Постанова 4851 № 520/12536/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2020 р.Справа № 520/12536/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Сіренко О.І. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. представника позивача Носова К.В.; представника відповідача Шевченко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.02.20 року по справі № 520/12536/19 за позовом Національного університету Цивільного захисту України до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Національний університет цивільного захисту України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.08.2019 № 0144965705 в частині застосування до Національного університету цивільного захисту України штрафу у розмірі 72155, 25 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначвв, що висновки перевірки, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними документами та положеннями чинного законодавства України. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення 19.08.2019 № 0144965705 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року адміністративний позов Національного університету цивільного захисту України до Головного управління ДПС в Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.08.2019 року № 0144965705 в частині застосування до Національного університету цивільного захисту України штрафу у розмірі 72155 (сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят п`ять ) гривень 25 копійок. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка Національного університету цивільного захисту України з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період 2017, 2018 року, якою встановлено порушення п. 201.10 ст, 201 ПКУ. На підставі аналізу даних ЄРПН перевіркою встановлено, що Національний університет цивільного захисту України зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, перелік яких наведено в акті перевірки із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів. Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПКУ ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове цовідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0144965705 щодо застосування штрафу 75 155,25 гривень за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Так, встановлено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їхнього використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Відповідач зазначає, що пунктом 11 Порядку № 1307 визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема; у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. Пунктом 3 Порядку №1307 визначено, що всі податкові накладні, гу тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України. Відповідач звертає увагу, що наведені положення Порядку повністю узгоджуються з вимогами п. 198.5 ст.198 ПКУ, оскільки вони встановлюють обов`язок реєстрації платником податку зведеної податкової накладної щодо товарів/послуг, необоротних активів, які в подальшому призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 ПК України, а не щодо самих операцій, звільнених від оподаткування -відповідно до статті 197 ПК України. Тобто, до таких товарів/послуг, необоротних активів включаються й товари/послуги, необоротні активи, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. На думку відповідача, не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому серед іншого зазначено, що на його думку, Відповідач не зважив на те, і що у п. 120-1.1 статті 120 ПК України законодавець окреслив ряд виключень, а саме встановив і коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми. Диспозиція пункту 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач вважажє, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач звертає увагу, що у спірних правовідносинах наявні обставини, які виключають притягнення Позивача до відповідальності за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України: податкові накладні від 31.05.17 №93, від 31.01.18 №65, від 31.12.17 №81 не надавались отримувачу (покупцю) та були складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування. Позивач вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір та дослідив податкові накладні на предмет дотримання правил їх заповнення, встановив вид податкових накладних та тип причини ненадання цих накладних покупцю. Так, податковими накладними від 31.05.17 №93, від 31.01.18 №65, від 31.12.17 №81, на підставі п.п. «б» п. 198.5 ст. 198 ПК України, нараховані податкові зобов`язання за товарами/послугами, придбаними/виготовленими з ПДВ (який був включений до складу податкового кредиту позивача), оскільки такі товари/послуги призначалися та були використані позивачем в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до п.п. «ґ»- «ж» п.п. 197.1.2 статті 197 ПК України (надання освітніх послуг). На думку позивача, нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які мають умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», не видаються покупцю і належать до компенсуючих податкових зобов`язань, а також містять коди ставки податку на додану вартість 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку НУЦЗ України з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 2017 2018 років. Результати перевірки відображені в акті ГУ ДФС у Харківській області від 25.07.2019 № 2484/20-40-57-05-18/08571363 про результати камеральної перевірки НУЦЗ України з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 2017 2018 років (надалі за текстом - акт від 25.07.2019 № 2484/20-40-57-05-18/08571363). За висновками акту від 25.07.2019 № 2484/20-40-57-05-18/08571363 з боку податкового органу встановлено порушення НУЦЗ України: - граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз.11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом ПК України). На