Постанова 4803 № 0431/2088/12

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7173/20 Справа № 0431/2088/12 Суддя у 1-й інстанції - Соловйов І. М. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Варенко О.П., суддів Городничої В.С., Лаченкової О.В., за участю секретаря Василенко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому, з урахуванням уточнення вимог, просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором від 22 лютого 2008 року № ML-308/031/2008 у розмірі 284 786,04 грн. Позовну заяву мотивовано тим, що за умовами кредитного договору від 22 лютого 2008 року № ML-308/031/2008 ОСОБА_1 отримав у Закритому акціонерному товаристві «ОТП Банк», правонасутником якого є позивач, кредит у розмірі 66 726,10 дол. США. Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечено договором поруки від 22 лютого 2008 року № SR-308/031/2008, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк». У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за кредитним договором 19 серпня 2010 року банк направив ОСОБА_1 досудову вимогу про дострокове повернення тіла кредиту, процентів та пені. Надалі 12 листопада 2010 року на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» як правонаступник ТОВ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором та договором поруки. Станом на 04 липня 2012 року за кредитним договором рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 59 682,61 дол. США, що еквівалентно 1 390 604,81 грн, за процентами за кредитом у розмірі 1 561,70 дол. США, що еквівалентно 36 387,61 грн, крім того, банк нарахував пеню у розмірі 223 541,73 дол. США, що еквівалентно 5 208 522,30 грн. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року у позові відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року скасовано. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором від 22 лютого 2008 року № ML-308/031/2008 у розмірі 61 244,31 дол. США та 15 000,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 59 682,61 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 1 390 604,81 грн; заборгованість по відсоткам - 1 561,70 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.04.2015 року становить 36 387,61 грн; пеня 15 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судових витрат. Постановою Верховного Суду від 28 травня 2020 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року у частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» заборгованості за кредитним договором, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», суд першої інстанції посилався на їх недоведеність. Однак, переглядаючи справу в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг» заборгованості за кредитним договором, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правових підстав відмови у солідарному стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML-308/031/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 66 726,10 дол. США на строк повернення коштів до 22 лютого 2023 року, зі сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки у розмірі 5,99 % + FIDR за кожний календарний рік користування кредитом. На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором цього ж дня між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SR-308/031/2008. Позичальник належним чином не виконував умови договору, внаслідок чого утворилась заборгованість. До матеріалів справи долучено копію досудової вимоги про стягнення заборгованості вих. № 22-2879240 від 17 серпня 2010 року, адресованої ОСОБА_1 , та від 09 січня 2009 року № 22-3-2/53377, адресованої ОСОБА_2 (т.1, а.с.17). Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Умова пункту 4.1 договору поруки про дію поруки до повного виконання зобов`язань боржника не свідчить, що цим договором установлено строк припинення поруки у розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. У зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 1.9.1 кредитного договору використав право достроково стягнути з поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши поручителю 09 січня 2009 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів протягом 3 банківських днів з моменту отримання цієї вимоги. Отже, пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати. Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов`язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. З огляду на частину четверту статті 559 ЦК України, строк поруки відноситься до преклюзивних, тобто, це строк існування самого зобов`язання поруки, а застосоване в цій нормі поняття «строк чинності поруки» повинне розглядатися судом як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання. З позовом до суду банк звернувся тільки в серпні 2012 року. Враховуючи, що банк протягом шести місяців з дня отримання ОСОБА_2 вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором не звернувся з позовом до неї, обов`язки поручителя перед кредитором за договором поруки № SR-308/031/2008 припинилися, тому кредитор не може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2 необхідно відмовити саме з зазначених підстав. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково. Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року змінити в частині правових підстав відмови у солідарному стягненні з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № ML308/031/2008 від 22 лютого 2008 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: О.П.Варенко Судді: В.С.Городнича О.В.Лаченкова