Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/691/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/691/20 пров. № А/857/7257/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р.Й., суддів Гуляка В.В., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника позивача Нюні О.І., представника відповідача Кулі Є.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року (прийняте у м. Тернополі суддею Мандзієм О.П.; складене у повному обсязі 20 травня 2020 року) в справі № 500/691/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом та просила визнати протиправним і скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UA209000/2020/600015/1 від 05.03.2020. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що нею було ввезено на митну територію України вживаний автомобіль марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер 3 НОМЕР_1 , для розмитнення якого відповідачу було подано необхідний пакет документів та заявлено митну вартість за ціною придбання, що підтверджується відповідними документами. Проте, відповідач не погодився з цією ціною і прийняв рішення про коригування митної вартості автомобіля за резервним методом. Вважає це рішення протиправним, необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням порядку та без дотримання основних принципів митного регулювання. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року позов задоволено. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржила Галицька митниця Держмитслужби, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права та з неповним з`ясуванням обставин справи. Тому просила скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларант документально не підтвердив числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та не подав до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, страхові документи та коносамент. Також на вимогу митного органу не подав додаткових документів, згідно із ч. 3 ст. 53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються. Разом з тим, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно загальнодоступного інтернет ресурсу nadaguides.com у розмірі 15 275,00 USD, що на момент подання митної декларації становить 20 402,83 CAD за мінусом пошкоджень, врахованих у висновку експерта, що становлять 9696,76 CAD, на рівні 10 706,07 CAD та транспортні витрати 450,00 CAD, що є значно вищою за заявлену позивачем. Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що судом правильно та в повному обсязі досліджено докази, встановлено всі обставини справи, що мали місце, як наслідок винесено рішення з урахуванням застосування всіх норм права щодо цих правовідносин. Тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що митний орган навіть не намагався застосувати будь-які інші методи окрім шостого (резервного) і не надав щодо цього жодних доказів, як і щодо неможливості застосування певних другорядних методів. Також у рішення про коригування митної вартості не вказана докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлено, що ОСОБА_1 придбала в нерезидента Auto Depot KH Inc легковий автомобіль марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ціною 6599,20 CAD відповідно до рахунку-фактури (інвойс) від 23.12.2019 № 1147585, включаючи транспортні витрати у розмірі 450,00 CAD, про що свідчить договір купівлі-продажу №144758901 від 17.01.2020 на суму 7049,20 CAD (а.с. 8 - 9, 10 - 11). Уповноважена особа позивача 28.02.2020 подала до митного оформлення митну декларацію № UA209220/2020/004671, у якій заявлено до митного оформлення товар автомобіль легковий марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за основним методом ціною договору у розмірі 7049,20 CAD (а.с.154). Одночасно з митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: рахунок-фактура (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019, договір купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020, декларація про походження товару № 61136917 від 18.01.2020, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205020/2020/303478 від 27.02.2020, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 18.01.2020, висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 317 від 28.02.2020, договір про надання послуг митного брокера № 5 від 22.01.2020, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_4 від 06.07.2001, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 05.10.2005, довідка № 2020-06638 від 28.02.2020, довіреність НОК 132737 від 19.02.2020, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів № ПН 991826 від 19.02.2020, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_6 від 08.11.2018 (а.с. 8 - 9, 10 -11, 17, 18, 19). Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів" та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур на підставі пункт 3.3.8 "Заявления митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено" (а.с. 55). Посадова особа підрозділу митного оформлення направила до спеціалізованого підрозділу відділу аналізу митної вартості та роботи з ціновою інформацією запит № 20 від 02.03.2020 з метою вирішення складного випадку визначення митної вартості товару (а.с.56). Також, 02.03.2020 розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару; коносамент; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України надати (за наявності) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а.