2019 року висновок про невідповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, відповідно до якого слідчий суддя ОСОБА_1 ухвалою від 23 січня 2014 року у справі № 760/376/14 обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо особи у зв`язку з його участю в масових акціях протесту. Дана ухвала відсутня у Єдиному реєстрі судових рішень. Відповідно до Висновку Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції від 19 травня 2015 року № 28/2-15 у діях судді ОСОБА_1 під час винесення цієї ухвали було виявлено грубі порушення, які підпадають під ознаки порушення присяги судді. Рішенням Вищої ради юстиції від 03 грудня 2015 року № 924/0/15-15 встановлено порушення в діях судді, але не знайдено підстав для притягнення її до відповідальності за порушення присяги. Сам факт непритягнення судді до дисциплінарної відповідальності не означає відповідність її критеріям доброчесності та професійної етики. На переконання Громадської ради доброчесності встановлені у висновку Тимчасової спеціальної комісії порушення в умовах Революції Гідності дають підстави вважати, що суддя не дотрималась принципу незалежності та ухвалювала свавільні рішення для демонстрування своєї лояльності чинній владі. 28.1. У наступному пункті висновку вказано, що суддя, подаючи декларацію доброчесності за 2016 рік вперше, у пункті 17 підтвердила, що не приймала рішень, передбачених статтею 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», проте вона ухвалювала такі рішення про що вказано в пункті 1 висновку. Також у висновку вказано інформацію, яка потребує пояснень щодо неодноразових поїздок до міста Москва та Автономної Республіки Крим.

29. Відповідно до витягу із протоколу №405 засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 02 жовтня 2019 року (початок засідання 10 год. 10 хв.) затверджено порядок денний: про проведення співбесіди за результатами дослідження досьє суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (т. 1, а.с. 71-73).

30. Відповідно до вказаного вище протоколу до зали засідання запрошено суддю ОСОБА_1 , члени Комісії поставили їй запитання з метою уточнення інформації, наявної у матеріалах досьє та отриманої за результатами перевірки; ОСОБА_1 відповіла на поставлені запитання та надала роз`яснення стосовно відомостей, наявних у матеріалах досьє; головуючий оголосив про завершення співбесіди з суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ; присутні видалились із зали засідань для обговорення Комісією питань; після обговорення головуючий оголосив ухвалене Комісією рішення.

31. Рішенням ВККС № 902/ко-19 від 02 жовтня 2019 року колегія членів ВККС визначила, що суддя Солом`янського районного суд міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 706,875 балів; визнала суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді.

32. Згідно абзацу 3 резолютивної частини рішення ВККС № 902/ко-19 від 02 жовтня 2019 року вказано, що рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5. пункту 4.10. розділу IV Регламенту ВККС.

33. Позивач, вважаючи, що рішення ВККС № 902/ко-19 від 02 жовтня 2019 року в частині абз. 3 резолютивної частини (щодо визначення порядку набрання ним чинності) є протиправним та підлягає скасуванню звернулася до суду з даним позовом. Джерела права й акти їх застосування

34. Відповідно до підпункту 4 пункту 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

35. Закон України від 2 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» набрав чинності з 30 вересня 2016 року.

36. За змістом пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» та частин першої і другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) кваліфікаційне оцінювання проводиться колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності, професійної етики, доброчесності.

37. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

38. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

39. Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

40. Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).

41. У свою чергу ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради (частини перша - третя статті 87 Закону № 1402-VІІІ).

42. Частиною шостою статті 87 Закону № 1402-VIII передбачено, що ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

43. Відповідно до положень частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

44. Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок Громадської ради доброчесності підлягає включенню до суддівського досьє невідкладно після його надходження до Комісії.

45. Пунктом 1 розділу I Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06 листопада 2016 року №143/зп-16 (далі - Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

46. За результатами кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює одне із таких рішень: у випадку оцінювання відповідності займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): рішення про відповідність судді займаній посаді; рішення про невідповідність судді займаній посаді (підпункти 32.2.1-32.2.2 підпункту 32.2 пункту 32 розділу III Положення).

47. Рішення Комісії про не підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді є підставою для припинення подальшої участі судді (кандидата на посаді судді) у процедурах, передбачених Законом (пункт 36 розділу III Положення).

48. Відповідно до пункту 20 розділу III Положення співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання.

49. Згідно з пунктом 1 розділу V Положення організація та проведення кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності судді займаній посаді здійснюється за правилами, встановленими цим Положенням, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

50. Кваліфікаційне оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді проводиться у складі колегії Комісії (пункт 2 розділу V Положення).

51. Відповідно до вимог пункту 10 розділу V Положення за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: Про відповідність займаній посаді судді. Про невідповідність займаній посаді судді.

