Постанова Львівський апеляційний суд № 439/44/20

Справа № 439/44/20 Головуючий у 1 інстанції: Бунда А.О. Провадження № 33/811/477/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., розглянувши апеляційну скаргу захисника Онищука Т.Н. в інтересах особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року, встановив: цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420.40 грн. Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 12.01.2020 о 11 год. 00 хв. на автотрасі М-06 на 451км+110м а/д Київ-Чоп в с.Суходоли, Бродівського район, Львівської області, керував автомобілем Деу Ланос, н.з. НОМЕР_1 після вчинення дорожньо-транспортної пригоди вжив алкогольні напої до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.10 є ПДР України. На цю постанову захисник Онищук Т.Н. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт покликається на те, що у ході судового розгляду справи не здобуто жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Вважає, що висновок суд першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, а отже оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Покликається на пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , надані у судовому засіданні суду першої інстанції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 12.01.2020 о 11 год. не керував вказаним автомобілем, а отже не міг вчинити правопорушення. Крім цього, на запит суду першої інстанції КНП «Бродівська ЦРЛ» не надала підтвердження проходження лікарем ОСОБА_4 , яка проводила огляд ОСОБА_1 , тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Надана лікарнею копія списку лікарів, що проводять огляд на стан сп`яніння не містить дати його складання та посилання на нормативний документ, відповідно до якого вказані у списку лікарі уповноважені проводити огляди на стан сп`яніння., а підписи лікарів у журналі про проведення навчань не можуть свідчити про проходження відповідного тематичного удосконалення. Апелянт покликається на пояснення свідка лікара ОСОБА_4 , яка у судовому засіданні суду першої інстанції пояснила що не проходила тематичних навчань та підвищень кваліфікації, 12.02.2020 вона оглядала ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп`яніння, однак ніяких обстежень не проводила, а стан сп`яніння діагностувала виключно на підставі слід ОСОБА_1 . Захисник Онищук Т.Н. та особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явились, однак 06.10.2020 на адресу апеляційного суду надійшла заява захисника Онищука Т.Н. у якій він просить розглядати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у їхній відсутності. Апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим провести розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Онищука Т.Н. Вивчивши матеріали справи № 439/44/20 та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Об`єктивна сторона ч.4 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Таке зокрема підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 377453 від 12.01.2020 (а.с. 3), який містить особисті пояснення ОСОБА_1 , у яких останній зазначив «випив зі страху не знав, що не можна»; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.01.2020 (а.с. 7), у яких ОСОБА_1 описує обставини події, яка відбулась 12.01.2020 за його участю як водія автомобіля Деу Ланос, н.з. НОМЕР_1 , та зазначив, що до ДТП він алкогольних напоїв не вживав, однак випив алкоголь після ДТП, оскільки перебував у шоковому стані; даними висновку за фактом ДТП в результаті якої ОСОБА_5 отримано тілесні ушкодження від 12.01.2020 (а.с. 4), з якого вбачається, що в діях водія ОСОБА_1 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ст.124; ч.4 ст.130 КУпАП; даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 28 від 12.01.2020 (а.с. 6), згідно якого 12.01.2020 о 12:20 год. ОСОБА_1 був оглянутий лікарем ОСОБА_4 у приймальному відділенні Бродівської ЦРЛ та встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння; даними акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 28 від 12.01.2020 (а.с. 23), з якого вбачається, що у процесі огляду ОСОБА_1 повідомив, що 12.01.2020 вживав алкоголь; даними відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, який міститься на долученому до матеріалів справи диску, із якого вбачається, що ОСОБА_1 зазначив, що вжив алкоголь після ДТП. Крім цього, у судовому засіданні суду першої інстанції свідок лікар ОСОБА_4 , зазначила, що 12.01.2020 вона перебувала на чергуванні в приймальному відділенні і для огляду на стан сп`яніння після ДТП був направлений ОСОБА_1 , який під час огляду повідомив, що вжив спиртні напої після ДТП. Вона склала висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Через чотири години ОСОБА_1 знову звернувся на приймальний покій із скаргами, оскільки після ДТП його болить нога. Наведені обставини, на переконання апеляційного суду, повністю спростовують доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже і не вчиняв жодного правопорушення. З тих підстав, доводи апелянта про те, що у ході судового розгляду справи не здобуто жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП є безпідставні. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги надані у судовому засіданні показання ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у заперечення факту керування автомобілем ОСОБА_1 , оскільки такі показання спростовуються вищенаведеними доказами. З огляду на наведене, суд першої інстанції вірно оцінив показання ОСОБА_1 , надані у судовому засіданні, як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне. Не взяття до уваги показань свідка ОСОБА_2 , яка є близьким родичем ОСОБА_1 , та свідка ОСОБА_3 , який перебуває із ОСОБА_1 у дружніх відносинах, судом першої інстанції обґрунтовано тим, що ці свідки є заінтересовані у не притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. При цьому, ні ОСОБА_1 , ні вказані свідки, які були на місце події, під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не заперечували факт керування автомобілем ОСОБА_1 . Крім цього, судом першої інстанції у судовому засіданні було досліджено доводи захисника щодо допущених порушень під час огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, зокрема те, що лікар ОСОБА_4 , яка проводила такий огляд, не пройшла тематичного удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства. Так, у судовому засіданні суду першої інстанції свідок лікар ОСОБА_4 зазначила, що з 15.07.2019 року працює на посаді лікаря-терапевта Бродівської ЦРЛ. Її призначено на посаду після закінчення інтернатури, тому тематичного удосконалення вона не проходила, однак має право проводити огляди на стан алкогольного сп`яніння. Згідно представленого на запит суду першої інстанції «Списку лікарів, що проводять огляд громадян на стан сп`яніння» (а.с. 26), який визначений наказом КНП «Бродівська центральна районна лікарня Бродівської районної ради Львівської області» від 03.01.2020 № 9 «Про порядок проведення медичних оглядів для виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (а.с.27) лікар ОСОБА_4 має право на проведення огляду на стан сп`яніння, пройшла відповідне навчання, що стверджується, зокрема, копією журналу навчання лікарів, що проводять огляд громадян на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 25). У ході апеляційного розгляду не було встановлено допущення порушень при проведенні відносно ОСОБА_1 медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Накладене на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.4 ст.130 КУпАП відповідає вимогам ст. 33 КУпАП. При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 10 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Онищука Т.Н. без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.