Постанова 4811 № 450/2806/20

Справа № 450/2806/20 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А. Провадження № 33/811/1494/20 Доповідач: Гончарук Л. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді апеляційного суду Гончарук Л.Я., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Бенцака О.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бенцака О.П. на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2020 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп. Згідно постанови, ОСОБА_1 26.08.2020 о 05 год. 05 хв. у м.Львові, по вул.Б.Хмельницького, 247 керував транспортним засобом Renault д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння проводився в загальному порядку у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» висновок №000476 від 26.08.2020 позитивний. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 А Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з даною постановою захисник Бенцак О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу правопорушення. Вважає, висновки, які зазначені в постанові грунтуються на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП громадянином ОСОБА_1 . На його думку, працівниками поліції порушено порядок огляду на стан сп`яніння, немає доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду, в матеріалах справи немає направлення особи для проведення такого огляду, а також його не було відсторонено від керування транспортним засобом, що на його думку є обов`язковим. Суд першої інстанції посилається лише на припущення, які нібито доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП , а саме: відсутність на запису нагрудної відеокамери інспектора поліції повідомлення ОСОБА_1 що він не керував транспортним засобом, і що погодився на постанову про притягнення до відповідальності за відсутність ременів безпеки. Дані припущення не можуть бути належними доказами вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки відеозапис із нагрудної камери поліцейського не був безперервним, тобто на ньому не зафіксований рух автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , його зупинка, спілкування інспектора поліції з моменту зупинки транспортного засобу до моменту складання адміністративного правопорушення. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності серії ВР № 055292 не зазначається факт керування транспортним засобом, а лише зазначено відсутність ременів безпеки та посвідчення водія, а також жодного доказу, що ОСОБА_1 погодився із даною постановою в матеріалах справи не має. Всі ці обставини та порушення не були дослідженні в суді першої інстанції. Заслухавши виступ захисника Бенцака О.П. та правопорушника ОСОБА_1 , які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом, а відповідно до ст. 268 цього Кодексу, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у вчиненні адмiнiстративного правопорушення підтверджується даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №428273 від 26.08.2020 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.08.2020 року № 000476, відеозаписом наявним в матеріалах справи, постановою серії ВР №055292 від 26.08.2020 р. Як встановлено апеляційним судом, працівниками поліції Зеліску В.І. була висловлена законна вимога про проведення огляду на стан сп`яніння, а саме з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року. Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі про те, що в матеріалах справи немає доказів, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які узгоджуються між собою та достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів. Враховуючи вищенаведене, суддя апеляційного суду приходить до переконання, що рішення судді місцевого суду грунтується на основі всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі. Суддя місцевого суду обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення і наклав стягнення з урахуванням положень ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, що є необхідним і достатнім та відповідає меті адміністративного стягнення. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 жовтня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бенцака О.П. без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гончарук Л.Я.