Постанова 4855 № 580/417/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/417/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Білоноженко М.А. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, в якій просила: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 13.01.2020р. №3-дс. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов. У відзиві Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області на апеляційну скаргу вказано на необґрунтованість її доводів та зазначено про правомірність висновків суду першої інстанції, який прийняв законне судове рішення, належно та повно встановивши обставини справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідками контрольної перевірки Соснівського районного відділу у місті Черкаси, 17.07.2019р. робочою групою УДМС України в Черкаській області у складі керівника робочої групи - заступника начальника відділу з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції - ОСОБА_2 ; завідувача сектора оформлення документів № 1 - Курочки І. В.; завідувача сектора з питань громадянства - Колтунової С. В., складено Акт про результати контрольної перевірки Соснівського районного відділу у місті Черкаси (далі-Акт перевірки). Актом перевірки встановлено, що протягом 2019 року головним спеціалістом Гресь О.А. проведено процедуру встановлення особи та за її результатами затверджено висновок щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПО). Виявлено відсутність у матеріалах справи про встановлення особи ОСОБА_3 його заяви та повної перевірки можливого документування осіб паспортом громадянина України на території України (відсутні відповіді усіх терпідрозділів ДМС України), що є грубим порушенням вимог п.43 Порядку №302. Акт встановлення особи не затверджений керівником територіального підрозділу УДМС. Наказом УДМС України в Черкаській області від 19.12.2019р. № 30-дс "Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 " розпочато дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , яка з 16.08.2017р. до 23.07.2019р. обіймала посаду головного спеціаліста Соснівського районного відділу у місті Черкаси УДМС України в Черкаській області. За результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , дисциплінарною комісією УДМС України в Черкаській області підготовлено подання від 28.12.2019р. в якому зазначено, що під час здійснення дисциплінарного провадження комісія прийшла до висновку про наявність складу дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, головним спеціалістом Соснівського районного відділу у місті Черкаси УДМС України в Черкаській області Гресь О. А. Враховуючи викладене, дисциплінарна комісія рекомендувала начальнику УДМС України в Черкаській області ОСОБА_4 застосувати догану, як вид дисциплінарного стягнення, стосовно ОСОБА_1 Наказом УДМС України в Черкаській області від 13.01.2020 №3-дс "Про оголошення догани ОСОБА_1 " за неналежне виконання посадових обов`язків, передбачених пунктами 2.2, 2.3 посадової інструкції головного спеціаліста Соснівського районного відділу у місті Черкаси УДМС України в Черкаській області ОСОБА_1 , затвердженої начальником УДМС України в Черкаській області ОСОБА_4 18.12.2018р., що призвело до порушення вимог законодавства, а саме: пункту 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилки, вилучення, повернення державі, визнання недійсним і знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, пунктів 210 та 249 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, згідно із статтями 65, 66, 68 та 77 Закону України "Про державну службу", та керуючись підпунктами 6 та 16 пункту 11 Положення про Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області, затвердженим наказом Державної міграційної служби України від 18.07.2011 № 28 (у редакції наказу ДМС України 14.02.2015р. № 19) оголошено догану ОСОБА_1 . Позивач, вважаючи наказ від 13.01.2020р. №3-дс "Про оголошення догани ОСОБА_1 " протиправним, звернулась з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень. Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що беручи до уваги встановлений в ході дисциплінарного провадження факт допуску державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, суд доходить висновку про обґрунтоване застосування до позивача керівником державної служби дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. Згідно ч. 2 ст. 1 вказаного Закону, державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Частиною 1 статті 8 цього ж Закону визначено, що державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Статтею 64 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Згідно ч. 1 ст. 65 вказаного Закону підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. В свою чергу, перелік дисциплінарних проступків визначає ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII. Так, згідно ч. 2 ст. 65 зазначеного Закону дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення. При цьому, статтею 66 цього ж Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Відповідно до частини 1 статті 67 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Згідно вимог ст. 69 зазначеного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). За правилами ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Як свідчать матеріали справи, Наказом УДМС України в Черкаській області від 19.12.2019р. № 30-дс розпочато дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 , яка з 16.08.2017 до 23.07.2019 обіймала посаду головного спеціаліста Соснівського районного відділу у місті Черкаси УДМС України в Черкаській області. Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок №1039). Як вбачається із доводів позивача, однією із підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним є допущення дисциплінарною комісією при здійсненні дисциплінарного провадження процедурних порушень, а саме: Комісією не проведено жодного засідання про що свідчить відсутність протоколів засідань. Крім того, дисциплінарна справа не містить жодних доказів які б підтвердили факт вчинення дисциплінарного проступку, оскільки акт комісії не може слугувати самостійним доказом підтвердження факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Колегія суддів звертає увагу, що як свідчить з матеріалів дисциплінарної справи, наявної в матеріалах адміністративної справи (а.с. 88-121), позивача повідомлено про призначення засідання дисциплінарної комісії УДМС України в Черкаській області о 14 год. 00 хв. 26.12.2019р. та запропоновано прибути на засідання комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Вказане повідомлення (а.с. 102) позивачу вручено 21.12.2019 під підпис, про що свідчить відмітка у повідомленні. Отже, позивача поінформовано про засідання дисциплінарної комісії належним чином та у терміни встановлені приписами Порядку №1039, тобто не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання дисциплінарної комісії. Також матеріали дисциплінарної справи містять відібрані у позивача пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Крім того, матеріали справи містять витяги з протоколу засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ УДМС України в Черкаській області №26 від 20.12.2019р., №28 від 26.12.2019р. та №29 від 27.12.2019р. (а.с. 125-130). Відповідно до п.33 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Колегією суддів вбачається, що дисциплінарна справа є належним чином сформованою у відповідності вимогам ст.73 Закону №889-VIII, її зміст також відповідає вимогам ст.73 Закону №889-VIII, оскільки містить всі необхідні реквізити та відомості для розгляду дисциплінарною комісією дисциплінарної справи. Що стосується відсутності в матеріалах дисциплінарної справи посадової інструкції ОСОБА_5 , то колегія суддів зазначає що відсутність в матеріалах дисциплінарного провадження порушеного стосовно позивача посадової інструкції іншого працівника не може слугувати підставою для визнання висновків дисциплінарної комісії необ`єктивними та упередженими. Встановлення меж обов`язків ОСОБА_5 не є предметом розгляду та встановлення обставин в межах дисциплінарного провадження порушеного стосовно позивача. Як встановлено судом з матеріалів справи, підставою для початку дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 стали обставини встановлені в Акті контрольної перевірки Соснівського районного відділу у м. Черкаси від 17.07.2019р., в якому серед іншого встановлено що протягом 2019 року головним спеціалістом Гресь О.А. проведено процедуру встановлення особи та за його результатами затверджено висновок щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВПО). Виявлено відсутність у матеріалах справи про встановлення особи ОСОБА_3 його заяви та повної перевірки можливого документування осіб паспортом громадянина України на території України (відсутні відповіді усіх терпідрозділів ДМС України), що є грубим порушенням вимог п.43 Порядку №302. Акт встановлення особи не затверджений керівником територіального підрозділу УДМС. Як вбачається із матеріалів дисциплінарної справи, зокрема подання дисциплінарної комісії УДМС України в Черкаській області від 28.12.2019р.(а.с. 112-116), підставами для застосування обраного догани, як виду дисциплінарного стягнення стало порушення позивачем вимог п.2.3 посадової інструкції головного спеціаліста Соснівського районного відділу у м. Черкаси, затвердженої 18.12.2018р., вимог п. 210 Типової інструкції з діловодства від 17.01.2018р. №55 та п.43 Порядку №302. Відповідно до п.2.3 (а.с. 109) посадової інструкції головного спеціаліста Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області ОСОБА_1 , затвердженої начальником УДМС України в Черкаській області 18.12.2018р., до обов`язків ОСОБА_1 належить забезпечення надання адміністративної послуги з вклеювання фотокартки, оформлення паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі паспорта громадянина України, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження. Доводи позивача полягають у тому, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання посадових обов`язків, оскільки не була ознайомлена із вищезазначеною посадовою інструкцією та не підписувала її, натомість остання підписана 20.12.2018 невстановленою особою. Колегія суддів, як і суд першої інстанції зазначає, що зазначене позивачем може слугувати підставою для звернення позивача до органів Національної поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ознаками підробки офіційного документа, проте не може слугувати підставою для визнання оскаржуваного наказу протиправним, оскільки суд при вирішенні спору встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) керуючись належними та допустимими доказами. Так, згідно відміток наявних у зазначеній Інстукції, ОСОБА_1 20.12.2018 ознайомлена з посадовою інструкцією та отримала її копію, про що свідчить проставлений підпис, зазначено дату та розшифровку підпису. За наслідками проведеного відповідачем дисциплінарного провадження комісія прийшла до висновку про наявність складу дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, головним спеціалістом Соснівського районного відділу у місті Черкаси УДМС України в Черкаській області Гресь О. А., в зв`язку із чим дисциплінарна комісія рекомендувала начальнику УДМС України в Черкаській області ОСОБА_4 застосувати догану, як вид дисциплінарного стягнення, стосовно ОСОБА_1 . Колегія суддів зауважує, що згідно п.5 ч.2 ст. 65 Закону №889-VIII, дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Так, відповідно до ч.3 ст. 66 Закону №889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Про аналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтоване застосування до позивача керівником державної служби дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Степанюк А.Г. Повний текст постанови виготовлено 09.10.2020.