52. Частиною восьмою статті 98 Закону № 1402-VІІІ передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує Регламент, в якому регулюються відповідно до цього Закону процедурні питання її діяльності.

53. Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджено рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) (далі - Регламент ВККС).

54. Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності, врегульовано пунктом 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення 22 травня 2019 року, далі також - Регламент).

55. Зокрема у підпункті 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту передбачено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі - інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год. 00 хв. у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.

56. Відповідно до частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

57. Процедурні питання, пов`язані з реалізацією наведених положень Закону, а також порядок набрання чинності рішеннями Комісії закріплені в підпункті 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

58. Так, у відповідності до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 Регламенту за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. 58.1. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. 58.2. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону або у разі надходження до Комісії рішення Громадської ради доброчесності про скасування відповідного висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі. У разі надання Громадською радою доброчесності до Комісії рішення про скасування висновку до моменту його розгляду Комісією у пленарному складі питання щодо набрання чинності рішенням про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді розглядається Комісією відповідно до абзацу першого підпункту 4.13.3 пункту 4.13 цього Регламенту. 58.3. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення. Оцінка доводів учасників справи та висновки Верховного Суду

59. Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, дійшов таких висновків.

60. Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для встановлення особливого порядку набрання ним чинності на підставі положення підпункту 4.10.5 Регламенту ВККС стала наявність висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

61. Як встановлено з матеріалів справи та підтверджується наданими доказами висновок Громадської ради доброчесності від 18 червня 2019 року стосовно позивача отримано відповідачем 18 червня 2019 року о 15:20 на електронну пошту.

62. При цьому, Комісією призначалися засідання з проведення співбесіди з ОСОБА_1 на 17 квітня 2018 року (зупинено кваліфікаційне оцінювання та направлено звернення до Вищої ради правосуддя), 22 травня 2019 року (не відбулося у зв`язку з неявкою позивачки), 18 червня 2019 року (не відбулося у зв`язку з відсутністю повного складу колегії Комісії) та 02 жовтня 2019 року (ухвалено рішення за результатами кваліфікаційного оцінювання позивачки).

63. Тобто висновок ГРД надійшов після першого засідання, але у термін більш ніж достатній у контексті підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту відносно останнього засідання Комісії, на якому ухвалено рішення, яке частково оскаржується у цій справі. А позивачка мала достатньо часу з ним ознайомитися та надати Комісії свої пояснення, які були враховані Комісією.

64. Пункт 4.10 розділу IV Регламенту не визначає строку подання висновку ГРД у випадку необхідності зупинення кваліфікаційного оцінювання та проведення кількох засідань з проведення співбесіди стосовно судді, який проходить процедуру кваліфікаційного оцінювання, а вказує лише на строк не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді).

65. Рішенням ВККС № 902/ко-19 від 02 жовтня 2019 року ВККС у складі колегії визначила, що позивач відповідає займаній посаді. При цьому рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.5. пункту 4.10. розділу IV Регламенту ВККС.

66. Оцінюючи доводи позивача, наведені в позовній заяві, Верховний Суд зазначає, що у цьому спорі визначальним питанням є те, чи може висновок ГРД, подано до колегії ВККС поза строком, встановленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Розділу ІV Регламенту (не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди) враховуватися при прийнятті рішення колегією ВККС, і чи є впливає ця обставина на набрання чинності рішенням колегії ВККС.

67. Із аналізу наведених норм випливає, що у межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) ВККС є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

68. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.

69. З контексту наведеного нормативно-правового регулювання випливає, що Громадська рада доброчесності збирає, оцінює інформацію щодо судді та у строк не пізніше 10 днів до дня проведення співбесіди із суддею надсилає інформацію щодо нього або ж висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

70. Відповідно до пункту 16 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16, дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

71. У пункті 19 цього ж Положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.

72. Правилам цього пункту кореспондують положення Регламенту про строк надсилання висновку Громадської ради доброчесності, який має бути достатнім та необхідним для того, щоб суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, мав можливість ознайомитися з такою інформацією та бути готовим до надання пояснень щодо обставин і фактів, викладених у висновку.

