Постанова 4824 № 754/4962/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 754/4962/14-ц № апеляційного провадження: 22-ц/824/6759/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 6 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 4 березня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,- В С ТА Н О В И В : У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною. В обґрунтування заяви ОСОБА_2 посилається на те, що виконавчий лист відсутній у відділі державної виконавчої служби у зв`язку із втратою, разом з тим, відділом виконавчої служби подано заяву про порушення кримінального провадження, за невиконання рішення суду. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 4 березня 2020 року заяву ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною - задоволено. Видано дублікат виконавчого листа №2-82/15, виданого 6 травня 2015 року Деснянським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні та визначенні порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні, за яким встановити зустрічі з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин щосуботи та щонеділі без присутності матері. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, вважаючи, що судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи, вважає, що рішення суду від 3 лютого 2015 року виконано і виконавчий лист повернуто саме у зв`язку з виконанням. В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що на виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 лютого 2015 року, видано виконавчий лист за №2-82/15 від 6 травня 2015 року про зобов`язати ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та участі у її вихованні. Протягом періоду з травня 2015 року по 2 серпня 2015 року рішення суду від 3 лютого 2015 року виконувалось в повному обсязі. 28 серпня 2015 року старший державний виконавець ДВС Деснянського РУЮ у м. Києві Логвинська К.Л. керуючись п.11 ч.1 ст.49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» винесла Постанову про закінчення виконавчого провадження, яку ОСОБА_3 не оскаржував. Виконавчий лист був повернутий до Деснянського районного суду м. Києва з відміткою про виконання, зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, що суд не звернув увагу, що рішення суду виконане. Вважає, що немає підстав вважати, що виконавчий лист був втрачений. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною. 3 лютого 2015 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні та визначено порядок спілкування ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні, за яким встановлено зустрічі з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин щосуботи та щонеділі без присутності матері. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 лютого 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення порядку спілкування спільного відпочинку з дитиною та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення даних позовних вимог частково. Визначено порядок спільного відпочинку ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влітку (у червні/липні/серпні місяці) протягом 15 календарних днів без присутності матері для оздоровлення дитини згідно медичних рекомендацій щодо необхідності такого оздоровлення з урахуванням стану здоров`я дитини та місця відпочинку. В решті рішення суду залишено без змін. 23 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про видачу виконавчого листа та 6 травня 2015 року отримав виконавчий лист, згідно розписки на заяві вх. №15153 (а.с.235 том 1). Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2015 року роз`яснено рішення від 3 лютого 2015 року за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною, згідно якого зазначено, що зобов`язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні стосується саме в період встановленого рішенням суду зустрічей з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин щосуботи та щонеділі ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері. В іншій частині заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Згідно листа Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві від 15 травня 2019 року №М-1709/125/49-2019, повідомлено, що в провадження СВ Деснянського управління поліції ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12015100030007525 від 27 червня 2015 року порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. В матеріалах кримінального провадження знаходиться копія виконавчого листа, наданого ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві (а.с.128 том 2). Відповідно до листа Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві №д/4 від 23 квітня 2019 року, зазначено, що згідно даних АСВП у відділі на виконанні перебував виконавчий лист 6 травня 2015 року №2-82/15 виданий Деснянським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_9 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 та участі у її вихованні. 26 серпня 2015 року старшим державним виконавцем Логвинською К.Л. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, вказаний виконавчий документ був втрачений при пересиланні та станом на 23 квітня 2019 року документ до відділу повторно не надходив, на виконанні не перебуває (а.с.129 том 2). Відповідно до листа Деснянського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 31 січня 2020 року по виконавчому провадженню №47550617, повідомлено, що виконавчий лист 6 травня 2015 року №2-82/15 виданий Деснянським районним судом м. Києва про зобов`язання ОСОБА_9 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_10 , та участі у її вихованні дійсно перебував на виконанні у відділі. 18.05.2015 року старшим державним виконавцем Логвинською К.Л. Деснянського районного ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, було відкрито виконавче провадження №47550617. 08.06.2015 року старшим державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про накладення штрафу. 29.05.2015 року старшим державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову з затвердженням про проведення виконавчих дій. 29.05.2015 року старшим державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про утворення виконавчої групи. 24.06.2015 року старшим державним виконавцем Деснянського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві винесено постанову про накладення штрафу. 26.06.2015 року начальником відділу винесено постанову без затвердження про відвід старшого державного виконавця Логвинської К.Л. 26.08.2015 року старшим державним виконавцем відділу винесено постанову про скасування виконавчої дії. 26.08.2015 року старшим державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 (повернення ВД у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75). Виконавчий документ, було направлено до Деснянського районного суду м. Києва з відповідною відміткою про виконання. Паперові матеріали по виконавчому провадженню №47550617 було передано до архіву Відділу та знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання. ( а.с. 154-155 том 2) Задовольняючи заяву ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві, згідно листа від 23 квітня 2019 року, визнано втрату виконавчого листа №2-82/15 виданого 6 травня 2015 року, а тому застосовано п.17.1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України. Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що виконавчий лист повернуто у зв`язку з виконанням, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.11 ч.1 ст. 49 (повернення ВД у випадку, передбаченому ч.3 ст. 75). Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на час винесення постанови, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав. Тобто, виконавчий лист було повернуто у зв`язку з неможливістю виконання рішення без участі боржника, а не у зв`язку з виконанням рішення суду. Відповідно до ч. 6 ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» (2016 р.), якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Зі змісту заяви ОСОБА_2 вбачається, що рішення суду в частині не перешкоджання йому у зустрічі з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин щосуботи та щонеділі без присутності матері з малолітньою донькою ОСОБА_11 , не виконується. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду. Відповідно до п. 17.4 Розділу VIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Як вбачається з листа №д/4 від 23 квітня 2019 року, Деснянським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ ГТУЮ у м. Києві, визнано втрату виконавчого листа №2-82/15 виданого 06.05.2015р. Деснянським районним судом м. Києва. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою, заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відтак, ЦПК України (п. 17.4 Прикінцевих і перехідних положень) не надає права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати виконавчого листа. За встановлення факту невиконання судового рішення, видача дубліката виконавчого листа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист, у тому числі, містити й дату його видачі. Натомість відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Виходячи зі змісту рішення Деснянського районного суду м. Києва від 3 лютого 2015 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк закінчення виконання рішення щодо зобов`язання ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_8 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні та визначення порядку спілкування ОСОБА_4 з малолітньою донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та участі у її вихованні, за яким встановлено зустрічі з 10 години 00 хвилин до 13 години 00 хвилин щосуботи та щонеділі без присутності матері, встановлюється досягненням дитиною ОСОБА_6 повноліття. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 4 березня 2020 року - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 4 березня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений ­7 жовтня 2020 року. Головуючий Судді