LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС201/5564/17

від 09.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , наухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року повернути.

Ухвала 09 жовтня 2020 року м. Київ справа № 201/5564/17 провадження № 61-10962ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальчук Тамари Василівни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Ковальової Євгенії Євгенівни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградової Владислави Юріївни, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кретової Наталії Борисівни, комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправними рішень, скасування рішень про державну реєстрацію, відновлення становища, яке існувало до порушення, стягнення витрат, ВСТАНОВИВ: Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року задоволено. Звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2019 року змінено в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін. ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 23 липня 2020 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського апеляційного суду. Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для сплати судового збору та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги та викласти вимоги касаційної скарги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статі 409 ЦПК України. У вересні 2020 року на виконання ухвали Верховного Суду від 31 липня 2020 року особою, яка подала касаційну скаргу, засобами поштового зв`язку подано квитанцію про сплату судового збору та уточнену касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким справу направити до апеляційного суду для постановлення додаткового рішення про вирішення питання про розподіл судових витрат. Відповідно до частини першої та другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. У пунктах 2 та 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Системне тлумачення пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України та частини першої та другої статті 406 ЦПК України свідчить, що оскаржена ухвала Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. На підставі викладеного, згідно частини другої статті 406 ЦПК України, касаційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року підлягає поверненню. Керуючись статтями 260, 389, 406 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , наухвалу Дніпровського апеляційного суду від 10 січня 2020 року повернути. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. О. Дундар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»