підставі висновків акту від 25.07.2019 № 2484/20-40-57-05-18/08571363 відносно позивача складено податкове повідомлення-рішення 19.08.2019 № 0144965705 прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківської області, в якому зазначено про встановлення порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно зі ст. 1201 ПК України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 721552,49 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 72155,25 грн.. Вказані обставини та незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням, слугувала підставою його звернення до суду. По суті виявлених порушень суд зазначає, що підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення, стали висновки податкового органу про несвоєчасне реєстрування податкових накладних. Так податковим органом встановлено, що: - Податкова накладна № 93 (ПН та назва контрагента) 6000000000000; датою виписки є 31.05.2017; граничний термін реєстрації 15.06.2017; фактична дата реєстрації 19.06.2017; кількість днів затримки 4; сума ПДВ 136259,03 грн.; розмір штрафу відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України 10%; - Податкова накладна № 81 (ПН та назва контрагента) 6000000000000; датою виписки є 31.12.2017; граничний термін реєстрації 15.01.2018; фактична дата реєстрації 16.01.2018; кількість днів затримки 1; сума ПДВ 560612,30 грн.; розмір штрафу відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України 10%; - Податкова накладна № 65 (ПН та назва контрагента) 6000000000000; датою виписки є 31.01.2018; граничний термін реєстрації 15.02.2018; фактична дата реєстрації 16.02.2018; кількість днів затримки 1; сума ПДВ 24681,16 грн.; розмір штрафу відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України 10%; - Податкова накладна № 80 (ПН та назва контрагента) ДП «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь»; датою виписки є 14.11.2018; граничний термін реєстрації 30.11.2018; фактична дата реєстрації 17.12.2018; кількість днів затримки 17; сума ПДВ 15000,00 грн.; розмір штрафу відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 ПК України 20%. В обґрунтування позиції податкового органу в акті перевірки від 25.07.2019 №2484/20-40-57-05-18/08571363 зазначено. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.08.2019 № 0144965705 в частині застосування до Національного університету цивільного захисту України штрафу у розмірі 72155, 25 грн. є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п. 14.1.60 ПК України зазначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Реєстрація податкових накладних та, або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. що відповідно до п.п. 197.1.2 п. 197.1 ст. 197 ПК України зазначено, що постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках. До таких послуг належать послуги з: а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп`ютерного навчання); б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами, так і понад зазначений обсяг; в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами I - III ступенів; г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічними навчальними закладами; ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальними закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти; д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів; е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів; є) навчання аспірантів і докторантів; ж) приймання кандидатських іспитів; з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно; и) довузівської підготовки; і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства; ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів, докторантів; й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових та індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів. В свою чергу п. 198.5 ст. 198 ПК України зазначено, що Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. За своєю суттю положення п. 198.5 ст. 198 ПК України мають на меті коригування податкового кредиту шляхом нарахування податкового зобов`язання, якщо придбані товари/послуги призначені або використовуються в неоподатковуваних, звільнених від оподаткування або не господарських операціях. Тобто, призначенням п. 198.5 ст. 198 ПК України є вирівнювання сформованого податкового кредиту на таку ж суму податкового зобов`язання. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Згідно з 4 п. 201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 діяла у часі з 01.02.2015 по 26.04.2017, отже остання не пов`язана з законодавством, яке регулює спірні правовідносини. Колегія суддів зазначає, що НУЦЗ України утворений розпорядженням Кабінету Міністрів України віл 25.05.2006 № 290-р, є закладом вищої освіти IV рівня акредитації державної форми власності, правонаступником Академії цивільного захисту України та підпорядковується Державній службі України з надзвичайних ситуацій. Основними напрямами діяльності НУЦЗ України згідно з Статутом, є: - інноваційна освітня діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії та доктора наук) щодо підготовки згідно з державним замовленням і договірними зобов`язаннями висококваліфікованих фахівців для сфери цивільного захисту, а також для роботи в інших сферах відповідно до отриманих спеціальностей у галузях знань «Цивільна безпека». «Природничі науки». «Хімічна технологія та біоінженерія», «Соціальні та поведінкові науки». «Управління та адміністрування». «Автоматизація та приладобудування» тощо: - атестація здобувачів вищої освіти (у тому числі доктора філософії та доктора наук) та присвоєння вчених звань науковим та науково-педагогічним працівникам; - проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, поширення наукових знань: - науково-методичне забезпечення галузевої вищої