Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/772/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 жовтня 2020 р.м. ОдесаСправа № 540/772/20 Головуючий в І інстанції: Хом?якова В.В. Дата та місце ухвалення рішення: 27.05.2020 р. м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шеметенко Л.П. судді Стас Л.В. судді Турецької І.О. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича, за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення до повного переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 , за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 року № 980-075-000246284; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» включити до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000 грн., ОСОБА_1 , за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми відшкодування до 200000 грн., за договором банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» від 20.05.2016 року № 980-075-000246284 в сумі 30881,65 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права. Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір № 980-075-000206584 від 18.03.2016 року, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткової угоди) позивач передає ПАТ «Банк Михайлівський» у власність грошові кошти в розмірі 12500 грн., на строк не більше 181 день, передбачені цим договором, а ПАТ «Банк Михайлівський» зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти за ставкою 28%, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Також, між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-075-000238718 від 13.05.2016 року, відповідно до умов якого позивач передає ТОВ «ІРЦ» у власність грошові кошти в розмірі 18000 грн., в порядку та на строк, передбачені цим договором, на строк не більше 42 днів , а ТОВ «ІРЦ» зобов`язується повернути кошти позивачу та виплатити проценти в розмірі 25,5% річних. Фактична сплата позивачем коштів до ПАТ «Банк Михайлівський» у розмірі 12500 грн. підтверджується відповідними квитанціями № 4132116 від 18.03.2016 року, № 2580884 від 13.05.2016 року. Фактична сплата позивачем коштів до ТОВ «ІРЦ» у розмірі 18000 грн. підтверджується квитанцією від 13.05.2016 року. Кошти в сумі 12500 грн. та 18000 грн., а також проценти були повернуті позивачу 19.05.2016 року (на рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський»). 20.05.2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-075-000246284 від 20.05.2016 року, відповідно до умов якого банк прийняв від позивача вклад в сумі 30881 грн. 65 коп. на строк 14 днів під 5% річних. Платіжним дорученням № 5046789 від 20.05.2016 року кошти у розмірі 30881,65 грн. були перераховані з рахунку позивача НОМЕР_1 на депозитний рахунок НОМЕР_2 згідно договору № 980-075-000246284. Суд першої інстанції встановив, що на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14 «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора», яким розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року. 13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення № 991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» Ірклієнку Ю.П. строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року. На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 21 червня 2018 року № 1758 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» строком на два роки з 13 липня 2018 року до 12 липня 2020 року включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 311 від 11 лютого 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», відповідно до якого Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» з 12 лютого 2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича, якому делеговані всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку. 28 травня 2020 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 1014 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» на один рік з 13 липня 2020 року до 12 липня 2021 року включно. Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора «Банк Михайлівський», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов`язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчуку Віталію Віталійовичу строком на один рік з 13 липня 2020 року до 12 липня 2021 року включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1139 від 18 червня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації «Банк Михайлівський». Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації «Банк Михайлівський» передбачає виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів протягом п`яти років з дня початку процедури ліквідації банку. Також рішенням продовжено визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження ліквідатора «Банк Михайлівський» провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчуку Віталію Віталійовичу до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Враховуючи, що Уповноваженою особою Фонду не було включено відомості щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд першої інстанції вказав, що під час розгляду справи не встановлено повідомлення ОСОБА_1 банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та те, що на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом № 4452-VI. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям визначеним змінами, внесеними до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг», а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника. Також, оскільки позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд першої інстанції дійшов висновку, що неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (чинного та в редакції на момент прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. За правилами ст. 27 вказаного Закону, у наведеній редакції, Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України». Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. При цьому, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Сторонами у справі не заперечується, що відомості щодо позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, згідно рахунку позивача в ПАТ «Банк Михайлівський». При цьому, колегія суддів звертає увагу, що будь-яких доказів щодо отримання позивачем повідомлень щодо підстав не включення його до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідачем не надано. Водночас, як у відзиві на позовну заяву, так і в поданій апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що наказом Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 року № 42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені в Акті № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 року платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн., у відповідності до положень пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Згідно із витягом з Додатку 2 до Акта № 2 від 01.06.2016 року Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 року здійснено перерахування коштів з поточного рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», включено позивача. Також, у відзиві на позовну заяву та поданій апеляційній скарзі апелянт, як на підставу не включення позивача до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів, що розміщені на рахунку ПАТ «Банк Михайлівський», за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилається на те, що позивач не є вкладником у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції не враховано, що договір між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» був укладений без участі Банку, як повіреного, що виключає можливість застосування положень п. 15 р. Х Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, що 20.05.2016 року між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Перше знайомство» № 980-075-000246284 від 20.05.2016 року, відповідно до умов якого банк прийняв від позивача вклад в сумі 30881,65 грн. на строк 14 днів під 5% річних. Платіжним дорученням № 5046789 від 20.05.2016 кошти у розмірі 30881,65 грн. були перераховані з рахунку позивача НОМЕР_1 на депозитний рахунок НОМЕР_2 згідно договору № 980-075-000246284. Відповідач Уповноважена особа Фонду не посилається на нікчемність вказаного договору. Також, сторонами у справі не заперечується та матеріалами справи підтверджено, факт знаходження на рахунку позивача в ПАТ «Банк Михайлівський» за наведеним вище договором коштів у загальній сумі 30881,65 грн. Більш того, колегія суддів наголошує, що згідно вимог п. 15 р. Х Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, з урахуванням наведених вимог п. 15 р. Х Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів враховує усталену практику Верховного Суду у даній категорії справ, а саме щодо ПАТ «Банк Михайлівський» (зокрема, постанови від 30 січня 2020 року у справі № 804/8060/16, від 26 лютого 2020 року у справі №804/6099/17, від 22 травня 2020 року у справі № 686/15018/17, від 29 липня 2020 року у справі № 826/18069/16). Так, у вказаних постановах Верховним Судом зазначено, що під час розгляду справ судами різних юрисдикцій, у рішеннях, які набрали законної сили, зокрема, суди встановили, що 11.11.2014 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого ПАТ «Банк Михайлівський», в якості повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», як Довірителя, на умовах строковості та платності. У відповідності до предмету Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення. На виконання вищезазначеного Договору доручення ПАТ «Банк Михайлівський» від імені ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, зміст вказаних фактичних обставин свідчить про те, що у межах спірних правовідносин ПАТ «Банк Михайлівський» виступав повіреним, хоча про це й не було зазначено у договорі між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та позивачем. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач був повідомлений банком під підпис про непоширення гарантій банку на кошти (повернені з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») станом на 19.05.2016 року, повернуті на рахунок позивача за договором позики з небанківською фінансовою установою. Отже, у справі, яка розглядається, кошти позивача відповідають чітко визначеним критеріям, визначеним змінами, внесеними до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Законом № 1736-VІІІ, а тому вони прирівнюються до вкладу, а позивач, відповідно - до вкладника. На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача Уповноваженої особи Фонду відсутні підстави вважати, що позивач не є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та відповідно відсутні підстави для не включення відомостей щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, оскільки доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Що стосується заявлених представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу вимог до суду апеляційної інстанції про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. З урахуванням наведених вимог КАС України, під час розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та при ухваленні постанови про залишення такої скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, підстави для задоволення вимог представника позивача, які ним заявлені до суду апеляційної інстанції у відзиві на апеляційну скаргу, про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні вимог представника ОСОБА_1 , заявлених у відзиві на апеляційну скаргу, про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суду першої інстанції відмовити. Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Паламарчука Віталія Віталійовича залишити без задоволення. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Судове рішення складено у повному обсязі 08.10.2020 р. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: Л.В. Стас Суддя: І.О. Турецька