Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2636/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2636/19 пров. № А/857/11105/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Сеника Р.П., Шинкар Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 300/2636/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Скільський І.І. в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 04.03.2020 року), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області (далі відповідач) про визнання бездіяльності щодо дотримання встановленого законом строку надання інформації на запит та щодо надання публічної інформації протиправною, зобов`язання надати таку інформацію. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, який вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. У доводах апеляційної скарги посилається на те, що відповідачем надано недостовірну інформацію щодо відсутності Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік, оскільки Оболонська сільська рада, як розпорядник запитуваної інформації, зобов`язана володіти і мати в наявності Детальний звіт голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік. Відповідач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі. Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглядалася в порядку письмового провадження. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції вірно встановлено, що 8.11.2019 позивач звернувся з інформаційним запитом до Оболонської сільської ради про надання належно завіреної копії Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік. Даний запит зареєстрований 18.11.2019 за вх. №22 (а.с. 19 на звороті). Загалом, 18.11.2019 ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради подано 35 запитів про надання публічної інформації. Листом від 22.11.2019 № 347 Оболонською сільською радою позивача повідомлено, що дані запити потребують додаткового опрацювання, відповідь на них буде надана протягом 15 днів (а.с. 26). На запит про надання Розпорядження сільського голови Оболонської сільської ради Куленича Анатолія Васильовича про призначення відповідального за доступ до публічної інформації, Оболонська сільська рада надала позивачу відповідь № 388 від 10.12.2019 за підписом сільського голови Куленича А.В. про відсутність в Оболонській сільській раді Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік (а.с. 20-21). Проте, вважаючи дії розпорядника інформації Оболонської сільської ради щодо недотримання встановленого п`ятиденного строку надання інформації на запит та ненадання публічної інформації протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступних міркувань. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес регулюються, крім вищенаведених положень Конституції України, також Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI). Відповідно до статті 5 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію. Згідно з частинами 1- 2 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ч. 1, 2, 4 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. З матеріалів справи встановлено, що отримавши 18.11.2019 від позивача 35 запитів на публічну інформацію, відповідач, з дотриманням п`ятиденного терміну, листом від 22.11.2019 за № 347, повідомив ОСОБА_1 , що дані запити потребують додаткового опрацювання, а відповідь на них буде надана протягом 15-ти днів. В подальшому, 10.12.2019 відповідачем, в межах 15 робочих днів позивачу надано відповідь про відсутність в Оболонській сільській раді запитуваної інформації детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік. Відтак відповідно до приписів статті 20 Закону № 2939-VI, з врахуванням рішення про продовження строку розгляду запиту, відповідь на вищевказаний запит від 18.11.2019 позивачу надана з дотриманням терміну визначеного законодавством. Апеляційний суд враховує, що відповідач, отримавши від позивача одночасно значну кількість запитів, які потребували опрацювання та унеможливлювали надання відповіді на них в п`ятиденний строк. Отже продовження строку для опрацювання запитів також відповідає вимогам Закону № 2939-VI. Тому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині вимог про визнання протиправною бездіяльності позивача.. Щодо зобов`язання відповідача надати публічну інформацію - належно завіреної копії Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік, апеляційний суд зазначає наступне. Статтею 22 Закону 2939-VI передбачено право розпорядника інформації відмовити у задоволенні запиту з підстав, передбачених у ч. 1 наведеної норми, зокрема якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. З матеріалів справи вбачається, що відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив про відсутність у нього запитуваного Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік. Таким чином, відповідач не ухилився від надання відповіді на інформаційний запита. Позивач посилається на те, що протоколи засідань постійно діючих комісій є відкритими, оприлюднюються та надаються на відповідний інформаційний запит, що прямо передбачено статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків та не бути знищеною після закінчення строків зберігання. Стосовно не суб`єктів владних повноважень, то вони можуть бути тільки розпорядниками такої інформації. Апеляційним судом встановлено, що підставою відмови у наданні інформації на запит стало те, що запитувана позивачем інформація - надання належно завіреної копії Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік у відповідача відсутня, тобто не відображена та не задокументована на будь-яких носіях та не утворена в процесі виконання Оболонською сільською радою своїх повноважень. У справі відсутня інформація про те, що запитуваний позивачем звіт сільського голови складався. Щодо надання детального звіту сільського голови, то відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради заслуховуються звіти сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради, у тому числі щорічного звіту про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами відповідної ради. Згідно з ч. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, секретар сільської ради забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів, як це передбачено п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону. Слід зазначити, що звітування перед територіальною громадою відбувається на відкритій зустрічі з громадянами, є цілком логічним, щоб час і місце проведення цієї зустрічі були завчасно оголошені. Така інформація є публічною і не може бути обмеженою у доступі, виходячи з положень частини першої статті 1 та статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Аналізуючи вищенаведені норми, апеляційний суд зазначає, що законодавство не передбачає детального регулювання процедури звітування сільського голови як перед радою, так і перед відповідною територіальною громадою, обмежуючись щодо останнього положенням про те, що він не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. Якщо питання деталізації процедури у випадку звітування сільським головою перед відповідною радою можна вирішити у регламенті ради, то вирішення цього питання аналогічним чином у випадку його звітування перед територіальною громадою не вбачається можливим. Таким чином, беззаперечним є обов`язок сільського голови щодо звітування перед радою та територіальною громадою і така інформація, щодо процедури звітування, затвердження відповідною радою звіту тощо, є публічною. Однак, враховуючи, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено обов`язку мати саме письмовий детальний звіт голови сільської ради, оскільки такий міг бути поданий і в усній формі, відсутність його на день звернення позивача, не може бути наслідком зобов`язання надати такий на запит особи. В той же час, виконання сільським головою свого обов`язку щодо звітування чи бездіяльність щодо звітування не є предметом розгляду даної справи. Аналізуючи вищевикладені норми, апеляційний суд зазначає, що покликання апелянта на те, що Оболонська сільська рада зобов`язана володіти і мати в наявності Детальний звіт голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік є хибним, тому що відсутність Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік на день звернення позивача, не може зумовлювати зобов`язання створити та надати такі протоколи на запит особи, за відсутності Детального звіту голови Оболонської сільської ради ОСОБА_2 за 2015 рік. У постанові Великої Палати Верховного Суду 25 червня 2019 року по справі № 9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації. Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, в апеляційній скарзі не зазначено. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Згідно частини 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає. Відповідно до пункту 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 300/2636/19 залишити - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Р. П. Сеник Т. І. Шинкар