Постанова 4857 № 380/1785/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2020 рокуСправа № 380/1785/20 пров. № А/857/9194/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Качмара В.Я., суддів Большакової О.О., Мікули О.І., при секретарі судового засідання Хомича О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (суддя Кедик М.В., м.Львів, повний текст складений 6 липня 2020 року) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області(далі Головне управління) в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №000202508 (далі ППР). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржила позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги вказує, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 (далі Закон №2628-VIII; набрав чинності 01.01.2019) внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон №481/95-ВР), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01.07.2019. Оскільки основним видом господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним, тому він був зобов`язаний завчасно, тобто до 01.07.2019 отримати відповідну ліцензію. Вважає, що оскаржене ППР винесене правомірно. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ФОП не мав умислу не отримати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним. Більше того, станом на дату проведення перевірки усі документи щодо отримання ліцензії до Головного управління були надані, що підтверджено отриманою ліцензією. Також, суд звертає увагу, що ФОП здійснив плату за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ще 26.06.2019 згідно з платіжним дорученням №12, тобто до 01.07.2019 (дату з якої запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним). Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 з 30.10.1995 перебуває на обліку у відповідача як ФОП. Основний вид діяльності КВЕД 47.30 роздрібна торгівля пальним. 10.10.2019 Головним управлінням проведено перевірку господарської одиниці автозаправна станція (далі АЗС), що розташована за адресою Львівська область, місто Кам`янка-Бузька, вул.Федьковича,72А (далі Адреса) суб`єкта господарської діяльності ФОП, за наслідками якої складено акт (довідку) від 10.10.2019 №404/13/20/РРО/ НОМЕР_1 (далі Акт) (а.с.38-44). У Акті зафіксовано, що перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі пальним без наявної ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за період з 01.07.2019 по 04.09.2019 на АЗС за Адресою, а саме: згідно книг обліку розрахункових операцій та фіскальних чеків від 01.07.2019 по 04.09.2019 було реалізовано пальне на загальну суму 1525641,25 грн З матеріалів справи видно, що ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 05.09.2019 №13200314201900360 позивач отримав 05.09.2019 (а.с.7-8). 31.10.2019 Головним управлінням прийнято ППР, яким до ФОП за порушення статті 15 Закону №481/95-ВР застосовано штраф у сумі 250000 грн (а.с.4). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі ПК; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального. Відповідно до підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом №481/95-BP (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Закон № 481/95-BP зазнав змін, внесених в частині ліцензування діяльності з роздрібної торгівлі пальним, відповідно Закону №2628-VIII, який згідно з абзацом п`ятим пункту 1 Розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» набрав чинності з 01.07.2019 (щодо змін до Закону №481/95-BP). Так, відповідно до статті 15 Закону №481/95-BP (в редакції Закону №2628-VIII): - роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (частина двадцята); - річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина двадцять п`ята); - ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (частина тридцята); - ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (частина тридцять друга); - у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального) (частина тридцять третя); - суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (частина тридцять четверта). Положеннями статті 15 Закону №481/95-BP передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України (далі КМУ), не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених статтею 15 Закону №481/95-BP документів. Відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 19.06.2019 №545 (далі Постанова №545), яка згідно з пунктом 3 набирає чинності з дня її опублікування, але не раніше 01.07.2019, внесено зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою КМУ «Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 05.08.2015 №609, відповідно до якого територіальні ограни ДФС є органом ліцензування виду господарської діяльності роздрібна торгівля пальним. Листом Державної фіскальної служби (далі ДФС) від 30.05.2019 за №17014/7/99-99- 12-01-01-17 (далі Лист) на виконання Закону №2628-VIII доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним починаючи з 12.06.2019. При цьому головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019. Виходячи із норм Закону №481/95-BP та Листа ДФС відповідач мав право видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним з 01.07.2019, тобто з дня, коли при здійсненні роздрібного продажу пального за відсутності ліцензії наступала відповідальність у вигляді штрафу. Відповідно до абзацу дев`ятого частини другої статті 17 Закону №481/95-BP, чинного з 01.07.2019, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії 250000 гривень. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону №481/95-BP рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі, зокрема, пальним, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України. Як зазначено у пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 «Рисовський проти України» Європейський суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Вказаний принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. Європейський суд звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Таким чином, у зв`язку з тим, що Законом №481/95-BP чітко не врегульовано відносини щодо органу, який видає ліцензії на роздрібну торгівлю пальним, а ДФС лише 30.05.2019 направила із розпорядження про видачу ліцензій головними управліннями в областях з 01.07.2019, держава штучно створила для добросовісних платників перешкоди в господарюванні що призвело до накладення штрафу на позивача. При вирішенні вказаного спору судом взято до уваги підпункт 4.1.4 ПК, згідно з яким у разі якщо норми законодавчих актів припускають неоднозначне (множинне) трактування, то правомірним вважається саме рішення платника податків, а не контролюючого органу, та пункт 56.21 статті 56 ПК, який регламентує, що у разі коли норма цього закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Так, до 01.07.2019, Закон №481/95-BP не передбачав ліцензування роздрібної торгівлі паливом. Фактично редакція Закону №2628-VIII зі змінами та доповненнями розширила його дію та погіршила становище позивача. При цьому,КМУ лише 19.06.2019 Постановою №545 визначив органи виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання, уповноважені видавати такі ліцензії. У пункті 74 рішення по справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia) Європейський Суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своїх обов`язків. Таким чином, суд апеляційної інстанції підтримує позицію суду першої інстанції за якої ФОП не мав умислу не отримати ліцензію на роздрібну торгівлю пальним. Більше того, станом на дату проведення перевірки усі документи щодо отримання ліцензії до Головного управління були надані, що підтверджено отриманою ліцензією. Крім того, як підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами ФОП здійснив плату за ліцензію ще 26.06.2019 згідно з платіжним дорученням №12, тобто до 01.07.2019 (дату з якої запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним). Отже неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності отримання ліцензії відбулось не з його вини, за відсутності умислу останнього, що виключає протиправність дій платника податків, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним ППР. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ППР є протиправним та підлягає скасуванню. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржуване рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова О. І. Мікула Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року.