Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/1529/20

Справа № 133/1529/20 Провадження № 22-ц/801/1783/2020 Категорія: 39 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєчко В. Л. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 жовтня 2020 рокуСправа № 133/1529/20м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Панасюка О. С., Якименко М. М. учасники справи: позивач (особа яка подала апеляційну скаргу) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року постановлене у складі судді Сєчко В. Л., в м. Козятин, дата складення повного судового рішення 27 липня 2020 року,- в с т а н о в и в : В червні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому ставило вимогу стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 серпня 2018 року в розмірі 20 860 грн 10 коп. Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 27 серпня 2018 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, станом на 20 травня 2020 року виникла заборгованість за кредитом в розмірі 20 860, 10 грн, з яких: 14 701, 15 грн - заборгованості за тілом кредитом; з них: 10 725, 19 грн заборгованості за поточним тілом кредиту та 3 975, 96 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 843, 50 грн - заборгованість за нарахованими процентам, 3 845, 92 грн - заборгованості за простроченими процентами, 500 грн - штраф (фіксована частина), 969, 53 грн - штраф (процентна складова). Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредиту по кредитному договору № б/н від 27 серпня 2018 року в розмірі 14 701 грн 15 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат. Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а тому, з урахуванням вимог частини 2 статті 530 ЦК України дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, у анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, а надані Банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та Правил, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Не погодившись з цим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 21 серпня 2020 року подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги Банку в повному обсязі, в іншій частині рішення суду залишити без змін. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач вважає доведеним факт укладення між позивачем та відповідачем договору, який складається не лише із заяви позичальника, а й з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів. Стверджує, що підписанням анкети заяви позичальник виявив бажання отримати кредитні кошти та підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з Умовами та Тарифами банку, які є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору. Зауважує, що суду надано конкретну редакцію Умов та Правил надання банківських послуг, до якої приєднався відповідач при підписанні анкети заяви та укладенні договору, разом із наказом про її затвердження. Вказує, що під час отримання кредитної картки та встановлення кредитного ліміту відповідачем разом з анкетою-заявою було підписано довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту), в якій відповідач особистим підписом підтвердив ознайомлення з основними умовами кредитування з використанням кредитної картки, а саме: процентною ставкою в межах та поза межами пільгового періоду, розміром штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою, процентною ставкою, яка застосовуються при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту та інш. Тобто, відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо сплати відсотків та штрафу. Зазначає, що відповідно до паспорту споживчого кредиту, сторони погодили процентну ставку у межах пільгового періоду, відсотків річних 0,00001% процентну ставку за межами пільгового періоду, відсотків річних 42 %, процентну ставку, яка застосовується при невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту 84 %. Вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту, допустивши грубе порушення норм цивільного права. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення кредитного договору. Вважає, що встановивши факт надання банком відповідачеві кредитних коштів, суд першої інстанції не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків за користування кредитом. Впродовж встановленого апеляційним судом строку, відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення тіла кредиту не оскаржується та судом апеляційної інстанції не переглядається. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. По справі встановлено наступні обставини: - 27 серпня 2018 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПРИВАТБАНКу, укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 18); - у анкеті - заяві зазначено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з пам`яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг», а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомився та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, які були надані йому у письмовому вигляді; - одночасно з підписанням анкети - заяви, 27 серпня 2018, ОСОБА_1 підписав також довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту), за змістом якої встановлено умови кредитування: тип кредиту відновлювальна кредитна лінія, шляхом встановлення кредитного ліміту на кредитній картці; максимальна сума ліміту до 75 000 грн; строк договору 240 місяців, та строк кредитування до 240 місяців; спосіб та строк надання кредиту на картковий рахунок (безготівковий); процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду визначена у розмірі 42% річних; тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом; встановлена реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язання; розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; встановлена підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84% річних (а.с. 19 20); - до матеріалів справи банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та Правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 21 - 65); - згідно довідки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано кредитну картку № НОМЕР_1 , дата відкриття 27 серпня 2018 року, термін дії до 05/22. (а.с.17); -відповідно до наданого банком розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 серпня 2019 року, яку Банк просить стягнути, становить 20 860, 10 грн, з яких: 14 701, 15 грн - заборгованості за тілом кредитом; з них: 10 725, 19 грн заборгованості за поточним тілом кредиту та 3 975, 96 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 843, 50 грн - заборгованість по нарахованим процентам, 3 845, 92 грн - заборгованості за простроченими процентами, 500 грн - штраф (фіксована частина), 969, 53 грн - штраф (процентна складова) (а.с. 7 - 12). Відповідно до нової редакції статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» останнє є правонаступником за всіма правами і обов`язками ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а. с. 75 - 76); Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов?язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв?язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно положень статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів»(далі - Закон №1023-XII), закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734- ІII). Оцінюючи доводи апеляційної скарги про неправомірність відмови в задоволенні позову про стягнення процентів та штрафів, слід заначити наступне. Обґрунтовуючи позовні вимоги, банк вказував на те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, підписавши Заяву та Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна» (паспорт споживчого ркедиту), в якій зазначено розмір процентів та міститься застереження про погодження з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, що є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях банку та на офіційному сайті банку. Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), в якій предметом розгляду були подібні правовідносини, зауважила, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети заяви, оскільки за умови що вони не містять підпису позичальника, немає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Тобто при вирішенні спору суд повинен з`ясувати які саме умови включені в заяву позичальника. У анкеті - заяві від 27 серпня 2018 року, підписаній сторонами, дійсно не зазначена процентна ставка та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. У відповідності до частини 2 статті 9 Закону № 1734-VIII, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. В справі що розглядається позивачем надано до суду підписану позичальником ОСОБА_1 довідку про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) (а.с. 19 20), в якій визначено умови кредитування: процентна ставка в межах та поза межами пільгового періоду визначена у розмірі 42% річних; тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі - 20 060 грн; встановлена реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов`язання; розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов`язковими платежами за карткою 500 грн + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; встановлена підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84% річних. Надана позивачем довідка про умови кредитування (паспорт споживчого кредиту) за формою та змістовним наповненням відповідає вимогам, які до неї ставляться в Законі № 1734-VIII, тобто сторони досягли домовленості щодо всіх істотних умови договору позики (кредиту): погодили строк дії, умови повернення кредиту, процентну ставку, відповідальність за порушення виконання зобов`язань, тощо, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині є підставними. Статтею 1048 ЦК України закріплено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики. У справі що розглядається, позивач просив стягнути з відповідача 843, 50 грн - заборгованість за нарахованими процентам, виходячи зі ставки 42 проценти річних (3.5% в місяць) та 3 845, 92 грн - заборгованості за простроченими процентами (84% річних), нарахованих у відповідності до умов, викладених в паспорті споживчого кредиту, підписаному позичальником ОСОБА_1 . Як уже зазначалося вище, Довідка (паспорт споживчого кредиту) позичальника дійсно містить умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, розмір яких становить 42 % річних, де також зазначено, що застосовується тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит) (а.с. 19 на звороті), також містить погоджену умову про те, що процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, становить 84 % (а.с.20). Таким чином, заборгованість за процентами в розмірі 843, 50 грн, розрахованими виходячи зі ставки 42 проценти річних (3.5% в місяць), та заборгованість за процентами в розмірі 3 854,92 грн., розрахованими виходячи зі ставки 84 % річних, з урахуванням того, що сторони погодили такі умови, підписавши паспорт споживчого кредиту, підлягають до стягнення. Стосовно позовних вимог про стягнення штрафів, слід зазначити наступне. Не може бути задоволена позовна вимога в частині стягнення штрафу (фіксована складова) в розмірі 500 грн, оскільки відповідно до змісту ч. 2 ст. 549 ЦК України штраф визначено як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов`язання, а відтак погоджена сторонами умова про нарахування штрафу (фіксована частина) в твердій грошовій сумі прямо суперечить нормам закону, а, як зазначено в частині 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу. Стосовно вимоги про стягнення штрафу (процентна складова) в розмірі 969, 53 грн, слід зазначити таке: Відповідно до погоджених сторонами Умов кредитування, зазначених в підписаній позичальником ОСОБА_1 довідці про умови кредитування (паспорті споживчого кредиту (а. с. 19 - 20), сторони домовилися, що штраф складатиме 5 % від суми заборгованості по кредиту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісії, а тому в цій частині позовні вимоги є підставними та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 969,53 грн штрафу. Виходячи із зазначеного, апеляційна скарга АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає задоволенню, а рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором б/н від 27 серпня 2018 року визначеної станом на 20 травня 2020 року за процентами у розмірі - 843, 50 грн та 969, 53 грн - штрафу (процентної складової). В іншій частині рішення місцевого суду слід залишити без змін. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню в частині вирішення вимог про стягнення процентів за користування кредитом та штрафу (процентної складової), апеляційний суд в порядку п. п. б п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України наводить розрахунок нового розподілу судових витрат. Позивач при зверненні до суду сплатив 2 102 грн судово збору за подання позову (а.с.1) та 3 153 грн судового збору за подання апеляційної скарги (а. с. 103), тобто всього поніс судові витрати в розмірі 5 255 грн. З урахуванням принципу пропорційності, до задоволення підлягає 97, 60 % вимог від заявлених: 20 360, 10 грн (розмір вимог що підлягають до задоволення), х 100 / 20 860, 10 (розмір заявлених вимог) = 97, 60 %. Тому відповідно з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 97, 60 % понесених ним судових витрат, що становить 5 128, 88 грн: 5 255 грн (розмір понесених судових витрат) х 97, 60 % = 5 128, 88 грн. Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії. З огляду на те, що апеляційна скарга подана на рішення суду у справі, ціна позову у якій, з огляду на розмір аліментів) становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому не підлягає касаційному оскарженню (п. 2 ч. 3 с. 389 ЦПК України). На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити задовольнити частково. Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову про стягнення процентів, штрафу (процентної складової) та в частині стягнення судових витрат скасувати та в цій частині постановити нове. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість, яка склалася станом на 20 травня 2020 року, за кредитним договором № б/н від 27.08.2018 року, а саме: 843, 50 (вісімсот сорок три гривні 50 коп.) заборгованості за процентами, 3 845, 92 (три тисячі вісімсот сорок п`ять гривень 92 коп.) заборгованості за простроченими процентами, 969, 53 (дев`ятсот шістдесят дев`ять 53 коп.) штрафу (процентної складової). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» 5 128, 88 (п`ять тисяч сто двадцять вісім гривень 88 коп.) понесених ним судових витрат. В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 27 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д. Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_1 . Головуючий Т. М. Шемета Судді: О. С. Панасюк М. М. Якименко