73. За результатами співбесіди ВККС у складі колегії, виходячи з результатів співбесіди, надає оцінку інформації або висновку щодо судді та приймає рішення про підтвердження здатності або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

74. У Висновку Ради Європи від 10 квітня 2017 року щодо пункту 3.11 Регламенту Громадської ради доброчесності, з посиланням на позиції Консультативної ради європейських суддів, наголошено, що усі процедури індивідуального оцінювання мають надавати суддям змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності і стосовно оцінки своєї діяльності. Будь-яка процедура має надавати їм можливість оскаржити результати оцінювання в незалежних органах або в суді. Більше того, суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати ефективні правові засоби оскарження незадовільних результатів оцінювання, особливо якщо це впливає на «громадянські права» судді в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

75. Оцінювання судді за критеріями «компетентність», «професійна етика», «доброчесність» віднесено до виключних повноважень Комісії, яка з підстав та в порядку, передбачених статтею 88 Законом № 1402-VІІІ, ухвалює кінцеве та остаточне рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У випадку якщо Громадська рада доброчесності у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

76. Отже, якщо виходити із положень Закону № 1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо з положень частини першої статті 88 цього Закону в поєднанні з положеннями пункту 4.10, й зокрема підпункту 4.10.1 Регламенту, то можна підсумувати, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Саме колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати - підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія Комісії вправі визначати - впливає чи не впливає висновок Громадської ради доброчесності або інформація цієї Ради на результат оцінювання, за умови, що висновок Громадської ради доброчесності поданий таким чином, що і суддя, і Комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним й відповідним чином відреагувати на нього. У рамках цієї процедури колегія ВККС може ухвалити рішення не розглядати висновок чи інформацію Громадської ради доброчесності, якщо вони подані, приміром, поза строком, встановленим підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 Регламенту.

77. Поряд з цим треба визнати, що навіть за умови, коли висновок Громадської ради доброчесності потрапив в поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку Громадської ради доброчесності без розгляду, в розумінні положень абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов`язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку Громадської ради доброчесності.

78. Із законодавчого визначення абзацу другого частини першої цієї статті випливає, що якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина, як висновок Громадської ради доброчесності, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином й якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із цього законодавчого формулювання висновується, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку Громадської ради доброчесності й дати відповідь на інші питання, пов`язані з цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об`єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.

79. Гіпотеза норми абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ через запровадження умови про наявність висновку Громадської ради доброчесності щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у виді подолання висновку Громадської ради доброчесності одинадцятьма голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок Громадської ради доброчесності як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Інакше кажучи, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей Закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку Громадської ради доброчесності, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.

80. Із наведених вище законодавчих положень випливає також, що колегія ВККС, коли ухвалює рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здійснювати повноваження у відповідному суді, не задіює власних владних повноважень й не вдається до застосування якісних і кількісних критеріїв чи інших оцінних характеристик, власного розсуду, а лише відтворює, реалізує волю, веління, функцію норми закону. За цієї правової ситуації колегія ВККС не здійснює своїх дискреційних повноважень.

81. Така ж правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 9901/489/19. Підстав для відступу від такої правової позиції під час розгляду даної справи Верховний Суд не вбачає.

82. Отже, враховуючи наведену правову регламентацію, а також правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі № 9901/489/19, можна дійти висновку, що порушення строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту ВККС, не вливає на порядок набрання чинності спірним рішенням, оскільки у випадку наявності висновку ГРД закон імперативно й безальтернативно визначає, що рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному судді набирає сили остаточного лише, якщо Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалить рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді не менше ніж одинадцятьма її членами.

83. Доводи позивача щодо безпідставного неприйняття ВККС рішення про залишення висновку ГРД, який надійшов з порушенням десятиденного строку, без розгляду, оскільки Законом № 1402-VІІІ не передбачено повноважень ВККС приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати такі документи.

84. Відповідна правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 9901/460/18.

85. Колегія суддів відхиляє доводи представника позивачки про визнання протиправним та скасування висновку ГРД від 18 червня 2019 року з посиланням на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року у справі № 640/25218/19, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, як на підставу для скасування рішення Комісії від 02 жовтня 2019 року № 902/ко-19, оскільки суд при оцінці рішення суб`єкта владних повноважень має надавати оцінку лише тим обставинам, які існували на час прийняття цього рішення. У цьому спорі визначальним є те, чи були у колегії ВККСУ правові підстави для ухвалення спірного рішення в частині винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здійснювати повноваження у відповідному суді, за наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 18.06.2019.

86. За встановлених в цій справі обставин і наведеного вище правового регулювання Верховний Суд уважає, що спірне рішення у частині, яка оскаржується позивачем, Комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, рішення відповідає критеріям частини другої статті 2 КАС України, а отже, підстави для задоволення позову відсутні. Судові витрати

87. За правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем витрати за подання цього позову у виді судового збору відшкодуванню не підлягають. Керуючись статтями 241-243, 246, 266 КАС України, Суд - ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення у частині відмовити.

2. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення складене та підписане 12.10.2020. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... Л.О. Єресько, І.В. Дашутін, А.В. Жук, Н.М. Мартинюк, Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду