Постанова 4872 № 916/2043/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2043/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Філінюка І.Г., суддів: Богатиря К.В., Бєляновського В.В. секретар судового засідання Чеголя Є.О. за участю: від ТОВ «Петрекс плюс» - адвокат Ковальчук Р.М., ордер серії ВН № 083137, від 11.08.2020; від Одеської міської ради - Вінюков В.М., довіреність № 33/вих-мр від 03.03.2020; Представник Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/2043/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» до відповідачів::

1. Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича;

2. Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора суддя суду першої інстанції Цісельський О.В. місце ухвалення: м. Одеса, господарський суд Одеської області ВСТАНОВИВ: 14.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс Плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича та Одеської міської ради, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52957666 від 03.07.2020 року на підставі якого було внесено до реєстру запис № 37161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 5022,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. 15.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс Плюс» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: - заборонити територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради до набрання рішенням по даній справі законної сили, вчиняти будь-які дії щодо видозмінення (будівництва, реконструкції, знесення, демонтажу, тощо) об`єкта нерухомості, житлових та нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, чи будь-яких конструкцій; - заборонити територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради будь-які дії щодо передачі чи відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Судова,

21. В обґрунтування поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс Плюс» зазначає, що предметом розгляду даної справи є визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52957666 від 03.07.2020 року на підставі якого було внесено до реєстру запис № 37161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 5022,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова.

21. Так, заявник зазначає, що 03 липня 2020 року Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення №237 «Про реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Одеси на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21». Вищевказаним рішенням вирішено зареєструвати право власності територіальної громади м. Одеси на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022,0 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. 03 липня 2020 року державним реєстратором юридичного департаменту Одеської міської ради Сременко Іваном Миколайовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52957666 від 03.07.2020 року на підставі якого було внесено до реєстру запис № 37161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міською радою нежитлового приміщення загальною площею 5022 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Садова,

21. Однак, на думку заявника, дане рішення державного реєстратора є незаконним, адже власником нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, загальною площею 708,90 кв. м., що складає близько 11 відсотків приміщень вищевказаної будівлі являється ТОВ «ПЕТРЕКС ПЛЮС». Так, заявник вважає, що державний реєстратор не перевірив підстави для зупинення розгляду заяви, не зупинив державну реєстрацію прав та прийняв рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке частково на 11 відсотків належить ТОВ «Петрекс Плюс», чим грубо порушив діюче законодавство та фактично позбавив останнього права власності на нерухоме майно. Крім того, заявник зазначає, що 14 липня 2020 року Одеський міський голова Труханов Г.Л. проводив виїзну нараду за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21. де повідомив, що на об`єкті будинку Руссова в м. Одеса буде чергувати муніципальна варта та повідомив, що буде демонтовано всі двері та залізні грати на поверхах будівлі, в тому числі до приміщень, які належать ТОВ «Петрекс Плюс» на праві приватної власності. Отже, як вказує заявник, у разі вчинення Одеською міською радою будь-яких дій, направлених на зміну стану майна, власника майна чи його користувача приміщень, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, значно утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки, частина майна, яка у разі задоволення позову повернеться у володіння ТОВ «Петрекс Плюс» може зникнути або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Ухвалою Господарського суду Одеської області від16.07.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс Плюс» (вх.№2-3162/20 від 15.07.2020р.) про забезпечення позову відмовлено. Місцевим господарським судом зазначено, що наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову. Посилання заявника на проведення головою Одеської міської ради виїзної наради за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21, в процесі якої голова нібито повідомив про те, що на об`єкті будинку Руссова буде чергувати муніципальна варта та буде демонтовано всі двері та залізні грати на поверхах будівлі, в тому числі до приміщень, які належать ТОВ «Петрекс Плюс», не може свідчити про наміри проводити реконструкцію, знесення або демонтаж об`єкта нерухомості, передати чи відчужити таке майно. Суд зазначив, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви. Не погодившись з прийнятою ухвалою суду про відмову у забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 та задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» про забезпечення позову від 15.07.2020. Узагальнені доводи апеляційної скарги. Скаржник вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлена в порушення норм процесуального та матеріального права. Скаржник не погоджується з позицією суду першої інстанції, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду, оскільки факт того, що Одеська міська рада заволоділа чужим майном, до якого власника не буде допущено та й в подальшому вхідні двері до твого нерухомого майна, будуть демонтовано, є доказом, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Крім того, позивач зазначає, що предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про визнання незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Вказаним рішенням реєстратора було безпідставно зареєстровано право власності за Одеською міською радою та фактично було відібрано у позивача право власності на нерухоме майно, що дало можливість в послідуючому встановлення охорони на об`єкті. ТОВ «Петрекс Плюс» звернулося до господарського суду Одеського області за захистом свого порушеного права із заявою про забезпечення позову, як ефективний засіб захисту, а безпідставне відмова у задоволенні заяві є не що іншим, як суперечність принципу верховенства права. Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/2043/20. Призначено справу № 916/2043/20 до розгляду на 11.08.2020 об 11:00 год. У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 11.08.2020 оголошено перерву до 08.10.2020 о 16:00 год. 18.08.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/2043/20 залишити без змін. Одеська міська рада зазначає. що суд першої інстанції дійшов вірного висновку. що подана заява не містить обґрунтування адекватності вимог заявника та наявності правового зв`язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення. 06.10.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» в судовому засіданні 08.10.2020 доводи апеляційної скарги підтримав. Представник Одеської міської ради у судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали Представник Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином. Відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статей 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. Так предметом розгляду є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19. Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, ймовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Колегія суддів дослідивши фактичні обставини справи вважає, що ухвала місцевого господарського суду про відмову у забезпеченні є обґрунтованою та такою, що відповідає матеріалам справи відповідно до наступного. Предметом даного спору є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» до Державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременко Івана Миколайовича та Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 52957666 від 03.07.2020 року на підставі якого було внесено до реєстру запис № 37161301 про реєстрацію за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради нежитлового приміщення загальною площею 5022,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова,

