Постанова 4850 № 200/510/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2020 року справа №200/510/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., секретар Харечко О.П., за участі представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року (складене в повному обсязі 18 червня 2020 року в м. Слов`янську Донецької області) у справі № 200/510/20-а (головуючий І інстанції Аканов О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, - УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.05.2017 № 117690-13, від 04.05.2018 № 0101719-4710-0522, від т23.04.2019 № 0079311-4710-0522, від 30.05.2017 № 117691-13, від 04.05.2018 № 0101720-4710-0522, від 23.04.2019 № --079312-4710-0522 та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 23.01.2018 № 624-47 Головного управління ДПС у Донецькій області. В обґрунтування позову зазначила, що є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У період з 01 жовтня 1988 по 01 липня 2009 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 27 серпня 2009 року між позивачем та колишнім чоловіком укладено договір про розділ майна, відповідно до якого право на вищевказану житлову будівлю залишається за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до досягнення дітьми від шлюбу повноліття. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Право власності на будинок розподілено за позивачем в розмірі 1/2 частки, ОСОБА_2 в розмірі 1/28 частки, ОСОБА_2 в розмірі 13/42 частках та ОСОБА_3 в розмірі 13/42 частках. 12 грудня 2019 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, якими нараховані податкові зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 94017,59 грн. Вважає, у разі наявності об`єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов`язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості. Крім того, зазначила, що з 11.08.2016 у її володінні не перебуває нежитлова будівля кінотеатр «Восток». Отже, зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року позов задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.05.2017 № 117690-13; від 04.05.2018 № 0101719-4710-0522; від 23.04.2019 №0079311-4710-0522; від 30.05.2017 № 117691-13; від 04.05.2018 № 0101720-4710-0522; від 23.04.2019 № 0079312-4710-0522. Визнана протиправною та скасована податкова вимога від 23.01.2018 № 624-47 Головного управління ДФС у Донецькій області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1350 грн. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом не враховано те, що згідно з відомостями бази даних ГУ ДПС за ОСОБА_1 рахуються об`єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 578,2 кв. м; нежитлова будівля кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 1304,0 кв. м., що також підтверджується витягом з бази даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Звертає увагу суду, що нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по спірним ППР здійснено у відповідності норм ПКУ з урахуванням рішень Слов`янської міської ради по грошовим зобов`язанням за 2016-2018 роки. Під час апеляційного розгляду представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Як встановлено судом першої інстанції об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 578,2 кв.м, житловою площею 181,9 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта в РПВН 5656480, дата, час державної реєстрації 25.08.2016, належить в приватній спільній частковій власності ОСОБА_2 , розмір частки 1/28, ОСОБА_2 , розмір частки 13 /84, ОСОБА_3 , розмір частки 13/84, ОСОБА_2 , розмір частки 13/84, ОСОБА_1 , розмір частки ?, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 14.05.2020, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 25.08.2016 року, свідоцтвом про право власності від 25.08.2015 року. Відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні. Відомості про державну реєстрацію іпотеки відсутні. Відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні. Відомості про поділ будинку в натурі між співвласниками відсутній. (а.с. 33, 36,160-161). Матеріали справи також містять договір купівлі-продажу, укладеного в м. Слов`янську Донецької області 11 серпня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність нежитлову будівлю, кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №2132.(а.с. 50-51). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 14.05.2020, власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі кінотеатр " ІНФОРМАЦІЯ_2 " АДРЕСА_2 , є ОСОБА_4 (а.с. 162). 30.05.2017 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №117690-13 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2016 в сумі 28157 грн. 30.05.2017 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №117691-13 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2016 в сумі 1796,91 грн. 04.05.2018 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0101719-4710-0522 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2017 в сумі 32331,20грн. 04.05.2018 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0101720-4710-0522 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2017 в сумі 4172,80грн. 23.04.2019 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0079312-4710-0522 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2018 в сумі 4854,79грн. 23.04.2019 ГУ ДФС в Донецькій області сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0079311-4710-0522 на загальну суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за податковий період 2018 в сумі 33529,39грн.(а.с. 23-25). 23 січня 2018 року ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу форми «Ф» №624-47 на загальну суму податкового боргу платника податків станом на 22 січня 2018 року 29953,91 грн.(а.с. 26). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності згоди решти співвласників житлового будинку щодо позивача як платника податку, передбаченого п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Так, відповідно до ст. 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Згідно статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Правовідносини з приводу оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, регулюються приписами Податкового кодексу України, іншими законами, а також актами органів місцевого самоврядування. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Статтею 266 Податкового кодексу України унормовано платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Матеріали справи не містять докази згоди решти співвласників квартири щодо позивача як платника податку. В розумінні підпункту 266.2.1. пункту 266.2. статті 266 об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. За змістом підпункту 266.5.1. пункту 266.5. статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку, зокрема, за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку. Пунктом 33 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1. пункту 265.5 статті 265 цього Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсоток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об`єктів нежитлової нерухомості. Так, рішенням Слов`янської міської ради від 07.07.2017 № 5-XXVII-7 "Про встановлення на територіях міста Слов`янська ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" встановлено механізм справляння, розміри, порядок обчислення та сплати до міського бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до додатку 1 вказаного рішення для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлені у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, згідно підпункту 1, пункту 3 ст.266 ПКУ). Згідно з підпунктом 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу по винесенню спірних податкових повідомлень-рішень протиправними, оскільки вказані співвласники мають спільну сумісну власність на один об`єкт, не поділений в натурі. Відповідач приймаючи податкові повідомлення-рішення щодо одного із співвласників вказаного житлового будинку порушив вимоги підпункту 266.1.2. «б» пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, згідно якої визначено, що якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 у справі №819/1622/16. Суд вірно зазначив, що відповідачем при прийнятті спірних повідомлень-рішень, не було враховано договір купівлі-продажу, укладеного в м. Слов`янськ Донецької області, згідно якого 11 серпня 2016 року позивач передала, а ОСОБА_4 прийняла у власність нежитлову будівлю, кінотеатр « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ та інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 14.05.2020, згідно якої власником об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі кінотеатр " ІНФОРМАЦІЯ_2 " за вказаною адресою є ОСОБА_4 . Оскільки податкова вимога сформована за наслідками грошових зобов`язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях, які судом скасовано, колегія суддів також погоджує висновок суду першої інстанції про скасування податкової вимоги від 23 січня 2018 №624-47. Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування Частиною першою статті 72 КАС України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 червня 2020 року по справі № 200/510/20-а залишити без змін. Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Ястребова Судді Т.Г. Гаврищук І.Д. Компанієць