Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 234/12383/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року справа № 234/12383/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року (повний текст складено 25 травня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 234/12383/19 (суддя в 1 інстанції Грищенко Є.І.) за заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якій просив згідно ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України за бездіяльність стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області моральну шкоду 45 000 грн. згідно рішення суду № 2а/234/446/17 234/18/18 від 23 лютого 2018 року, визначити порядок виплати пенсії, моральної шкоди, компенсації, індексації. Також заявник просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду. В обґрунтування заяви зазначено, що згідно рішення Краматорського міського суду Донецької області № 234/13146/17 від 23 лютого 2018 року та ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов`язано вчинити певні дії. 07 червня 2018 року до виконання був пред`явлений виконавчий лист № 234/13146/17, однак відповідач ігнорує вимоги державного виконавця, за що було винесено постанови про накладення на відповідача штрафу у розмірі 5100 грн. та 10 200 грн. Крім того, у зв`язку з невиконанням відповідачем рішення суду Слов`янським відділом поліції було порушено кримінальну справу. У зв`язку з невиконанням рішення суду та порушенням конституційних прав, ОСОБА_1 звернувся до суду із даної заявою. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 31 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 31 липня 2019 року задоволено, ухвалу скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення моральної шкоди направлено до Краматорського міського суду Донецької області для продовження розгляду та вирішення питання про предметну юрисдикцію справи. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 жовтня 2019 року адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення моральної шкоди направлено за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України повернуто заявнику. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року про повернення заяви у справі № 234/12383/19, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 234/12383/19 скасовано, справу направлено до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду. 19 грудня 2019 року на електрону адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла уточнена заява, в якій просив: згідно ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправною бездіяльність вчинену керівництвом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по виконанню рішення Краматорського міського суду Донецької області, прав як позивача, підтверджених рішенням суду; згідно ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області штраф за невиконання рішення суду та встановити новий строк подання звіту про повне виконання рішення суду; за бездіяльність стягнути з керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області моральну шкоду 45 000 грн. згідно рішення Краматорського адміністративного суду № 2а/234/446/17234/18/18 від 23 лютого 2018 року, визначити порядок виплати невиплаченої частини пенсії, моральної шкоди, компенсації, індексації. Окремою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 234/12383/19 заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб`єкта владних повноважень в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України задоволено частково, внаслідок чого: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 лютого 2018 року у справі 234/13146/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди; направлено окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; в іншій частині заяви - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог заяви у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що не є можливим розгляд питань застосування статей 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України як окреме адміністративне провадження, оскільки це є порушенням норм процесуального права. Також відповідач зазначив, що на виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 23 лютого 2018 року по справі № 234/13146/17 управлінням проведено перерахунок пенсії. Розмір доплати за результатом перерахунку пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року склав 56 218, 32 грн. та виплачується з урахуванням вимог п.3 постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» та постанови КМУ «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24 грудня 2019 року № 1088. 04 червня 2018 року управлінням направлено до Краматорського міського суду звіт про виконання рішення у справі № 234/13146/17-а. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року № 200/2586/19-а зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. На виконання вказаного рішення управлінням здійснено розрахунок компенсації втрати частини доходів з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року. Розмір доплати за результатом вказаного розрахунку буде сплачений з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» від 22 серпня 2018 року №

649. Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив доводи апеляційної скарги за матеріалами справи і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною першою та другою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. За приписами частини четвертої статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. Колегія суддів звертає увагу, що як вбачається з матеріалів, копії виконавчого провадження, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області тривалий час не надавало жодних пояснень щодо виконання рішення суду у справі № 234/12146/17. Крім того, виплата пенсії на виконання зазначеного рішення здійснюється за окремим порядком, передбаченим постановами КМУ № 103 від 21.02.2018 р. та № 1088 від 24.12.2019 р., що підтверджується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому порушення прав заявника має триваючий характер. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду із заявою в порядку 383 КАС України. Частиною шостої статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Як встановлено колегією суддів, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 23 лютого 2018 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268». В іншій частині позову відмовлено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у двотижневий строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду. Рішення набрало законної сили 21 травня 2018 року. 04 червня 2018 року Краматорським міським судом Донецької області було видано виконавчий лист № 234/13146/17. 07 червня 2018 року на адресу Краматорського міського суду Донецької області надійшов звіт про виконання судового рішення, відповідно до якого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області перераховано пенсію ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, доплата за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року складає 65588,04 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження 07 червня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконавчого листа № 234/13146/17. Постановами від 31 липня 2018 року та від 28 серпня 2018 року за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області накладено штраф у розмірі 5100 грн. та відповідно 10200 грн. Листом від 20 серпня 2018 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області повідомлено Слов`янський відділ поліції ГУ НП в Донецькій області про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Постановою від 18 вересня 2019 року закінчено виконавче провадження з виконавчого листа № 234/13146/17. У зв`язку з невиконанням рішення суду та порушенням конституційних прав, заявник звернувся до суду із даної заявою. Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. У відповідності до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»). Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Аналіз цих рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі ОСОБА_2 проти України (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Як вбачається з матеріалів справи, розмір доплати за результатом проведення перерахунку пенсії виплачується з урахуванням вимог п.3 постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» від 24 грудня 2019 року № 1088. Колегія суддів вважає неприйнятними вищезазначені доводи апеляційної скарги, оскільки, посилаючись на положення зазначених постанов, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області фактично ухиляється від виконання рішення суду, яке в силу ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим для виконання. Окрім визначеного, колегія суддів звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Пічкур проти України, яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення суд зазначив, що наведених вище міркувань Європейському суду з прав людини достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Так, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Отже, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не виконано рішення суду від 23 лютого 2018 року, що є порушенням статті 129-1 Конституції України. Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Враховуючи викладені обставини, та те, що відповідачем не надано доказів виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про постановлення окремої ухвали та направлення її до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заявлених вимог. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 23, 33, 249, 292, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 234/12383/19 - залишити без задоволення. Окрему ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 234/12383/19 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.В. Гайдар Судді А.А. Блохін І.Д. Компанієць