Постанова 4818 № 638/8092/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 638/8092/16-ц Провадження №22-ц/818/2225/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., секретаря Каплоух Н.Б., Учасники справи : Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Відповідач - ОСОБА_1 , Третя особа - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року, ухвалене суддею Шишкіним О.В., у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У травні 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 45026,83 дол. США, що за курсом НБУ складає 1183305,09 грн. та судовий збір у розмірі 17749,58 грн.. В обґрунтування вказаних вимог посилалося на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 18 вересня 2006 року укладено кредитний договір №НАЕDAU08950002, до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 14463,98 дол. США на придбання автомобілю з терміном повернення 16.09.2011 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору від 18.09.2006 року, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 18.09.2006 року був укладений договір поруки №НАЕDAU08950002/1, за умовами якого поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за кредитним договором, у останнього станом на 29.03.2016 року утворилась заборгованість у розмірі 45 026, 83 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 7190,16 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 12 879,83 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 277,97 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 24678,87 доларів США. 20 квітня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» пред`явив поручителю письмову вимогу щодо виконання забезпеченого порукою зобов`язання за кредитним договором №НАЕDAU08950002 від 18.09.2006 року, однак зобов`язання ОСОБА_1 не виконала. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованостізадоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №НАЕDAU08950002 від 18.09.2006 року у сумі 45026 , 86 дол. США, що за курсом НБУ станом на 29.03.2016 року складає 1183 305,09 гривень. Рішення мотивовано тим, що зобов"язання за кредитним договором боржником не виконується, а поручитель (відповідач по справі) несе перед кредитором солідарну відповідальність за невиконання боржником своїх зобов`язань. А тому позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду рішення суду скасувати, вважаючи його незаконним, і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначала, що суд не надав оцінки доказам, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не сприяв повному і об`єктивному її розгляду. Вважає, що рішення ухвалено судом без участі сторін, що спір по даному кредитному договору вже знаходився на розгляді в суді та по справі №2020/3424/12 судом прийнято рішення. Наполягає на тому, що позичальник та поручитель не мають зобов`язань перед ПАТ КБ «ПриватБанк», що 06 травня 2009 року позичальник ОСОБА_2 здійснив останній платіж по кредитному договору шляхом передачі залогового майна - автомобіля і це підтверджується актом передачі. Стверджує, що цю обставину позивач скрив від суду, а тому справа сфальсифікована. Окрім того, вважає, що строк дії поруки припинився 16.09.2016 року, тобто за 4 місяці до ухвалення судового рішення 01.03.2017 року. Отже, на думку відповідача, суд першої інстанції ухвалив завідомо неправомірне рішення. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 14.03.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 01.03.2017 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Харківської області від 14.03.2018 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Згідно з статтею 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Встановлено, що 18.09.2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №НАЕDAU08950002, відповідно до умов якого Банком наданий Позичальникові кредит у розмірі 14 463,98 дол. США у вигляді не поновлюваною кредитної лінії на придбання автомобілю з терміном повернення 16.09.2011 року включно зі сплатою відсотків за користування у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагороди за надання фінансового інструменту щомісяця в період сплати у розмірі 0,13% від суми виданого кредиту. У пункті 4.1 кредитного договору № HAEDAU08950002 сторони домовилися, що при порушенні позичальником зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пунктів 1.1, 2.2.4, 2.3.3 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування Кредитом у розмірі 2,51% на місяць, нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в пункті 1.1 суми щомісячного платежу за кредитним договором (пункт 3.2.); при порушенні позичальником будь-якого зобов`язання, передбачених пунктів 2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а Позичальник зобов`язується сплатити банку пеню в розмірі 1,00% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки (пункт 4.1.) 18.09.2006 року між Банком та Поручителем ОСОБА_1 був укладений договір поруки №НАЕDAU08950002/1, згідно умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Внаслідок невиконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 29.03.2016 року утворилась заборгованість за Кредитним договором у розмірі 45 026, 83 дол. США, яка складається із заборгованості за кредитом 7190,16 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом 12 879,83 дол. США, заборгованості по комісії за користування кредитом 277,97 дол. США, пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 24678,87 дол. США. 20.04.2016 року банк пред`явив поручителю письмову вимогу щодо виконання забезпеченого порукою зобов`язання за кредитним договором № НАЕDAU08950002/1від 18.09.2006 року, однак зобов`язання ОСОБА_1 не виконала. Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів. Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або ін. фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Частиною 1ст. 1049 ЦК Українипередбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом. Згідно вимог ст.ст. 553, 554 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку, Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель-відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Як що ж сторони у договорі визначили інший строк дії поруки, відповідно застосовується строк, визначений за домовленістю сторін що відповідає засадам цивільного законодавства щодо свободи договору. В даному випадку умовами Договору поруки, а саме п.12 встановлено, що строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з позовом про захист свого порушеного права або інтересу за цим договором, встановлюється 5 років. Вказаний договір укладено у письмовій формі у відповідності до вимог ст.259 ЦК України. Оскільки строк виконання основного зобовязання за кредитним договором настав 16.09.2011 року, а банк звернувся з позовом до поручителя 17.05.2016 року, тобто в межах чинності договору поруки, то підстав вважати, що договір поруки припинився не має. Що стосується настання строку виконання основного зобов`язання за кредитним договором, то колегія суддів зазначає наступне. Згідно ст 20 ЗУ «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. У постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що «звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок , умови істрок дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Проте під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 добровільно передав автомобіль банку, а процедура реалізації автомобіля відбувалась від його імені на підставі довіреності. Реалізація автомобіля відбулась 15.04.2010 року за ціною 4589,65 дол. США про що банком надавалися докази, а саме виписка по рахунку та меморіальні ордери. Вказані грошові кошти були зараховані банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у відповідності до умов кредитного договору та ст. 534 ЦК України щодо черговості погашення. Вказані факти підтверджуються розрахунком заборгованості та випискою по рахунку. Таким чином, оскільки банк не використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, а також сплати процентів за кредитним договором, що укладений між ОСОБА_2 та банком, то немає підстав вважати, що строк виконання основного зобовязання за кредитним договором був змінений. Що стосується періоду нарахування відсотків та пені, судова колегія виходить з такого. Згідно норм чинного законодавства та судової практики кредитор має право нараховувати відсотки та неустойку в межах строку кредитування. В даному випадку ПАТ КБ «Приват Банк» з метою захисту своїх прав щодо повернення кредитної заборгованості звернувся до суду з позовом про стягення заборгованості з ОСОБА_2 у 2012 році станом на 27.02.2012 року. Постановою Харківського апеляційного суду від 10.07.2019 року по справі № 2020/3424/2012 позовні вимоги банку щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість станом на 27.02.2012 року за тілом кредиту в розмірі 57377 грн. 48 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 41576 грн. 20 коп., пеню в розмірі 12345 грн. 62 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Всього згідно Постанови Харківського апеляційного суду від 10.07.2019 року по справі № 2020/3424/2012 на користь банку з ОСОБА_2 стягнуто 111299,30 грн. станом на 27.02.2012 року. Відповідно до п. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, заборгованість ОСОБА_2 зафіксована Постановою Харківського апеляційного суду по справі № 2020/3424/2012 станом на 27.02.2012 року в сумі 111299,30 грн. і доказуванню не підлягає. Згідно ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Пунктом 4 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає, що Кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов`язань як до Боржника, так і до Поручителя, чи до обох одночасно. Але, враховуючи судову практику та позицію Верховного Суду, заборгованість за відсотками та пенею слід рахувати виключно в межах строку кредитування. Оскільки строк виконання основного зобовязання за кредитним договором настав 16.09.2011 року, то заборгованість за відсотками та пенею, що підлягає стягненню з поручителя слід визначати станом не пізніше на вказану дату, а саме не пізніше 16.09.2011 року. Згідно розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалах справи заборгованість за: тілом кредиту станом на 30.08.2011 року складає 7190,16 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.08.2011 року (797,07 грн. за 100,00 дол. США) складає 57310,60 грн.; відсотками в межах строку кредитування станом на 30.08.2011 року складає 4049,33 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.08.2011 року (797,07 грн. за 100,00 дол. США) складає 32275,99 грн.; пенею станом на 30.08.2011 року складає 16080,41 дол. США, що за курсом НБУ станом на 30.08.2011 року (797,07 грн. за 100,00 дол. США) складає 128172,12 грн. Враховуючи принцип розумності та справедливості, розмір пені до стягнення суд може визначити на власний розсуд за положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України (розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення), судова колегія вважає, що розмір пені який необхідно стягнути з відповідача складає 89 586,59 гривень Таким чином, сума заборгованості яка підлягає стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 179 173,18 гривень. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК Україниє підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК Україниапеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 2687, 29 грн.(17749,58*15,14%) пропорційно задоволенним позовним вимогам. Так, позов було пред"явлено на суму 1183305,09 грн., задоволено позов на 179173,18 грн, тобто на 15,14%. Сплачено судовий збір в сумі 17749,58 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 01 березня 2017 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» (Код ЄДРПОУ 1436070, юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором у сумі 179 173 (сто сімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят три) гривні 18 (вісімнадцять) коп. та судовий збір у сумі 2687 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім) гривень 29 (двадцять дев`ять) коп. В іншій частині в задоволені позову відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук повний текст постанови складено 8 жовтня 2020