Постанова 4851 № 820/5260/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Єгупенко В.В. 30 вересня 2020 р.Справа № 820/5260/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Мельнікової Л.В., суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машура А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, прийняту за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и л а: Відповідно до пункту 14 статті 20 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (подалі - Закон № 796-XII) особи, віднесені до категорії 1 (пункт 1 статті 14), забезпечуються продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я. Згідно зі статтею 62 цього Закону роз`яснення порядку його застосування провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов`язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб`єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. За пунктом Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов`язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року № 936 (далі постанова № 936 в редакції що була чинною на час виникнення спірних відносин), Мінпраці в десятиденний строк після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік виходячи з розроблених Міністерством охорони здоров`я України фізіологічних (медичних) норм харчування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 травня 1992 року № 258, і даних Державного комітету статистики України щодо середніх цін на продукти харчування, що склалися в регіонах за попередні три місяці, визначає в розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування відповідно до Закону № 796-XII для громадян, віднесених до категорій 1 і 2, потерпілих дітей у разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденома, рак), на злоякісні пухлини, а також для батьків потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та шкільні заклади і не забезпечуються продуктами харчування. Відповідно до Закону № 796-XII та на виконання пункту 9 постанови № 936 Мінпраці наказом від 24 січня 2011 року № 23 затвердило розміри грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які віднесені до категорій 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2011 рік. Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11, що набрала законної сили 26 січня 2012 року, задоволені вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської державної адміністрації Харківської області, Міністерства соціальної політики України з виплати ОСОБА_1 компенсації вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24 січня 2011 року № 23 «Про встановлення розмірів грошевої компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2011 рік», у розмірі 301 грн, а не на підставі пункту 14 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 грудня 2010 року. Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської державної адміністрації Харківської області, Міністерство соціальної політики України зобов`язані здійснити необхідні дії відповідно до вимог пункту 14 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», направлені на забезпечення ОСОБА_1 продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прікрипленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 відсотків вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України, починаючи з 01 грудня 2010 року, за виключенням раніше виплачених з цього питання коштів (т. 1, а.с. 6-7, а.с. 156-159). Постановою державного виконавця ВДВС Барвінківського РУЮ Харківської області від 19 грудня 2014 року закінчено виконавче провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження 33729516) з примусового виконання виконавчого листа № 2002/2-а-464/2011, виданого Барвінківським районним судом Харківської області на виконання означеного судового рішення (т. 1, а.с. 201-202). В постанові зазначено, що за невиконання судового рішення боржник двічі був підданий штрафу, а 17 грудня 2014 року до Барвінківського РВ ГУМВСУ в Харківській області скеровано подання про притягнення посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації до кримінальної відповідальності за ухилення від виконання судового рішення. В рішенні Європейського суду з прав людини, ухваленого у справі «Штефан та інші проти України», констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до неї у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, ухвалених на користь заявників, а також статті 13 цієї Конвенції у зв`язку з тим, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту для відшкодування шкоди, завданої невиконанням цих рішень, серед яких є постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11. Зокрема, Європейський суд з прав людини постановив «(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які залишаються такими, що підлягають виконанню, та виплатити по 2000 (дві тисячі) євро кожному із заявників або їх правонаступників, зазначених у Додатку 1, в якості відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватись заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу». Постановою державного виконавця ВПВР Державної виконавчої служби України від 29 серпня 2014 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 33729516) відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Європейського суду з прав людини № 36762/06 від 31 липня 2014 року про: (а) упродовж трьох місяців держава-відповідач має виконувати рішення національних органів, ухвалені на користь заявників, які залишаються такими, що підлягають виконанню, та виплатити по 2.000 (дві тисячі) євро кожному із заявників або їх правонаступників, зазначених у Додатку 1, в якому відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат плюс будь-які податки, що можуть нараховуватись заявникам на вищезазначені суми, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на цю суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти (т. 1, а.с. 9). Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі № 820/18952/14 задоволений позов ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Судовим рішенням визнана протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі «Штефан та інші проти України», яким задоволена заява ОСОБА_1 за № 4862 від 03 січня 2013 року в частині невиконання рішення національного суду. Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 19 грудня 2014 року ВП № 33729516. Зобов`язано Державну виконавчу службу України забезпечити виконання Рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі «Штефан та інші проти України» в частині виконання постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року по справі № 2002/2-а-464/11. (т. 1, а.с. 37-46). Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17, що набрала законної сили 29 січня 2018 року, задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Судовим рішенням визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599, у якому протягом трьох років розмір заборгованості за Рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі «Штефан та інші проти України» щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03 січня 2013 визначений без врахування вартості 10 видів продуктів. Зобов`язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599 вжити заходів відповідно до статті 9 Конституції України, Закону № 1404-VІІІ, Закону № 1403- VІІІ, Закону № 3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконати у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 у справі Штефан та інші проти України щодо заяви ОСОБА_1 № 4862 від 03 січня 2013 року. Міністерство юстиції України зобов`язано надати звіт про виконання судового рішення строком тридцять днів з дня набрання законної сили цим рішенням суду. (т. 2, а.с. 33-38, 148-153). У зв`язку з тим, що у встановлений судом строк, відповідачем звіт про виконання судового рішення поданий не був, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2018 року у справі № 820/5260/17 встановлено новий строк подання звіту про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Міністерство юстиції України подати у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії (т. 2, а.с. 159-160). 24 квітня 2018 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов звіт ВПВР Департаменту Державної виконавчої служби МЮ України, в якому зазначено, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11 може бути виконана виключно боржником. Державним виконавцем 16 квітня 2018 року скерована вимога № 1723 до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України на виплату заборгованості ОСОБА_1 на загальну суму 38.204,26 грн (т. 2, а.с. 170-171). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 820/5260/17 встановлено новий строк подання звіту про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Зобов`язано Міністерство юстиції України подати звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали (т. 2, а.с. 178-181). Постановою Верховного Суду від 27 квітня 2020 року касаційна скарга Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року залишена без задоволення. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2018 року у справі № 820/5260/17 судом касаційної інстанції залишені без змін (т. 2, а.с. 216-226). 07 травня 2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (т. 3, а.с. 2-3). Обґрунтовує вимоги клопотання ОСОБА_1 тим, що згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 10 червня 2019 року № 02-05/1028, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року у справі № 2040/6551/18 станом на 01 серпня 2018 року борг з виплати компенсації продуктів харчування, за виключенням 10 видів продуктів, починаючи з грудня 2010 року складає 72.733,10 грн. В подальшому Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області відмовляється надавати довідки про розмір заборгованості компенсації вартості продуктів за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11, а Міністерством юстиції України у виконавчому провадження ВП № 44549599 не вжито заходів відповідно до статті 9 Конституції України, Закону № 1404-VІІІ, Закону № 1403-VІІІ, Закону № 3477-ІV та інших нормативно-правових актів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконання у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року у справі Штефан та інші проти України» щодо його заяви № 4862 від 03 січня 2013року. Заперечення проти задоволення клопотання ОСОБА_1 Міністерство юстиції України обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішення департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження по виконанню рішення № 36762/06, виданого 31 липня 2014 року Європейським судом з прав людини у справі «Штефан та інші заяви проти України», де один з заявників був ОСОБА_1 . Відповідно до вказаного рішення суду необхідно виконати постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2а-464/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерство соціальної політики здійснити необхідні дії відповідно до вимог пункту 14 частини 1 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», направлені на забезпечення його продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 % вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України, починаючи з 01 грудня 2010 року за виключенням раніше виплачених із цього питання коштів. 06 грудня 2017 року Харківським окружним адміністративним судом у справі № 820/5260/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволений. Визнано бездіяльність Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599, зобов`язано Міністерство юстиції України у виконавчому провадженні ВП № 44549599 вжити заходів та надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 днів з дня набрання сили судовим рішенням. Відповідач вказує, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2а-464/11 може бути виконана виключно боржником. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23 вересня 2013 року № 1989/5 «Про затвердження Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини» - у разі якщо рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов`язального (немайнового) характеру, не може бути виконане, державний виконавець, на виконанні якого перебувало рішення національного суду, звертається до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення із обов`язковим повідомленням суду про необхідність залучення представника Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини як спеціаліста в галузі застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та виконання рішень Суду. Також орган державної виконавчої служби організовує перевірку повноти та законності виконавчого провадження; аналізує причини невиконання або тривалого виконання рішення суду, в межах компетенції вживає заходів щодо виконання рішення суду, а також заходів реагування на виявлені порушення під час виконання рішення суду. На думку відповідача, заходи примусового виконання рішення національного суду - зобов`язального характеру, яке підлягає виконанню в рамках рішення Суду, першочергово зобов`язаний вжити державний виконавець, на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, а не державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 15 грудня 2017 року відділом скеровано лист-реагування до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області. 