Постанова 4819 № 766/10619/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Херсон справа № 766/10619/19 провадження № 22-ц/819/979/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого ( судді-доповідача)Чорної Т.Г., суддів:Пузанової Л.В., Склярської І.В. секретарГеленко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Ус О.В. від 16 квітня 2020 року у цивільній справі за позовом виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року Виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини доньки ОСОБА_5 , а саме не прислухаються до порад та рекомендацій лікарів. У вересні 2018 року, ОСОБА_5 була направлена на безкоштовне лікування до "Охмадит", без лікування дитина могла б повністю втратити зір, але батьки проігнорували вказане. Під час профілактичного рейду «Сім`я», спеціалістами служби у справах дітей було неодноразво здійснено виїзд у родину та проведено профілактично-роз`яснювальні бесіди щодо недбалого виконання батьківських обов`язків, обов`язкового лікування та належного догляду за дитиною, також батьків було попереджено про адміністративну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків в частині лікування та догляду за дитиною, але вони на рекомендації лікарів щодо обов`язкової госпіталізації не реагували. Служба у справах дітей звернулась до Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області та спільно з інспекторами доставили матір з дитиною до лікарні, де вона з малолітньою донькою була госпіталізована до педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" Херсонської міської ради, але після виписки батьки знову перестали підтримувати зв`язок з лікарями та службою у справах дітей. Спеціалісти служби вдруге звернулись до Херсонського відділу поліції ГУНП в Херсонській області щодо притягнення батьків до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, але ситуація в родині не виправилася, батьки дитину так і не госпіталізували. ІНФОРМАЦІЯ_3 в родині народилась друга дитина син ОСОБА_6 . З листа Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" Херсонської міської ради стало відомо, що батьки неналежним чином відносяться до своїх обов`язків, а саме не виконують рекомендації щодо лікування, догляду за дітьми. У зв`язку з невиконанням відповідачами рекомендацій щодо лікування та догляду за дітьми, згідно з розпорядженням голови Суворовської районної у м. Херсоні ради від 24.05.2019 р. №51-в, малолітніх дітей було негайно вилучено з родини, та доставлено до педіатричного відділення лікарні. З 24.05.2019 року малолітні діти перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що опинились у складних життєвих обставинах, у зв`язку з невиконанням батьками своїх обов`язків. ОСОБА_2 офіційно не працює, обмежується тимчасовими заробітками, ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за малолітніми дітьми, але рекомендацій, отриманих від лікарів та спеціалістів служби у справах дітей батьки не виконували, що призвело до загрози життю та здоров`ю дітей. Позивач зазначав, що відповідачі неналежно виконують свої батьківські обов?язки в частині лікування, догляду у перші місяці життя дітей, що позбавляє їх майбутнього, ставить під загрозу їх життя та здоров?я. Така поведінка до малолітніх дітей не обумовлена ніякими поважними причинами та свідчить про свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов?язків, що згідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення батьківських прав. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку на користь фізичної особи, яка буде утримувати дітей. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2020 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона до ОСОБА_1 ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей відмовлено в повному обсязі. Судові витрати віднесено на рахунок держави. В апеляційний скарзі Виконавчий комітет Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку на користь фізичної особи, яка буде утримувати дітей. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було повно та всебічно з?ясовано всі обставини справи, не в повній мірі їх досліджено та оцінено. В підтвердження доводів скаржник зазначає, що до служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради 13.02.2008 року надійшов лист від КП «Херсонська міської клінічної лікарні ім. Є.Є. Карабелеша» Херсонської міської ради про родину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які неналежно виконують свої батьківські обов?язки по відношенню до своїх малолітніх дітей, а саме: не прислуховуються до порад та рекомендацій лікарів. Згідно з розпорядженням Суворовської районної у м. Херсоні ради від 24.05.2019 року № 51-в, малолітніх дітей було негайно вилучено з родини, та доставлено до педіатричного відділення лікарні, в результаті чого з 24.05.2019 року останні перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі що опинилися у складних життєвих обставинах. Рішенням виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради, малолітніх дітей було влаштовано до КП «Херсонський обласний будинок дитини» Херсонської обласної ради, які були обстежені медичними фахівцями та встановлені відповідні діагнози, які свідчать про те, що батьки злісно не виконували свої батьківські обов?