Постанова 4857 № 300/2649/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2649/19 пров. № А/857/3791/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Старунського Д.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Главач І.А., м. Івано-Франківськ), В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Івано-франківського окружного адміністративного суду з позовом до Оболонської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області про визнання бездіяльності щодо недотримання встановленого законом строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації протиправною, зобов`язання надати таку інформацію. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.11.2019 він звернувся до розпорядника інформації - Оболонської сільської ради у встановленому законом порядку, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" з інформаційним запитом №30 про отримання публічної інформації з вимогою надати йому засвідчені належним чином копії рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори. На цей запит позивачем отримано відповідь голови Оболонської сільської ради Куленича А.В. від 10.12.2019 за №388, в якій повідомлено про те, що рішення сесій Оболонської сільської ради за 2015-2019 роки, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори, не приймались. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача полягає в недотриманні п`ятиденного строку надання інформації. Окрім того, згідно з принципом законності Оболонська сільська рада повинна усунути порушення закону та вжити заходів щодо надання публічної інформації. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення та задовольнити позов. Обґрунтовуючи незгоду, зазначив, що суд безпідставно не взяв до уваги той факт, що Оболонська сільська рада, знаючи про відсутність в неї запитуваної інформації, не надала в п`ятиденний термін обґрунтовану відповідь про відсутність такої, а безпідставно написала, що запит потребує додаткового опрацювання і необґрунтовано відтермінувала відповідь. Оболонська сільська рада не надала суду доказів або посилання на документ, яким підтверджується відсутність витребуваної інформації. Відповідь на запит не відповідає вимогам частини 4 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Восьмим апеляційним адміністративним судом було призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що 18.11.2019 позивач звернувся до Оболонської сільської ради з інформаційним запитом №30 на публічну інформацію, в якому просив надати засвідчені належним чином копії рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори. Цей запит зареєстрований 18.11.2019 за вх.№37 (а.с.17 на звороті). Листом від 22.11.2019 за №347 Оболонською сільською радою позивача повідомлено, що запит потребує додаткового опрацювання, відповідь буде надана протягом 15 днів (а.с. 30). У подальшому, на запит щодо надання засвідчених належним чином копій рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори, Оболонська сільська рада надала позивачу відповідь за №388 від 10.12.2019 за підписом сільського голови Куленича А.В., в якій повідомила про те, що рішення сесій Оболонської сільської ради за 2015-2019 роки, якими затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори, не приймались (а.с.18-19). Вважаючи дії розпорядника інформації - Оболонської сільської ради щодо недотримання встановленого п`ятиденного строку надання інформації на запит та щодо ненадання публічної інформації, позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує також на обов`язок розпорядника інформації усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитуваної інформації. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації». За змістом ст. 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст. 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Згідно з ч.1, ч.2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні; запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч.1 ст. 20 зазначеного Закону). Відповідно частини 4 статті 20 Закону, у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Як підтверджено матеріалами справи, отримавши 18.11.2019 35 запитів позивача на публічну інформацію, відповідач з дотриманням п`ятиденного терміну, листом від 22.11.2019 за №347 повідомив його про необхідність додаткового опрацювання, а тому відповідь на них буде надана протягом 15-и днів. У подальшому, 10.12.2019 відповідачем в межах зазначеного 15-денного строку позивачу надано відповідь про те, що рішення сесій Оболонської сільської ради за 2015-2019 роки, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори, не приймались. Таким чином, у відповідності до статті 20 Закону відповідь на запит від 18.11.2019, з врахуванням рішення про продовження такого терміну, позивачу надана з дотриманням строків визначених законодавством. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апелянта про те, що підготовка вказаної інформації не потребувала додаткового строку для опрацювання, адже автор звернення вимагав надання йому копій рішень органу місцевого самоврядування за 5 років і відповідно розпорядник зобов`язаний був з`ясувати і перевірити факт прийняття рішень і в разі їх наявності виготовити та надати позивачу копії, що потребує значного часу. При цьому, суд першої інстанції правильно врахував, що на розгляді у відповідача одночасно також перебувала значна кількість інших запитів позивача про надання публічної інформації, а тому висновок про об`єктивно необхідний 15-денний строк для підготовки відповіді на запит №30 від 18.11.2019 є правильним. Отже, з урахуванням того, що відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» надано проміжну відповідь на запит, порушення права позивача на доступ до публічної інформації не встановлено, суд першої інстанції правильно відмовив в позові про визнання протиправною бездіяльність щодо недотримання строку надання інформації на запит задоволенні не підлягають. Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати публічну інформацію - копії рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори, суд зазначає таке. До повноважень виконавчих органів сільських рад, згідно ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено, в тому числі, забезпечення вимог законодавства щодо розгляду звернень громадян. Статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено право розпорядника інформації відмовити у задоволенні запиту з підстав, передбачених у ч. 1 наведеної норми, зокрема якщо розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит. Питання, що відображене у запиті на отримання публічної інформації, стосується отримання копій рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори. Підставою відмови у наданні інформації на запит стало те, що запитувана інформація відсутня, тобто не відображена та не задокументована на будь-яких носіях та не утворена в процесі виконання Оболонською сільською радою своїх повноважень, оскільки вказані рішення відповідачем у період з 2015 по 2019 роки не приймались. Розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит. Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною. У постанові Великої Палати Верховного Суду 25 червня 2019 року по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації. З огляду на відсутність рішень сесій Оболонської сільської ради за 2015 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, якими було затверджено укладені Оболонською сільською радою в міжсесійний період договори на день звернення позивача, відповідач не міг їх надати на запит позивача. Отже, висновок суду про не порушення відповідачем права позивача на отримання публічної інформації є вірним. З огляду на викладене вище, суд першої інстанції вжив заходів до всебічного і повного дослідження обставин справи і прийняв законне і обґрунтоване рішення . Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи, що апеляційний суд залишає в силі рішення суду першої інстанції, то в силу вимог частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. О. Большакова судді Д. М. Старунський О. І. Мікула