Постанова Сумський апеляційний суд № 583/3072/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м.Суми Справа №583/3072/20 Номер провадження 22-ц/816/2051/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Хвостика С. Г. за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М., стягувач - ОСОБА_1 , боржник - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Собини Павла Миколайовича на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2020 року, ухваленого у складі судді Яценко Н.Г., у приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області, повний текст ухвали складено 31 серпня 2020 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Собина Павло Миколайович звернувся до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Наталії Борисівни (далі- державний виконавець Гончар Н.Б.) в порядку судового контролю, яку мотивує тим, що у провадженні державного виконавця Гончар Н.Б. перебуває виконавче провадження № 56669006 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_1 . Посилається на те, що державний виконавець Гончар Н.Б. не вживала жодних дій по даному виконавчому провадженню, не подала запит до Головного центру обробки спеціальної інформації про отримання інформації щодо боржника та без наявності доказів виїзду боржника за межі України, звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. З моменту винесення судом ухвали від 19.02.2020 року про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не вжила дій щодо отримання інформації про наявність у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон та не витребувала інформацію про перетин кордону боржником, не вжила жодної дії по отриманню інформації щодо боржника для повторного звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Також посилається на те, що державний виконавець не повідомляла стягувача про здійснення опису рухомого майна, про направлення описанного рухомого майна на прилюдні торги та про результати проведених торгів. Вважаючи таку бездіяльність державного виконавця незаконною та такою, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Гончар Н.Б. щодо не вжиття заходів для отримання інформації про перетин кордону України боржником ОСОБА_2 , визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Гончар Н.Б. щодо не проведення дій, направлених на виявлення та проведення опису рухомого майна боржника з метою подальшої реалізації. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М. в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Собина П.М., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Гончар Н.Б. щодо не проведення опису та арешту рухомого майна, яке належить боржнику ОСОБА_2 . У доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку всім обставинам в сукупності та дійшов помилкового висновку про проведення державним виконавцем всіх необхідних дій у виконавчому провадженні. Вказує на те, що основною причиною звернення до суду зі скаргою стало зухвале створення ілюзії вчинення виконавчих дій державним виконавцем. А також зазначає, що державний виконавець самостійно, без заяв стягувача та його представника не провів жодної виконавчої дії. Від начальника Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Сергія Богомола надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - залишити без змін. Зазначає, що державним виконавцем надавались відповіді на кожну заяву стягувача та її представника, було в повному обсязі дотримано вимоги статті 18 Закону України «Про виконавче провадження». Наголошує на тому, що інформація щодо дій державного виконавця не відповідає дійсності та підтверджується документами, наявними в матеріалах зведеного виконавчого провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката Собини П.М., старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Гончар Н.Б., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Суд першої інстанції встановив, що 26.06.2018 року державним виконавцем Гончар Н.Б. відкрито виконавче провадження ВП № 56669006 з виконання виконавчого листа № 583/602/17 виданого Охтирським міськрайонний судом Сумської області 30.05.2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 175 210 грн компенсації 1/2 частини вартості автомобіля марки «JEEP Granl Cherokee», 2001 року випуску, державний знак НОМЕР_1 . Крім того, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. 26.07.2018 року постановою державного виконавця Гончар Н.Б. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 192 931,00 грн. (а.с. 27 зведеного виконавчого провадження № 56877552). 27.07.2018 року постановою старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Гончар Н.Б. виконавчі провадження № 56596388, 56669006 об`єднано у зведене виконавче провадження № 56877552. 05.10.2018 року державним виконавцем Гончар Н.Б. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 56877552 від 27.07.2018 року виявлено майно боржника за місцем реєстрації останнього, а саме: АДРЕСА_1 , описано та накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: тумбу дерев`яну з двома внутрішніми полицями коричневого кольору в кількості одна штука; тюль білого кольору з жовто-зеленими квітами по всій ширині, довжиною три метри в кількості 1 штука; карниз металевий 1 штука коричневого кольору; картину настінну в рамці 1 штука; шафу дерев`яну з двома відділеннями коричневого кольору в кількості 1 штука; трюмо з дзеркалом коричневого кольору 1 штука; м`який диван коричневого кольору в кількості 1 штука (а.с.55-56, 75-76 зведеного виконавчого провадження № 56877552). Згідно Витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі постанови про опис та арешт майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 56877552 від 05.10.2018 року накладено арешт на картину з зображенням пейзажу в рамці; м`який диван-кутовий коричневого кольору; шафу дерев`яну коричневого кольору з двома відділеннями; карниз настінний металевий коричневого кольору; тюль капронова білого кольору з жовто-зеленими квітами по всій поверхні довжиною три метри; тумбу дерев`яну коричневого кольору з двома внутрішніми полицями; трюмо коричневого кольору (а.с.77 зведеного виконавчого провадження № 56877552). В подальшому, державним виконавцем 08.10.2018 року були складені акти про визначення вартості майна (а.с. 85-91 зведеного виконавчого провадження № 56877552), про що повідомлено стягувача (а.с.93,94 зведеного виконавчого провадження № 56877552). Крім того, 28.03.2019 року державним виконавцем Гончар Н.Б. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 56877552 від 27.07.2018 року (по виконавчому листу № 583/602/17 від 30.05.2018 року) виявлено майно боржника за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим описано та накладено арешт на автотранспортний засіб VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , тип кузова фургон малотоннажний В, номер кузова НОМЕР_3 сірого кольору, що належить ОСОБА_2 (а.с.148-149 зведеного виконавчого провадження № 56877552). Згідно постанови державного виконавця Гончар Н.Б. від 10.04.2019 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_4 для подання останнім письмового висновку, звіту про оцінку майна згідно акту опису від 28.03.2019 року. (а.с. 153 зведеного виконавчого провадження № 56877552). 08.05.2019 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 подано звіт з незалежної оцінки майна колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN TRANSPORTER 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 . (а.с.158-175 зведеного виконавчого провадження № 56877552). 12.01.2020 року державним виконавцем Гончар Н.Б. здійснено вихід за місцем фактичного мешкання боржника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , за наслідками якого складено акт щодо не надання доступу до житла шляхом не відчинення дверей (а. с. 229 зведеного виконавчого провадження № 56877552). Крім того, встановлено, що 18.03.2020 року старший державний виконавець звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2020 року в задоволенні подання старшого державного виконавця Охтирського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) про тимчасове обмеження боржника фізичної особи ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа відмовлено. Згідно відповіді на запит державного виконавця № 79053634 від 05.05.2020 року до Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником ОСОБА_2 державного кордону з 25.06.2018 року по 04.05.2020 року, в Державній прикордонній службі України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону. (а.с. 240 зведеного виконавчого провадження № 56877552). Відмовляючи у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Собини П.М., суд першої інстанції виходив з того, що доводи останнього щодо не проведення державним виконавцем дій, направлених на виявлення та проведення опису рухомого майна належного боржнику з метою подальшої реалізації, а також стосовно невжиття державним виконавцем заходів для отримання інформації про перетин кордону України боржником не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною 1 статті 18 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК України) передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою, - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року що ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. При цьому, судовий контроль за виконанням судових рішень, зокрема, право сторони виконавчого провадження на звернення до суду зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльністю державного виконавця регламентовано розділом VII Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV (далі - ЦПК України). Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Частиною першою статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року (далі - Закон України «Про виконавче провадження», або Закон №1404-VIII), тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до роз`яснень пункту 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. У статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки державного виконавця. Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У ч.ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Матеріалами виконавчого провадження, які досліджені судом першої інстанції, спростовуються обставини на які посилається скаржник про не вжиття державним виконавцем заходів для отримання інформації про перетин кордону України боржником ОСОБА_2 , та не проведення дій, направлених на виявлення та проведення опису рухомого майна боржника з метою подальшої реалізації. Відповідні дії на момент подання скарги державним виконавцем здійснені. Про які-небудь інші дії чи бездіяльність державного виконавця, які б свідчили про порушення прав стягувача у виконавчому провадженні та необхідності їх усунення, в скарзі представника ОСОБА_1 не йдеться. Доводи апеляційної скарги про те, що державний виконавець здійснює видимість виконання виконавчих дій, а також те, що він самостійно, без заяв стягувача, не провів жодної виконавчої дії також спростовуються матеріалами виконавчого провадження. Доводи апеляційної скарги щодо обставин виходу державного виконавця за місцем проживання боржника для здійснення опису майна боржника, щодо не здійснення опису та арешту рухомого майна боржника за місцем його фактичного проживання з 12.01.2020 року до 16.06.2020 року, до відчуження квартири в якій проживає боржник, з огляду на положення ч. 6 ст. 367 ЦПК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони не є предметом скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які давали б підстави для скасування постановленої ухвали суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну представника ОСОБА_1 - адвоката Собини Павла Миколайовича залишити без задоволення. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 серпня 2020 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року. Головуючий : Т.А. Левченко Судді: В.І. Криворотенко С.Г. Хвостик