Постанова 4873 № 910/1776/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" жовтня 2020 р. Справа№ 910/1776/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Тищенко А.І. Михальської Ю.Б. при секретарі судового засідання Довбні А.Л. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 (повний текст складено 28.04.2020) у справі №910/1776/20 (суддя Стасюк С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 116 930,86 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно - експедиторське підприємство "Вертикаль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення грошових коштів. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач здійснив несвоєчасну доставку порожніх вагонів та вантажу у період з 10.11.2018 по 26.12.2018, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 116 930,86 грн. штрафу. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/1776/20 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль" 116 930,86 грн. штрафу та 2 102,00 грн. судового збору. Рішення вмотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 19.05.2020 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач звернувся з даним позовом до суду з пропуском строку позовної давності. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апелянта, зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 у справі №910/1776/20 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху, надано скаржнику строк, не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. Попереджено апелянта, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику. 03.06.2020 до суду від представника відповідача надійшов лист, до якого долучено платіжне доручення №2763399 від 20.05.2020 про сплату 3 041,00 грн. судового збору. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 07.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (змінено найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця"), як перевізником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиторське підприємство "Вертикаль", як замовником, укладено Договір про надання послуг № 07244/ЦТЛ-2018 (надалі за текстом - Договір), предметом якого, згідно п. 1.1. Договору, є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У відповідності до п. 1.2 Договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов`язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов`язується оплатити послуги у передбаченому цим Договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього Договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення та Конвенції про міжнародні залізничні перевезення. Пунктом 1.3. Договору визначено, що надання послуг за цим Договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України. У відповідності до п. 8.5.2 Договору, оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом Договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках. Згідно п. 12.1. Договору, цей Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання позивачем договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання умов цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018. Якщо одна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконанні перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору. У період з 10.11.2018 по 11.12.2018 відповідач на адресу позивача, як одержувача, доставив порожні вагони, згідно залізничних накладних №№41079526, 41079534, 41079542, 41079559, 41092131, 41092149, 41092156, 41092172, 41092222, 41056839, 41056847, 41056904, 41056912, 41056946, 41056961, 41056979, 41193517, 41035932, 41035916, 41257361, 41257445, 41369083, 41369091, 41257478, 41365552, 41365560, 41365578, 41365586, 41365594, 41358375, 41358391, 41358409, 41358417, 41358425, 41358433, 41348673, 41348723, 41348749, 41348756, 41348764, 41348772, 41547373, 41547381, 41547399, 41479858, 41479866, 41479874, 41479882, 41479890, 41479908, 41479916, 41035908, 41035940, 41035924, 41035874, 41257320, 41257338, 41257346, 41257353, 41257379, 41257395, 41257403, 41257411, 41257429, 41257437, 41257452, 41257494, 41257502, 41257510, 41257528, 41257544, 41647645, 41592460, 41621392, 41621400, 41621582, 41721440, 41721382, 41621558, 41779463, 41779471, 41779489, 41779497, 41779877, 41779885, 41779505, 41779513, 41779893, 41779901, 41779521, 41779539, 41779547, 41779554, 41779562, 41779570, 41779588, 41779596, 41779919, 41779604, 41781477, 41781485, 41781493, 41779612, 41779620, 41700188, 41700121, 41700170, 41700139, 41700162, 41700147, 41700154, 41631508, 41631425, 41948670, 41509266, 41786021, 41896986, 41800236, 41800244, 41800251, 41815432, 41815440, 41786005, 41786013, 41964602, 41734799, 41734807, 41734831, 41781469, 41732991, 42013672, 42081919, копії яких знаходяться у матеріалах справи. Як вказує позивач, відповідач порушив передбачені п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів, строки доставки вагонів за вказаними накладними. У зв`язку з порушенням термінів доставки порожніх вагонів за вказаними вище накладними, позивач направив на адресу відповідача письмову претензію № 349 від 03.05.2019 з вимогою сплатити штраф у розмірі 58 112,36 грн. Листом № ЦМ-ЮА-177 від 11.05.2019 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 349 від 03.05.2019 направлена до регіональної філії "Одеська залізниця" для розгляду та надання відповіді. Також, у період з 18.12.2018 по 26.12.2018 відповідач доставив вантаж на адресу одержувачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" згідно залізничних накладних №№ 43200849, 34517508 та Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" згідно залізничних накладних №№ 42491738, 42524173, 42553677, 42609289, 42587048. При здійсненні перевезення, згідно вказаних накладних, відповідач також допустив порушення термінів доставки вантажів, передбачених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажів. При цьому, на доданих накладних, уповноваженими особами одержувачів вантажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінтур-Екс" та Публічного акціонерного товариства "Іллічівський олійножировий комбінат" здійснено відповідні переуступочні написи та передано право на пред`явлення претензії та позову до позивача. У зв`язку з порушенням термінів доставки вантажів за накладними №№43200849, 34517508, 42491738, 42524173, 42553677, 42609289, 42587048, позивач направив на адресу відповідача письмову претензію № 479 від 03.06.2019 з вимогою сплатити штраф у розмірі 58 818,50 грн. Листом № ЦМ-ЮА-239 від 14.06.2019 відповідач повідомив позивача про те, що його претензія № 479 від 03.06.2019 направлена до регіональної філії "Одеська залізниця" для розгляду та надання відповіді. Листом № ДТ-12/05 від 15.01.2020 відповідач повідомив позивача про те, що претензії № 479 від 03.06.2019 не розглянута через значну кількість заявлених претензій та скрутне фінансове становище. Результати розгляду претензії № 349 від 03.05.2019 суду не відомі. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010). Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Згідно з ч. 6 ст. 306 ГК України відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються ЦК України та іншими нормативно-правовими актами. Частиною 5 ст. 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 затверджено Статут залізниць України (далі також - Статут), який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п. 2 Статуту). На підставі Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (пункт 5 Статуту). Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Пунктами 22, 23 Статуту передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено, також ч. 2 ст. 307 ГК України. Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк. Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 ГК України). Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Відповідно до п. 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки. Згідно з п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата. Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць" (п.2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів). Терміни доставки для вагонних відправок застосовуються при перевезенні вантажів, для яких надані окремі вагони та при перевезенні порожніх власних і орендованих вагонів (п.2.2 Правил обчислення термінів доставки вантажів). Згідно з п. 2.4 наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Відповідно до п. 2.10 Правил обчислення термінів доставки вантажів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У відповідності до п. 28 Правил договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній. Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених статутом. Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України № 01-06/420/2012 від 04.04.12, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений ст. 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні. Згідно п. 8 Правил видачі вантажів оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування. Згідно наявних в матеріалах справи накладних №№ 41079526, 41079534, 41079542, 41079559, 41092131, 41092149, 41092156, 41092172, 41092222, 41056839, 41056847, 41056904, 41056912, 41056946, 41056961, 41056979, 41193517, 41035932, 41035916, 41257361, 41257445, 41369083, 41369091, 41257478, 41365552, 41365560, 41365578, 41365586, 41365594, 41358375, 41358391, 41358409, 41358417, 41358425, 41358433, 41348673, 41348723, 41348749, 41348756, 41348764, 41348772, 41547373, 41547381, 41547399, 41479858, 41479866, 41479874, 41479882, 41479890, 41479908, 41479916, 41035908, 41035940, 41035924, 41035874, 41257320, 41257338, 41257346, 41257353, 41257379, 41257395, 41257403, 41257411, 41257429, 41257437, 41257452, 41257494, 41257502, 41257510, 41257528, 41257544, 41647645, 41592460, 41621392, 41621400, 41621582, 41721440, 41721382, 41621558, 41779463, 41779471, 41779489, 41779497, 41779877, 41779885, 41779505, 41779513, 41779893, 41779901, 41779521, 41779539, 41779547, 41779554, 41779562, 41779570, 41779588, 41779596, 41779919, 41779604, 41781477, 41781485, 41781493, 41779612, 41779620, 41700188, 41700121, 41700170, 41700139, 41700162, 41700147, 41700154, 41631508, 41631425, 41948670, 41509266, 41786021, 41896986, 41800236, 41800244, 41800251, 41815432, 41815440, 41786005, 41786013, 41964602, 41734799, 41734807, 41734831, 41781469, 41732991, 42013672, 42081919 вбачається, що плановий термін доставки порожніх вагонів повинен був становити від 3 до 4 діб, в залежності від відстані, вказаній у накладних, разом з тим, вбачається факт доставки порожніх вагонів після закінчення встановленого терміну доставки, про що свідчать відповідні "календарні штемпелі видачі вантажу" у графі 52 зазначених вище накладних. Встановлена прострочка термінів доставки порожніх вагонів, за вказаними накладними становить від 3 до 20 календарних діб. Згідно перевезення вантажу здійсненого за накладною № 43200849 відповідач допустив прострочення терміну доставки вантажів на 2 календарні доби; за накладною №34517508 - 13 календарних діб; за накладною №42491738 - 6 календарних діб; за накладною № 42524173 - 5 календарних діб; за накладною № 42553677 - 4 календарні доби; за накладною № 42609289 - 5 календарних діб; за накладною № 42587048 - 6 календарних діб. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання. Пунктом 130 Статуту передбачено, що пред`явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Відповідно до підпункту в) п. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної. Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 116 930,86 грн. за прострочення доставки вантажу розраховані арифметично вірно та є обґрунтованими. Щодо питання застосування позовної давності до спірних правовідносин, заявленої відповідачем, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Положеннями ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 ЦК України - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік. При цьому приписами ч. 1 ст. 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Пунктом 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту. Разом з тим ч.ч. 1, 2 ст. 315 ГК України унормовано, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів. Відповідно до п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються: а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу; б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу; в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні; г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу; д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу; е) після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень. Положеннями ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується із ч. 4 ст. 909, ч. 1 ст. 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Тобто, ст. 315 ГК України та п.п. 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень. Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 № 457, і останні зміни до п.п. 134, 136 вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 № 1973. Господарський кодекс України, який за своєю правовою природою є Законом України, був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 за №436-IV і набув чинності з 1 січня 2004. Крім того, у прикінцевих положеннях Кодексу законодавець зобов`язав Кабінет Міністрів України привести свої нормативні акти (в тому числі і Статут залізниць України) у відповідність до норм Господарського кодексу України, чого Кабінетом Міністрів України зроблено не було. Відтак, положення п.п. 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням ст. 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого ч. 3 ст. 315 ГК України для відповіді на претензію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми Господарського кодексу України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч.ч. 2, 3 ст. 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника (п. 4.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»). При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 22.12.2018 у справі № 910/4405/18, від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі №910/11614/18, від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18. Отже, позов до перевізника у даній справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 45-денного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 45-денного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями п.п. 134, 136 Статуту залізниць України та ст. 315 ГК України. Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсутні підстави для відмови у позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності у даній справі, у зв`язку з тим, що обрахунок строку позовної давності має включати в собі строк для пред`явлення претензії про сплату штрафу за несвоєчасну доставку вантажів на протязі 45 днів з дати видачі, а не 6 місяців з дати видачі, суперечить положенням ст. 134 Статуту та є необґрунтованим. Доводи скаржника про порушенням судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29). За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову. Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав. Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/1776/20. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/1776/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 у справі №910/1776/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1776/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді А.І. Тищенко Ю.Б. Михальська