с. 57). На вимогу митного органу уповноважена особа позивача 04.03.2020 додатково надала копію митної декларації країни відправлення № 144758901RM0001 від 31.01.2020, інформацію з сайту www.impactauto.ca, висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 160/20 від 04.03.2020 (а.с. 14, 15 - 16, 20 - 29, 58). Листом від 05.03.2020 уповноважена особа позивача повідомила митницю про те, що всі наявні документи вже подані до митного оформлення, додаткових документів немає і протягом 10 днів подавати не буде (а.с. 59). За результатами розгляду поданої митної декларації № UA209220/2020/004671 від 28.02.2020 та доданих до неї документів, в тому числі рахунку-фактури (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019 та договору купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/600015/1 від 05.03.2020, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 11 156,07 CAD (а.с.6). Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення, є розбіжності. Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення подано копію митної декларації країни відправлення № 144758901RM0001 від 31.01.2020, де вартість товару на умовах FOB становить 5876,00 CAD, однак ця вартість не відповідає вартості, вказаній у фактурі №144758901 від 17.01.2020 6599,20 CAD. Наявні невідповідності щодо показника одометра: у фактурі 57 887 км (станом на 17.01.2020), у витягу з сайту, який долучений до митного оформлення та висновку про вартісні характеристики, який підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 160/20 від 04.03.2020 10 866 км, що викликає сумніви щодо достовірності інвойсу. Не надано інформації щодо руху коштів від покупця до продавця; коносамент. На вимогу митного органу декларант не подав документи, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалось страхування, страхові документи; коносамент та додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 59 - 63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості цього товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, обрахованого згідно nadaguides.com на рівні 15 275,00 USD по максимальні вартості схожого авто (а.с. 60), що на час подання митної декларації становить 20 402,83 CAD за мінусом пошкоджень, врахованих у висновку експерта, що становлять 9696,76 CAD, на рівні 10 706,07 CAD та транспортні витрати 450,00 CAD. Прийнявши рішення про коригування митної вартості № UA209000/2020/600015/1 від 05.03.2020, відповідач також відмовив у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209220/2020/00250, якою відмовив позивачу у митному оформлені (випуску) товарів (а.с.7). Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що позивач належно обґрунтував та визначив митну вартість товару, який ввозився, що підтверджується поданими документами, а відповідач безпідставно, в порушення статті 58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору, як основним методом, а із застосуванням резервного методу. Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За приписами частини першої статті 49 та частини першої статті 51 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами першою - другою статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; рахунок-фактура (інвойс); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини перша - третя статті 53 МК України). Разом з тим, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 Кодексу). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. За приписами частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. За приписами частини першої статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Як видно із матеріалів справи, вартість придбаного у Auto Depot KH Inc легкового автомобіля марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , становить 7049,20 CAD, з яких ціна товару 6599,20 CAD та витрати транспортування 450,00 CAD, що підтверджено договором купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020. Перед цим вказаний транспортний засіб був придбаний Auto Depot KH Inc у аукціонної компанії Impact Auto Auctions Ltd відповідно до рахунку-фактури (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019 на загальну суму 6599,20 CAD, у якому є: сума продажі 5876,00 CAD, оплата покупки 587,60 CAD, миттєва оплата за аукціон 73,45 CAD, плата за транспортування 62,15 CAD. Тобто, позивач надав інші бухгалтерські документи, передбачені п.5 ч.2 ст.53 МК України, - рахунок-фактура (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019, що підтверджує вартість товару та містить реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Твердження ж відповідача про те, що вартість товару в розмірі 5876,00 CAD у наданій на його вимогу декларації країни відправлення № 144758901RM0001 від 31.01.2020 не відповідає вартості, вказаній у договорі купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020 6599,20 CAD є безпідставними, оскільки залишено поза увагою витрати перевезення у такій декларації країни відправлення в розмірі 850,00 USD. Вказана сума повністю відповідає сумі витрат транспортування в розмірі 450,00 CAD згідно договору купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020 та витрат, понесеним Auto Depot KH Inc, як покупцем, у розмірі 723,20 CAD відповідно до рахунку-фактури (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019 на