освіти у сфері цивільного захисту: - культурно-просвітницька та виховна діяльність. Так, НУЦЗ України є бюджетною неприбутковою установою з ознакою неприбутковості - 0031 (бюджетні установи). Рішення про присвоєння ознаки неприбутковості № 333 від 02.12.2016, окреслена обставина не заперечувалась з боку представників сторін в ході розгляду адміністративної справи. Згідно з відомостями, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності НУЦЗ України є Вища освіта (основний) - код КВНД 85.42 та Професійно-технічна освіта - код КВПД 85.32. НУЦЗ України має ліцензію Міністерства освіти та науки України від 19.06.2015 на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов`язаних із одержанням вищої освіти. З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні (окрім податкової накладної від 14.11.2018 № 80), від 31.05.2017 № 93, від 31.01.2018 № 65, від 31.12.2017 № 81 відображені в акті перевірки с зведеними податковими накладними та не підлягали наданню отримувачу (покупцю). Слід зазначити, що саме в цій частині позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2019 № 0144965705. Зазначеними зведеними податковими накладними, на підставі п. 198.5 ст. 198 ПК України, нараховані податкові зобов`язаний за товарами/послугами, придбаними виготовленими з ПДВ (який був включений до складу податкового кредиту), оскільки такі товари/послуги призначалися та були використані позивачем в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до п.п. «ґ»-«ж» п.п. 197.1.2 статті 197 ІІК України - надання освітніх послуг. В ході проведення перевірки податковим органом та розгляду адміністративної справи з боку відповідача не встановлено існування товарів/послуг які не призначалися та не були використані позивачем в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до п.п. «ґ»-«ж» п.п. 197.1.2 ст. 197 ІІК України тобто надання освітніх послуг. Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) зазначено, що у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання починають використовуватися: в операціях, що не є об`єктом оподаткування; в операціях, звільнених від оподаткування; в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X». У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (11.1.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ПІН « 6000000000002. а у верхній лівій частині зазначається відповідний пін причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання: 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість: 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість: 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності)». Відображені в Акті перевірки зведені податкові накладні від 31.05.2017 № 93, від 31.01.2018 № 65, від 31.12.2017 № 81 містять інформацію: у графі «Зведена податкова накладна» - помітку «X»: у графі «Отримувач (покупець)» - «Національний університет цивільного захисту України»; у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» - умовний ІПН « 600000000000»; у верхній лівій частині - піп причини попадання покупцю - « 09» (Складена на постачання для операцій, які звільненні від оподаткування податком на додану вартість). Колегія суддів звертає увагу, що зведені податкові накладні від 31.05.2017 № 93, від 31.01.2018 № 65, від 31.12.2017 № 81 заповнені у повній відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, адже Акт перевірки не містить жодних зауважень з цього приводу. Колегія суддів не може залишити поза увагою висновок, який викладений в Рішення ДПС України від 08.11.2019 № 8822/6/99-00-00-0805-05: «Таким чином, у разі порушення платником податків граничного строку реєстрації або відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначені податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу до такого платника податку застосовуються штрафні санкції визначені відповідно до ст. 120-1 Кодексу, крім податкових накладних, складених відповідно до пп. «б» п. 198.5 сі. 198 Кодексу». Разом з цим суд підкреслює, що зведені податкові накладні складались саме відповідно до пп. «б» н. 198.5 ст. 198 ПК України. Колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 640/7353/19 та зазначає, що окреслена правова позиція підлягає застосуванню зважаючи на суб`єктний склад, предметність спірних відносин та регулююче законодавство. Отже, посилання податкового органу є безпідставними, оскільки сформовані виключно на припущеннях без фактичного врахування виду діяльності позивача. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.08.2019 № 0144965705 в частині застосування до Національного університету цивільного захисту України штрафу у розмірі 72155, 25 грн. є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню. Також, колегія суддів, звертає увагу на те, що ч.1 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожному гарантовано право на свободу вираження поглядів та одержання інформації. Зокрема, у рішенні Європейського Суду у справі "Леандер проти Швеції" від 26 березня 1987 року, серія А, № 116, § 74) зазначено, що свобода отримувати інформацію, про яку йдеться в пункті 2 статті 10 Конвенції, стосується передусім доступу до загальних джерел інформації і її основним призначенням є заборонити державі встановлювати будь-якій особі обмеження одержувати інформацію, яку інші особи бажають або можуть бажати повідомити цій особі. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19.08.2019 № 0144965705 в частині застосування до Національного університету цивільного захисту України штрафу у розмірі 72155, 25 грн. суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 520/12536/19 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року по справі № 520/12536/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.І. Сіренко Повний текст постанови складено 08.10.2020 року