язки, таке ставлення призвело до інвалідності доньки та травми стегневої кістки у сина, а батьки не звернулися за допомогою до лікарів. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В червні 2018 року КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» звернувся до служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради з листом про надання соціального супроводу дитині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, неналежним чином відноситься до своїх обов`язків по догляду за дитиною, яка знаходиться на штучному вигодовуванні, не добирає вагу. Існують труднощі в проведенні контролю за вигодовуванням з боку сімейних медичних працівників. 22 червня 2018 року дитина була госпіталізована до інфекційної лікарні №5. Мати самовільно покинула лікарню з хворою дитиною, яка потребує подальшого лікування. Згідно повідомлення КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" №10-134 від 17.10.2018 р., на території, яка обслуговується поліклінікою №3 за адресою: АДРЕСА_1 проживає дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Батьки неналежним чином відносяться до своїх обов`язків з виховання дитини. Не виконують медичні рекомендації щодо лікування та догляду за дитиною. Дитина потребує оперативного лікування. Без лікування дитина може повністю втратити зір. Направлена у вересні 2018 року до Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАДИТ" на безкоштовне лікування. З вересня до 15.10.2018 року при активних відвідуванням вдома не відкривали двері, не відповідали на телефонні дзвінки медичним працівникам. 15.10.2018 року при активному відвідуванні вдома відкрили двері. Зі слів матері на лікування до "ОХМАДИТ" не поїхали у зв`язку з тим, що відсутні кошти на квитки до м. Києва. Просили допомоги в роботі з сім`єю. Начальником служби у справах дітей на адресу начальника Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області направлено лист №08-44-1017 від 26.10.2018 р., згідно якого повідомлено, що до Служби у справах дітей надходять листи з КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" про малолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу невиконання батьками рекомендацій лікарів щодо негайного оперативного лікування. Дитина потребує оперативного втручання, без операції вона може повністю втратити зір. Спеціалістами служби двічі було зроблено вихід у родину та проведено профілактичну бесіду щодо ігнорування рекомендацій лікарів та необхідності лікування, батьків було попереджено про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов`язків, але батьки ігнорують рекомендації, на телефонні дзвінки не відповідають, ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Просили притягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків. Листом КЗ "Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша" №10-65 від 17.05.2019 р. на адресу Начальника Служби у справах дітей Суворовської районної у м. Херсоні ради доведено до відома, що на території обслуговування поліклініки №3, за адресою: АДРЕСА_1 мешкає сім`я ОСОБА_10 (мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4). В сім`ї виховується 2 дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сім`я перебуває на обліку в районній службі у справах дітей, як сім`я, що опинилась у складних життєвих обставинах. Батьки неналежним чином відносяться до своїх обов`язків. Не виконують медичні рекомендації щодо лікування, догляду за дітьми. Існують труднощі в проведенні контролю з боку медичних працівників. При активних відвідуваннях вдома не відкривають двері, не відповідають на телефонні дзвінки. Якщо дитина хворіє, не звертаються за медичною допомогою до сімейного лікаря. Діти знаходяться на штучному вигодовуванні, не набирають вагу: ОСОБА_12 в 1 рік 3 місяці має вагу 5 кг 300 г при нормі 10-12 кг. Тричі знаходилась на стаціонарному лікуванні в ОДКЛ. Дитина була направлена на безкоштовне оперативне лікування до "ОХМАДИТ", але батьки не поїхали. Сімейним лікарем ОСОБА_13 постійно направляється на обстеження, консультацію вузьких спеціалістів у зв`язку з тим, що потребує оформлення інвалідності. Батьки не реагують на рекомендації сімейного лікаря. 14.05.2019 р. діти були направлені до дитячого відділення на лікування. Дівчинка знаходиться у відділенні сама, мати пішла додому і забрала ОСОБА_14 . З батьками постійно проводяться бесіди, попередження про відповідальність за життя, здоров`я та розвиток дітей. Просили вилучити дітей із сім`ї у зв`язку із загрозою життя. Розпорядженням голови Суворовської районної у м. Херсоні ради №51-в від 24.09.2019 р., Службі у справах дітей 24.05.2019 р. вжити заходів про відібрання малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у батьків дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; забезпечити тимчасове влаштування малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; направити лист про негайне відібрання малолітніх до Херсонської місцевої прокуратури. Відповідно до листа КЗ "Херсонський обласний Будинок дитини" ХОР №648 від 25.09.2019 р., у закладі на повному державному утриманні з 14.06.2019 року перебувають малолітні: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьки дітей відвідали їх у закладі 15.06.2019 р. та останній раз 09.07.2019 р. лише мати. Нічого дітям не приносили. З того часу не телефонували, не цікавилися станом здоров`я та долею, ніякої допомоги на утримання не надавали. Згідно висновку виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради №94 від 12.07.2019 року, виконавчий комітет, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відношенні малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому висновок органу опіки та піклування не містить належного обґрунтування необхідності позбавлення відповідачів батьківських прав, у ньому наявна лише констатація певних фактів та безпідставний висновок про необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав відносно дітей. Із матеріалів справи вбачається, що діти потребують медичної допомоги з народження, належними та допустимим доказами позивач не довів, що такий стан дітей зумовлений протиправною поведінкою батьків, висновки медичних закладів щодо здоров`я дітей відсутні. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58). У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100). Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Виконавчим комітетом Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона не надано доказів того, що позбавлення відповідачів батьківських прав щодо малолітніх дітей є необхідним в найкращих інтересах дітей. Органом опіки та піклування не доведено фактів неналежного утримання та вихованні дітей, не надано доказів притягнення відповідачів до відповідальності. Враховуючи, що позбавлення батьківських є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, та зважаючи на те, що позивачем належними та допустимим доказами не доведено ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо забезпечення дітей необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не доведено притягнення батьків до адміністративної відповідальності за невиконання ними батьківських обов`язків, не встановлено наявності такого обов`язкового елементу як винності в умисному ухиленні батьків від виконання їх батьківських обов`язків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення відповідачів батьківських прав. При цьому суд, оцінивши висновок органу опіки та піклування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов правильного висновку про його відхилення з підстав неналежного обґрунтування необхідності позбавлення відповідачів батьківських прав, що не суперечить частині шостій статті 19 СК України. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позову, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд свої процесуальні дії належним чином обґрунтував, врахувавши при цьому, що доказування не може ґрунтуватися виключно на припущеннях. Апеляційним судом враховано пояснення сторін у судовому засіданні, а також те, що позивач належними та допустимим доказами не довів той факт, що встановлення інвалідності дітям є наслідком протиправних дій батьків, нехтування ними своїми батьківським обв`язками. Відповідачі не втратили інтересу до дітей, мають бажання їх утримувати та виховувати, враховуючи доведеність певних намагань відповідачів проявити турботу про дітей. Також суд врахував, що відповідачі жодним чином не ухилялися від виховання дітей, жорстоко з ними не поводилися. Доводи апеляційної скарги про те, що батьки не мають постійної роботи, обмежуються тимчасовими заробітками, більшу частину часу знаходяться вдома, санітарно-гігієгічний стан квартири незадовільний, а тому умов для повернення дітей в сім?ю батьки не створили є безпідставними, оскільки при визначенні місця проживання дитини суд першочергову увагу приділив якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, одне лише посилання на наявність не може бути підставою для такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав відповідачів відносно обох малолітніх дітей. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають. Інші доводи заявника спрямовані на зміну оцінки доказів, здійсненої судом. З огляду на наведене апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Оскільки позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей є винятковим заходом впливу, який повинен застосовуватися лише у випадку, коли виправлення матері (батька) є неможливим та існує така необхідність з врахуванням інтересів дитини, зважаючи на те, що відповідачів не попереджали про правові наслідки нехтування батьківськими обов`язками, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, доповнивши резолютивну частину посиланням на попередження батьків про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та покладення на орган опіки та піклування контролю за виконанням відповідачами своїх батьківських обов`язків. Керуючись ст. 367, 374,376, 381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради - органу опіки та піклування Суворовського району м. Херсона залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16 квітня 2020 року змінити. Доповнити резолютивну частину судового рішення змістом: попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і покласти на орган опіки та піклування Суворовського району м. Херсона контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. У решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий Т.Г.Чорна Судді: Л.В.Пузанова І.В.Склярська Повний текст постанови складено 12 жовтня 2020 року Суддя Т.Г. Чорна