21. Оскільки заявник звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку застосовується та досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18. Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач повинен обґрунтувати імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. Тобто позивач повинен аргументувати: імовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду, шляхом надання доказів на підтвердження існування обставини утруднення чи можливого невиконання рішення суду в разі задоволення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням. Заявником імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в цій справі пов`язується з обставиною того, що проведення головою Одеської міської ради виїзної наради за адресою м. Одеса, вул. Садова, 21, в процесі якої голова нібито повідомив про те, що на об`єкті будинку Руссова буде чергувати муніципальна варта та буде демонтовано всі двері та залізні грати на поверхах будівлі, в тому числі до приміщень, які належать ТОВ «Петрекс Плюс», Водночас, виконання рішення немайнового характеру ставиться в залежність виключно від реалізації відповідним боржником певного ряду дій. Відтак, у цьому разі імовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду пов`язується виключно з обставинами можливого ухилення боржника від виконання дій, визначених в якості предмету позову. Отже, колегія суддів зазначає, що позивачем не зазначено про існування жодних обставин, які б підтверджували опосередковано або безпосередньо намагання сторін уникнути виконання рішення саме у цій справі. Аргументи позивача з приводу існування обставин утруднення або невиконання рішення господарського суду, які зводяться до імовірного демонтування всіх дверей та залізних грат на поверхах будівлі, безпосередньо не пов`язані з обставиною можливого ухилення відповідача від виконання дій, визначених в позовній заяві у цій справі. Визначена заявником обставина не впливає на процес виконання рішення господарського суду у цій справі, а відтак не може розглядатись в контексті обставини, яка істотно ускладнює чи унеможливлює ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивачем при зверненні з заявою про забезпечення позову не обґрунтовано існування обставин, які б утруднили або зробили неможливим виконання рішення в цій справі, а відтак і наявність зв`язку між визначеними заходами забезпечення і предметом позовної вимоги. Звертаючись із апеляційною скаргою, позивач не спростував висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятої ним постанови. Крім того, стверджуючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову, скаржником не було надано жодних належних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє дії, які ускладнюють або призведуть до неможливості виконання судового рішення і порушення прав позивача. За таких обставин, колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Одеської області, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, у зв`язку з чим підстав для скасування чи зміни ухвали Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/2043/20 не вбачається. Відповідно до п. «в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. В даному випадку витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс», оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.07.2020 у справі № 916/2043/20 залишити без змін. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс» без задоволення. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрекс плюс». Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 09.10.2020. Головуючий суддя І.Г. Філінюк Суддя В.В. Бєляновський Суддя К.В. Богатир