Постанова 4824 № 757/50534/17-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №757/50534/2017 Головуючий у І інстанції - Писанець В.А. апеляційне провадження №22-ц/824/6130/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року про відмову у виправленні описки у рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Державного підприємства МВС «Інформ-Ресурси», треті особи: Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Державна казначейська служба України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, - встановив: Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національної поліції України, Державного підприємства МВС «Інформ-Ресурси» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування. 16 грудня 2019 року позивач звернулася до Печерського районного суду м. Києва із заявою про виправлення описки у рішенні, та просить вступну та резолютивну частини рішення суду викласти: «про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» замість «про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування». Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 про виправлення описки залишено без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що вона 31 серпня 2017 року звернулася до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою в якій просила стягнути матеріальну та моральну шкоду на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». 13 серпня 2018 року позивач подала до суду заяву про зміну предмета позову, та просила стягнути матеріальну та моральну шкоду на підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України. Вважає, що суд зазначаючи у вступній та резолютивній частині рішення предмет спору «про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування» вийшов за межі позовних вимог. Просила, скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні задовольнити повністю. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки у рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що зазначене заявником не є опискою. З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами законодавства з огляду на наступне. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 січня 2019 року по справі №638/11034/15-ц. Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, які правильно застосовані. Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та нормам процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, - постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба