Постанова Рівненський апеляційний суд № 557/592/19

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 жовтня 2020 року м. Рівне Справа № 557/592/19 Провадження № 22-ц/4815/905/20 Головуючий у Рівненському міському суді Рівненської області: суддя Гордійчук І.О. Час, дата і місце ухвалення рішення суду першої інстанції: 10 год. 03 хв. 11 червня 2020 року (вступна та резолютивна частини) Повний текст складено 11 червня 2020 року Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя: Хилевич С.В. судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в с т а н о в и в : У квітні 2019 року в суд звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Мотивуючи свою вимогу, зазначала, що відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_3 , який навчається в 2Б класі технікуму в Казімешу Дольнім Республіки Польща, через що потребує матеріальної допомоги. Вважала, що батько дитини зобов`язаний утримувати спільного сина протягом періоду навчання до досягнення дитиною 23 років. Стверджувала, що їй не відомий дохід відповідача, окрім отримання ним пенсії у зв`язку з інвалідністю ІІІ групи. З наведених підстав просила стягнути з на свою користь з ОСОБА_1 аліменти на період навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 921,50 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму. Заочним рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 31 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 921,50 гривень щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму до закінчення навчання. Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, а судове рішення скасовано. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження. Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2019 року справу передано справу на розгляд Рівненському міському суду Рівненської області. У поданому відзиві ОСОБА_1 просив в задоволені позову відмовити, оскільки, на його думку, позивачем не було надано жодного доказу в обґрунтування своїх вимог, зокрема, що підтверджують вартість навчання спільного сина, понесення витрат на проживання, проїзду до освітнього закладу, а також придбання підручників. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2020 року (з урахуванням внесених ухвалою суду виправлень) позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період навчання в розмірі 921,50 гривень щомісячно, починаючи з 02 квітня 2019 року і до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років. Допущено до негайного виконання рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_1 в прибуток держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень. На рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності встановлених судом обставин, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права. На її обґрунтування зазначалось, що позивач, покликаючись на навчання сина в Республіці Польща, не надала суду доказів оплати вартості самого навчання, не підтвердила факт продовження сином навчання та понесення інших витрат, пов`язаних із здобуттям освіти. Стверджував, що його син був виключений зі списку учнів 27 березня 2019 року. При цьому суд першої інстанції не з`ясував можливості відповідача надавати таку матеріальну допомогу. Коли обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів як досягнення дитиною віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Крім того, на переконання особи, що подала апеляційну скаргу, позовна заява оформлена з порушенням встановлених процесуальним законодавством вимог щодо її форми і змісту. З викладених міркувань просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи відповідача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст.ст. 198, 199 СК України, - і своїх повнолітніх дочку, сина. Згідно зі ст.ст. 198, 199, 200 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи є довідка, яка підтверджує навчання сина сторін в справі ОСОБА_3 , в технікумі міста Казімеж-Дольний Республіки Польща. Також у вказаному документі йдеться про те, що учень був прийнятий до школи 01 вересня 2017 року, а закінчує навчання за програмою в 2021 році (а.с.6-7). Між тим, як правильно зазначає автор апеляційної скарги, позивачем, окрім цієї довідки, до справи не було надано жадного належного та допустимого доказу, зокрема, що підтверджує продовження повнолітньою дитиною навчання та потреби, в зв`язку з цим, у матеріальній допомозі. Поготів, із наданої до апеляційного суду довідки про відвідування школи, виданої директором комплексу шкіл ім. ОСОБА_4 , видно що ОСОБА_5 , який прийнятий до школи 01 вересня 2017 року, виключений зі списку учнів 27 березня 2019 року (а.с.121-122), тобто ще до пред`явлення позову його матір`ю. Ця обставина на час розгляду справи в суді першої інстанції не з`ясовувалася і не була предметом перевірки, проте вона підлягає обов`язковому прийняттю апеляційним судом, позаяк має важливе правове значення для правильного вирішення спору в цій справі. Незважаючи на те, що відповідач надсилав копію клопотання про долучення відповідного доказу позивачу, остання не скористалась правом висловити думку з цього приводу та не спростувала виняткове значення факту виключення спільної дитини із навчального закладу. Частиною 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України передабчено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно зі ст.ст. 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Отже, за відсутності доказів на підтвердження обставини продовження спільною повнолітньою дитиною навчання позов про стягнення аліментів на її утримання задоволенню не підлягає, адже норма ст. 199 СК України передбачає право на стягнення аліментів лише на повнолітню дитину, що продовжує навчання. Спонуканням для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову, відповідно до п.п. 1, 4 ст. 376 ЦПК України є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003). Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2020 року скасувати. ОСОБА_2 відмовити в позові до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, що продовжує навчання. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий: С.В. Хилевич Судді: Н.М. Ковальчук С.С. Шимків