Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/6963/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВ А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Херсон справа № 766/6963/20 провадження №22-ц/819/1088/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В., суддів: Пузанової Л.В., Чорної Т.Г., секретар Геленко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Єпішина Ю.М. від 04 травня 2020 року в справі за заявою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Петряєв Володимир Вікторович, про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат - Петряєв Володимир Вікторович до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Яценко Олег Михайлович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності, встановив: У квітні 2020 року адвокат Петряєв Володимир Вікторович який діє від імені ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Яценко Олег Михайлович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності та з заявою про вжиття заходів забезпечення поданого позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 109,9 кв.м. та земельну ділянку, загальною площею 0,0893 га, кадастровий номер 6510192500:01:062:0016, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування необхідності вчинення наведеної процесуальної дії представник позивача зазначив, що предметом позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, а саме: домоволодіння та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Яценко О.М. за реєстровим номером 52 та скасування державної реєстрації права власності. Вказує на те, що даний вид забезпечення позову знаходиться в прямому зв`язку із предметом позову та невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення інтересів позивача. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що відповідач та третя особа, на стороні відповідача ОСОБА_1 , здійснять подальше відчуження майна, що в свою чергу призведе до неможливості виконання судового рішення. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2020 року заяву адвоката Петряєва Володимира Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначає, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд, всупереч положенням ч. 1 ст. 150 ЦПК України по суті обмежив суб`єктивні права, свободи та інтереси особи, яка не є стороною у справі, та до якої не пред`явлені позовні вимоги. Вважає, що застосовані судом заходи забезпечення позову є неспівмірними з позовними вимогами ОСОБА_2 та не впливають на можливість безперешкодного виконання в майбутньому рішення суду в цій справі, оскільки недійсність спірного договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки не тягне за собою поновлення права власності позивача. Вказує на те, що суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимог, не оцінив рівноцінність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, жодним чиним не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, пославшись лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника. Письмовий відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В судове засідання суду апеляційної інстанції позивач та його представник не з`явилися. З довідки уповноваженого органу вбачається, що позивач знаходиться у розшуку, 05.11.2014 року перетнув державний кордон України, після чого на територію України не заїжджав / а.с.47/, а судові повістки направлені на адресу позивача повертаються з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Представник позивача, адвокат Петряєв В.В. про розгляд справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення йому судової повістки та додатково направлені смс-повідомлення; до суду в електронному виді подав заяву про відкладення розгляду справи без підтвердження поважності причин. Заслухавши суддю-доповідача, представника особи, яка подала апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Виходячи з предмету та підстав позову, для забезпечення захисту прав заявника, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Із надісланих до суду апеляційної інстанції виділених матеріалів справи вбачається, що адвокат Петряєв В.В., який діє від імені ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Яценко О.М. в якому просив суд: визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0893 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Яценко О.М. та зареєстрований в реєстрі за №52, укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , недійсним; скасувати записи в реєстрі прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0893 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , номери записів №36237270 та №36237271 від 10 квітня 2020 року прийняті державним реєстратором Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Яценко Олегом Михайловичем; з підстав невиконання відповідачем вимог Законів України «Про іпотеку», «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України. З виділених матеріалів вбачається, що 10 квітня 2020 року між ОСОБА_3 , яка іменована як продавець, який одночасно є й Іпотекодержателем, згідно Іпотечного Договору, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Задніпряною А.І. від 31 серпня 2012 року за реєстровим №3416, який містить застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі-покупцю, Іпотекодавцем за яким є ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, що укладається на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься у іпотечному договорі, предметом даного договору є: земельна ділянка та розташований на ній, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У пункті 1.3 вказаного Договору зазначено, про те, що відчужуване майно належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а саме: відчужуваний житловий будинок на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Степанівською сільською радою від 01 жовтня 2007 року, на підставі Рішення №52 від 30 серпня 2007 року, зареєстрованого Херсонським державним бюро технічної інвентаризації від 05 жовтня 2007 року, номер запису: 993, в книзі: 3, реєстраційний номер майна 20480149 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 05 жовтня 2007 року; відчужувана земельна ділянка, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Степанівською сільською радою від 21 лютого 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №1АА001967-010671300027. Право продажу вищевказаного нерухомого майна від імені Продавця виникло у зв`язку із порушенням умов Договору позики від 31 серпня 2012 року про позики грошових коштів, що був укладений між. гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в забезпечення якого був укладений зазначений вище Іпотечний договір. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Яценко О.М. 10.04.2020 року за реєстровим №52 /а.с.12-15/ Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №207818089 від 29.04.2020 року вбачається, що власником спірного житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 /а.с.16-18/. Визначення відповідачів є правом позивача, який ОСОБА_1 визначив третьою особою при цьому просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить третій особі. Частинами першою, другою статті 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачевіі знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України). Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4). Крім того, пунктами 1- 4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів. При цьому згідно з частиною першою статті 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач, а арешт накладено на майно, яке належить третій особі у справі. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суд від 05 лютого 2020 року у справі № 759/13257/19. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції неправильно застосував норми ЦПК України, оскільки арешт може бути накладено на майно відповідача, а не третьої особи, про що судам роз`яснено у пункті 3 наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України та повинен виходити із наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову із наведених вище підстав. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04 травня 2020 року скасувати. У задоволенні заяви ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат - Петряєв Володимир Вікторович, про забезпечення позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий І.В.Склярська Судді : Л.В. Пузанова Т.Г. Чорна Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2020 року. Суддя І.В. Склярська