загальну суму 6599,20 CAD, у якому і міститься вартість товару 5876,00 CAD. Відповідачем не довів, що митні органи країни відправлення (Канада) вказали безпідставні відомості про ціну товару у декларації № 144758901RM0001. Не відповідають дійсності і посилання митного органу, як на підставу виникнення сумнівів щодо правильності визначення митної вартості транспортного засобу на те, що є невідповідності щодо показника одометра: у договорі купівлі-продажу № 144758901 від 17.01.2020 57 887 км, а у витягу з сайту, долученого до митного оформлення та висновку про вартісні характеристики, який підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 160/20 від 04.03.2020 10 866 км, оскільки 27.02.2020 відповідач здійснював огляд транспортного засобу, проте як видно з акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA205020/2020/303478 від 27.02.2020 показник одометра не зазначив. Щодо ненадання інформації щодо руху коштів від покупця до продавця, то як видно з показань в суді першої інстанції свідка ОСОБА_2 , який є цивільним чоловіком позивача, всі необхідні дії по придбанні та відправленні (доставці) автомобіля марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний № НОМЕР_2 , здійснено безпосередньо ним на підставі довіреності НОК 132737 від 19.02.2020. Також свідок наголосив, що особисто перераховував 5700,00 USD продавцю Auto Depot KH Inc за оцінюваний товар платіжним документом від 17.01.2020 (а.с. 12), оскільки часто буває у Канаді і має досвід співпраці з вказаною компанією. Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 викладена правова позиція, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. Дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною першою статті 58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною рахунку-фактури. На підставі наведеного, суд зазначає, що відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу за ціною рахунку-фактури, а інші обставини, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлені, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. Аналізуючи зазначені вище норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що митний орган, всупереч приписам цих норм, не обґрунтував та не підтвердив належними доказами неможливість застосування основного та попередніх методів, хоча у митного органу були наявні достатні документи та інформація, відповідно до якої він міг визначити вартість імпортованого ТЗ. Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно висновку № 160/20 від 04.03.2020 експертного автотоварознавчого дослідження, наданого декларантом позивача митному органу в ході процедури консультації, вартість колісного транспортного засобу автомобіля марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ввезеного на митну територію України, з урахуванням визначеного у розмірі 179 907,90 грн зменшення ринкової вартості, становить 5444,41 CAD. При цьому, з рахунку-фактури (інвойс) № 1147585 від 23.12.2019 та інформації із сайту продажу слідує, що самостійно продавець оцінив вартість ремонту авто в 13 057,65 CAD. Проте, митний орган на свій розсуд вибрав частину висновку, який є цілісним документом, за яким експерт провів комплексне товарознавче дослідження, виходячи з комплектності, укомплектованості, пошкоджень, відновлення, оновлення складових транспортного засобу, і визначив вартість авто на рівні 5444,41 CAD, та врахував лише пошкодження згідно висновку на рівні 9696,76 CAD, віднявши їх від визначеної ним вартості 15 275,00 USD. У спірних відносинах інформація з програмного продукту nadaguides.com є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач залишив поза увагою те, що відповідно до вказаного ж висновку в спеціальному онлайн довіднику nadaguides.com, на основі якого відповідач визначив вартість авто позивача, відсутні дані щодо ціни купівлі-продажу ідентичних (аналогічних) досліджуваному транспортному засобу. Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Отже, встановлені судом обставини та системний аналіз наведених норм законодавства свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого товару автомобіль легковий, марки Hyundai, модель Accent, 2019 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 17.01.2020 № 144758901, рахунком-фактурою (інвойс) №1147585 від 23.12.2019, платіжним документом від 17.01.2020, митною декларацією країни відправлення № 144758901RM0001 від 31.01.2020 та висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 160/20 від 04.03.2020. Разом з тим, відповідач не довів обґрунтованість власних розрахунків, ні нормативно, ні фактично. Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду № 826/28024/15 від 18.12.2018, № 815/1670/17 від 21.12.2018, № 813/663/17 від 18.12.2018, № 815/228/17 від 21.12.2018 та № 820/1436/17 від 18.12.2018. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наслідком наведених вище протиправних дій є безпідставне здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA209000/2020/600015/1 від 05.03.2020 є протиправним і підлягає скасуванню. Щодо решти обставин та доводів апеляційної скарги, то такі не спростовують викладених вище висновків та на законність судового рішення не впливають. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року в адміністративній справі № 500/691/20 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 09 жовтня 2020 року