Ухвала КЦС ВС № 760/5471/19

Ухвала 08 жовтня 2020 року м. Київ справа № 760/5471/19 провадження № 61-14377cк20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків, у якому просила стягнути з відповідача на її користь: орендну плату за період з липня 2017 року по лютий 2018 року (включно) у розмірі 240 000,00 грн; вартість житлово-комунальних послуг у розмірі 16 085,08 грн за період з червня 2017 року по лютий 2018 року (включно); завдану внаслідок залиття квартири шкоду у розмірі 84 468,35 грн, а всього стягнути 340 553,00 грн. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 340 553,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року змінено та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 256 085,08 грн. В решті рішення залишено без змін. 29 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Ціна позову у справі № 760/5471/19 становить 340 553,00 грн та не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Вказівка в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди квартири та завданих збитків. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. І. Крат І. О. Дундар Є. В. Краснощоков