Постанова 4820 № 686/27705/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/27705/19 Провадження № 22-ц/4820/1540/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Гриньова А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/27705/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року ( ОСОБА_2 ) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2017 року зобов`язано начальника слідчого відділу ХВП ГУНП в Хмельницькій області забезпечити внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 07.04.2017. Вважає, що неправомірною бездіяльністю слідчого Роя С.П. щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення йому спричинено майнову та моральну шкоду. Моральна шкода, завдана позивачу, полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс у зв`язку з бездіяльністю слідчого, витрачанні часу на оскарження неправомірної бездіяльності слідчого, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя, яку позивач оцінює в 1 000 000 000 грн. В свою чергу, майнова шкода полягає у витратах власного часу на написання скарги, її подачі, участі у розгляді справи, витратах на проїзд, папір, фарбу картриджа та копіювання документів, яка визначена позивачем у розмірі 50 020 коп. А тому, звертаючись до суду , позивач просив стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на його користь один мільярд гривень моральної шкоди та п`ятдесят тисяч двадцять гривень майнової шкоди. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вважає оскаржуване рішення суду необґрунтованим та протиправним, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку наданим доказам та доводам позовної заяви. На думку апелянта, встановлена судовим рішенням бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення є безумовним доказом завдання йому як моральної так і матеріальної шкоди. ГУНП в Хмельницькій області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. У зв`язку з чим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів своїх позовних вимог, підстав для відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю органів державної влади не встановлено. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.10.2017 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення задоволено та зобов`язано начальника слідчого відділу ХВП ГУНП в Хмельницькій області забезпечити внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 07.04.2017 (а. 11). Зі змісту вказаної ухвали суду вбачається, що 07.04.2017 ОСОБА_1 звернувся до слідчого ЗВП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Роя С.П. із заявою, в якій просив внести до ЄРДР відомості щодо неправомірних дій посадових осіб ПФ «Діта» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та директора Хмельницького обласного ліцею-інтернату ОСОБА_5 , які дали безпосередню вказівку будівельникам продовжувати злочин у вигляді незаконного будівництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 КК України та розпочати досудове розслідування. На момент звернення до суду за даним фактом жодного процесуального рішення слідчим не прийнято. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. У статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Пунктом 2 частини 2 статті 1167 цього ж Кодексу передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. Згідно із ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду відшкодовується на загальних підставах. При цьому, існує законодавчо визначений механізм контролю за законністю прийнятих процесуальних рішень відповідною посадовою особою органу досудового слідства при здійсненні кримінального провадження. Заінтересована особа має право в порядку, передбаченому КПК України звернутися зі скаргою на процесуальні рішення, дії або бездіяльність уповноваженої особи органу досудового слідства (слідчого), вчинені нею під час кримінального провадження, зокрема, до суду. Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) слідчих, вчинених при проведенні досудового слідства у конкретній справі, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. У випадку, якщо помилки посадової особи органу досудового слідства (в даному випадку слідчого) неможливо виправити в такий спосіб, такі порушення повинні вирішуватися поданням позову незадоволеної особи проти держави. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи зміст вищевказаних норм ЦК України, у цьому виді деліктних зобов`язань необхідно довести як наявність шкоди так і її заподіяння, причинний зв`язок внаслідок протиправного рішення дії або бездіяльності конкретно визначеної посадової особи. Зважаючи на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним, оскільки позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт заподіяння йому шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між прийняттям ухвали про задоволення скарги позивача на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення та настанням шкоди. Задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди, а моральних страждань внаслідок бездіяльності відповідача щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення позивачем не доведено. Крім того, чинним законодавством, а саме нормами КПК України, передбачено механізм захисту порушеного права особи шляхом оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР. Витрати ОСОБА_1 , які пов`язані з написанням скарги, витрати на проїзд, пов`язані з явкою до суду, електроенергію, власний папір та фарбу картриджа, не є збитками, у розумінні ст. 22 ЦК України. Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновок суду і впливали на його законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновком суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк Т.В. Спірідонова