Постанова 4851 № 520/1807/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 р.Справа № 520/1807/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Мироненко А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 15.09.20 року по справі № 520/1807/2020 за позовом Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0189735704 від 15.11.2019. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 адміністративний позов Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради - задоволено. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0189735704 від 15.11.2019 Головного управління ДПС у Харківській області м. Харкова. Стягнуто на користь Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Чернишевська, буд. 26, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 02146274) сплачену суму судового збору у розмірі 2328 (дві тисячі триста двадцять вісім) грн. 23 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код ЄДРПОУ - 43143704). Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Харківській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно - правове обґрунтування вимог апеляційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення рішення. Водночас, посилається на невірне застосування судом першої інстанції приписів п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України (надалі також ПК України). Зазначає, що в даному випадку спірні податкові накладні не є такими, що складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, оскільки вони є зведеними. А отже, вказані податкові накладні не відносяться до категорії виключень в частині, що стосується строків їх реєстрації та застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію, не можуть вважатися судом належними, оскільки відсутнє дотримання двох обов`язкових складових, а саме, такі податкові накладні не складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. За таких обставин, на думку відповідача, висновки акта перевірки є обґрунтованими та відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення. При цьому, відповідач просить звернути увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 11.12.2018 у справі № 820/2298/18 та від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі від 11.03.2020 № 520/12504/19, від 11.09.2020 у справі № 640/5833/19. За результатами апеляційного розгляду ГУ ДПС у Харківській області просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити. Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції - повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 - без змін. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради, код ЄДРПОУ -02146274, зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства як суб`єкт господарювання. Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради (п.н. 02146274) з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 2019 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2019 № 276/20-40-57-04-18/02146274. Відповідно до висновків акту від 18.10.2019 № 276/20-40-57-04-18/02146274 дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями. Відповідальність платника передбачена абзацом другим пункту п. 120.1 ст. 120 розділу II Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями. Позивач, не погодившись із висновками перевірки, користуючись наявним у нього правом, звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 18.10.2019 № 276/20-40-57-04-18/02146274. Однак, як зазначено представником позивача у позовній заяві, Головним управлінням ДПС у Харківській області при розгляді заперечень від 04.11.2019 № 2546, наданих позивачем на акт про результати камеральної перевірки від 18.10.2019 № 276/20-40-57-05-18/02146274, проігноровано вимогу Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради та не було вирішено клопотання щодо бажання взяти участь у розгляді заперечень. При цьому, представником позивача вказано, що 19.11.2019 Управлінням освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради отримано повідомлення від Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд заперечення на акт від 18.10.2019 № 276/2040-57-05-18/02146274, яке буде проведено 08.11.2019 року о 15 годині 00 хвилин. Згідно зі штемпелем на конверті поштового відправлення та інформації сайту АТ Укрпошта повідомлення було відправлено 18.11.2019. На підставі висновків акту перевірки від 18.10.2019 № 276/20-40-57-04-18/02146274 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0189735704 від 15.11.2019, яким застосовано до позивача штрафну санкцію на підставі п. 120-1.1, ст. 120-1 Податкового кодексу України за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 155215,11 грн., за встановлене порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України. Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, Управління освіти адміністрації Київського району Харківської міської ради звернулось до Державної податкової служби України із скаргою № 2721 від 21.11.2019, в якій просило скасувати акт № 276/20-40-57-04-18/02146274 від 18.10.2019 року. Також, позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу № 2773 від 27.11.2019 на податкове повідомлення-рішення № 0189735704 від 15.11.2019. Листом Державної податкової служби України від 23.01.2020 року № 680/5199-00-04-01-01-05 позивача повідомлено, що акт перевірки лише фіксує встановлені перевіряючими порушення, а створюють зміни прав та обов`язків позивача саме податкові повідомлення-рішення. Вищевикладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0189735704 від 15.11.2019. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з такого. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України. За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 14.1.60 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України, визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України). Пунктом 201.5 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Відповідно до приписів п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються). Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Згідно з п. 11 Порядку 5 № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності). Порядок заповнення табличної частини податкових накладних встановлений пунктом 16 Порядку № 1307. При цьому, відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що не надається отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04.09.2018 року у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 11.12.2018 у справі № 820/2298/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 (на які посилається відповідач в апеляційній скарзі), які в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Як вбачається із наявних в матеріалах справи податкових накладних: № 22 від 30.04.2019 та № 24 від 31.05.2019, які зареєстровані із порушенням строків, передбачених пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, вони є зведеними; складені на операції, звільнені від оподаткування, не підлягають наданню отримувачу з причини "09". Тобто, оскільки податкові накладні складені позивачем по операціям, що звільнені від оподаткування, такі податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю). Наведене свідчить про наявність визначених Податковим кодексом України підстав для звільнення від відповідальності за їх несвоєчасну реєстрацію. Таким чином, висновки податкового органу є протиправними, з огляду на те, що позивач за спірними податковими накладними звільняється від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, а отже податкове повідомлення-рішення № 0189735704 від 15.11.2019 підлягає скасуванню. Вищезазначена позиція про те, що для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, підтверджена і правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2018 року по справі № 807/68/18, на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі. В той же час, Верховний Суд у вказаній постанові, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у справі № 807/68/18, виходив з того, що Товариство невчасно зареєструвало податкові накладні, які не надавалися покупцю, оскільки складені на постачання товарів/послуг для операцій у межах балансу для невиробничого використання, в той час, у даній справі в графі тип причини зазначено "09", тобто, накладні та розрахунки коригування складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, а отже фактичні обставини у справах є різними. Не приймаються до уваги і посилання відповідача на інші висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 11.09.2020 у справі № 640/5833/19, оскільки висновок суду касаційної інстанції про залишення судових рішень попередніх інстанцій без змін ґрунтується на тому, що спірні податкові накладні складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, обставини справи № 640/5833/19 відрізняються від обставин даної справи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у цій справі, не є подібними до обставин, встановлених у справах, на які посилається податковий орган у апеляційній скарзі, що виключає можливість для їх застосування. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення, що оскаржується. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 року по справі № 520/1807/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 16.11.2020 року