16 квітня 2018 року на електронну адресу відділу надійшов лист начальника відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області Амельченко В.П., яким повідомлено про часткове виконання рішення суду в частині перерахунку, а також повідомлено про неможливість провести в повному обсязі розрахунок через відсутність середніх цін на 15 видів продуктів з 47, зазначених у додатках 4-5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а саме, крохмаль, мед, краби (консерви), какао, каву, ячмінь, сіль, дріжджі, ванільний цукор, лавровий лист, маргарин, молоко згущене, каву натуральну, ікру лососеву, консерви «Печінка тріски», м`ясні консерви). Таким чином, державним виконавцем 16 квітня 2018 року скеровано вимогу № 178/23 до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства юстиції України на виплату ОСОБА_1 заборгованості на суму 38.204,26 грн. та подано до Харківського окружного адміністративного суду звіт. 29 травня 2018 року до відділу надійшла ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року у справі № 820/5260/17, якою встановлено новий строк на подання звіту про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та зобов`язано Міністерство юстиції України подати звіт протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали. Отже, відділом на виконання вищезазначеної ухвали була надіслана копія платіжного доручення від 24 квітня 2018 року № 358 (т. 3, а.с. 45-51). Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Ухвалою суду накладено на Міністра юстиції України Малюську Д.Л. штраф за невиконання рішення суду у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 42.040,00 грн. Половину штрафу у розмірі 21.020,00 грн. стягнено на користь ОСОБА_1 , іншу половину у розмірі 21.020,00 грн. - на користь Державного бюджету України. Встановлено Міністерству юстиції України новий строк для подання до суду звіту про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 протягом одного місяця з дати отримання копії цієї ухвали. Попереджено Міністра юстиції України ОСОБА_2 про те, що за правилами частини 6 статті 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Попереджено Міністерство юстиції України про те, що відповідно до частини 7 статті 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, або за наслідками розгляду такого звіту суд має право накласти на керівника такого суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд зазначив, що розглядаючи питання накладення штрафу, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з`ясувати причини невиконання судового рішення, встановити керівника, відповідального за виконання постанови. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали постанову суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність у вигляді штрафу. Фактичне виконання в повному обсязі судового рішення в даному випадку, можливе виключно у випадку вжиття Міністерством юстиції України заходів у виконавчому провадженні ВП № 44549599 відповідно до статті 9 Конституції України щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів. Доказів на підтвердження вжиття Міністерством юстиції України у виконавчому провадженні № 44549599 заходів щодо визначення розміру заборгованості компенсації продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров`я України, за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11 з урахуванням вартості відсутніх 10 видів продуктів, та виконання у повному обсязі Рішення Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 у справі Штефан та інші проти України» щодо заяви ОСОБА_1 №4862 від 03 січня 2013 суду не надано. Крім того, суд зазначив, що після набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 Міністерством юстиції України у встановлений строк не було подано звіту про виконання судового рішення. Наведене, за висновком суду, вказує про наявність правових підстав для встановлення нового строку для подання звіту про виконання постанови та накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення. Суд зазначив про ненадання відповідачем даних, які б посвідчували поважність причин невиконання судового рішення. Суд прийшов висновку, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права особи на судовий захист. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Міністерство юстиції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити заявнику у задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень. Обґрунтовує вимоги апеляційної скарги відповідач тим, що Міністерством юстиції України на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року подано звіт про виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року у справі № 820/5260/17 та вжито заходів щодо виконання рішення суду в межах наданих повноважень та надано докази виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, а саме копію платіжного доручення № 2303 від 26 лютого 2019 року. Крім того відповідач зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не були встановлені обставини, які б свідчили саме про умисне невиконання рішення суду та ухилення від його виконання державним виконавцем. Судом не була надана оцінка діям, спрямованим на виконання судового рішення, їх відповідність законодавству. Також, судом не перевірено дійсних причин виникнення затримки у виконанні судового рішення на даний час, враховуючи, що останні існують з незалежних від Міністерства юстиції України причин, обставин та волевиявлення. Відзив на апеляційну скаргу від заявника ОСОБА_1 не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина 1 статті 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 2 статті 308). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника скаржника, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Пунктом 95-3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, визначено, що Мінюст відповідно до покладених на нього завдань організовує та контролює виконання вироків суду та інших судових рішень і застосування передбачених законом засобів виправлення засуджених. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України. Відповідно до частини першої загаданої процесуальної норми суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України). Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що частиною 1 статті 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» унормовано, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Ратифікувавши Конвенцію про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), Україна визнала положення цього міжнародного договору частиною національного законодавства і, разом з цим, взяла на себе зобов`язання виконувати рішення Європейського суду з прав людини у кожній справі, стороною якої вона є. Поняття виконання рішення Європейського суду з прав людини не обмежується питанням виплати відшкодування за завдану заявникові матеріальну та(або) нематеріальну шкоду. Те чи інше рішення з констатацією порушення положень Конвенції передбачає необхідність вжити заходи індивідуального та загального характеру. Зокрема у справі «Скоццарі і Гінта проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що Високі Договірні Сторони взяли на себе обов`язок виконувати остаточні рішення Європейського суду у будь-якій справі, в якій вони є сторонами, і виконання цих рішень здійснюється під контролем Комітету Міністрів Ради Європи. З цього слідує, що рішення, відповідно до якого Європейський суд з прав людини визнав порушення, покладає на державу-відповідача обов`язок не лише здійснити на користь заявника виплати, присуджені у якості справедливої сатисфакції, але також здійснити під контролем Комітету Міністрів Ради Європи загальні і індивідуальні заходи, здійснення яких є необхідним в рамках внутрішньої правової системи, аби покласти край виявленому порушенню та виправити негативні наслідки такого порушення. При цьому, находячись під контролем Комітету Міністрів Ради Європи, держава-відповідач вільна у виборі засобів, якими вона виконуватиме свої зобов`язання за ст. 46 Конвенції, за умови, що такі засоби не суперечитимуть висновкам, які містяться у рішенні Європейського суду. У справі «Папаміхалопулос проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначав: «Високі Договірні Сторони в принципі вільні у виборі засобів, шляхом використання яких вони слідуватимуть рішенню, у якому Суд визнав порушення. Ця свобода дій щодо способу виконання рішення відображає свободу вибору, пов`язаного з першочерговим зобов`язанням держав забезпечувати визначені Конвенцією права і свободи (ст. 1). Якщо природа Конвенції дозволяє restitutio in integrum, то держава-відповідач може сама його виконати, оскільки у Суду немає ні таких повноважень, ні практичних можливостей для виконання restitutio in integrum. З іншого боку, якщо внутрішнє право не дозволяє або дозволяє лише часткову компенсацію, то ст. 41 дозволяє Суду надати потерпілій стороні відшкодування, яке, як він вважає, буде адекватним». Як убачається із звітів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16 квітня 2018 року (т. 2, а.с. 170-176) та від 07 червня 2018 року (т. 3, а.с. 49-52), доводів апеляційної скарги, - постанова Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11 в повному обсязі не виконана. Зазначаючи про причини невиконання судового рішення Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України посилається на лист начальника відділу ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області, яким повідомлено про часткове виконання рішення суду в частині перерахунку (т. 3, а.с. 82 платіжне доручення від 24 квітня 2018 року № 358), а також про неможливість провести в повному обсязі розрахунок через відсутність середніх цін на 15 видів продуктів з 47, зазначених у додатках 4-5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Колегія суддів зазначає, що до означених звітів відповідачем не було надано жодних доказів, які б безспірно підтверджували ту обставину, що на виконання судового рішення ним вживались певні дії, скеровані на виконання рішення суду, окрім надіслання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листа від 15 грудня 2017 року за № 44549599/273/23 на адресу Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Харківській області (т. 2, а.с. 172-173). При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що основним аргументом заперечень відповідача є те, що виконання судового рішення повинно проводити відділ ДВС Барвінківського району ГТУЮ у Харківській області (нині - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському та Ізюмському районах та місту Ізюм). Колегія суддів зауважує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року, що набрала законної сили 29.01.2018 року, визначено, що звіт про виконання судового рішення зобов`язано надати саме Міністерство юстиції України, а не його структурні підрозділи. Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Судовим розглядом справи встановлено, що розмір заборгованості по виплатам, визначеним до виплаті ОСОБА_1 постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17 червня 2011 року у справі № 2002/2-а-464/11 за період з грудня 2010 року по 01 серпня 2018 року складає 72.733,10 грн., без урахування 38.204,26 грн, що виплачені ОСОБА_1 платіжним дорученням № 358 твід 24 квітня 2018 року (т. 3, а.с. 4-5, 52). При цьому, до суми заборгованості Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області не включена вартість 10 продуктів. Враховуюче наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та залишає ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року без змін. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України підстави для проведення розподілу судових витрат по справі відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 5-10, 292, 308, 310, 312, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова у повному обсязі складена і підписана 09 жовтня 2020 року.