Постанова 4804 № 243/13723/19

Єдиний унікальний номер 243/13723/19 Номер провадження 22-ц/804/2696/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 243/13723/19 Номер провадження 22-ц/804/2696/20 07 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Тимченко О.О., Никифоряк Л.П. учасники справи: позивач: Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» відповідач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 відповідач: ОСОБА_3 відповідач: ОСОБА_4 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Бахмут цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення - за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2020 року, вступну та резолютивну частину якого складено суддею Проніним С.Г. в м. Слов`янськ в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 04 червня 2020 року в незазначений у справі час, повний текст рішення складено 09 червня 2020 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом (який було уточнено під час розгляду справи) до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є абонентами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» у м. Слов`янськ Донецької області та користуються послугами з опалення, однак не у повному обсязі оплачують їх вартість, в зв`язку з чим станом на 01 липня 2019 року їх заборгованість за надану їм позивачем теплову енергію за період з 01 березня 2010 року по 01 липня 2019 року по квартирі АДРЕСА_1 , де проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_4 й ОСОБА_3 та власником якої є ОСОБА_1 , який не проживає у ній, складає 24 719 грн. 81 коп. З урахуванням вищезазначеного, просило стягнути з відповідачів заборгованість за спожиті послуги з опалення за період з 01 березня 2010 року по 01 липня 2019 року у сумі 24 719 грн. 81 коп., втрати від інфляційних процесів у сумі 7 033 грн. 73 коп., три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 1 735 грн. 08 коп., а всього: 33 488 грн. 62 коп. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 04 червня 2020 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь позивача: - З ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги з опалення за період часу з 01 березня 2010 року по 23 червня 2013 року у сумі 1 838 (одна тисяча вісімсот тридцять вісім) гривень 89 копійок; -з ОСОБА_2 заборгованість за період часу з 01 березня 2010 року по 23 червня 2013 року втрати від інфляційних процесів у сумі 165 (сто шістдесят п`ять) гривень 07 копійки, а також три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 202 (двісті дві) гривні 80 коп.; -солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиті послуги з опалення за період часу з 24 червня 2013 року по 26 липня 2018 року у сумі 16 180 (шістнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 40 копійок ; -солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за період часу з 24 червня 2013 року по 26 липня 2018 року втрати від інфляційних процесів у сумі 4 895 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 31 копійка, а також три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 963 (дев`ятсот шістдесят три) гривні 66 копійок; - солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 заборгованість за спожиті послуги з опалення за період часу з 27 липня 2018 року по 01 липня 2019 року у сумі 6 266 (шість тисяч двісті шістдесят шість) гривень 17 копійок ; - солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за період часу з 27 липня 2018 року по 01 липня 2019 року втрати від інфляційних процесів у сумі 1 973 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят три) гривні 35 копійок, а також три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 568 (п`ятсот шістдесят вісім) гривень 62 копійки; -з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 927 (дев`ятсот двадцять сім) гривень 11 копійок ; -з ОСОБА_4 судовий збір у сумі 800 (вісімсот) гривень 52 копійки; -з ОСОБА_3 судовий збір у сумі 168 (сто шістдесят вісім) гривень 41 копійка. В задоволенні решти позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та стягнути заборгованість за спожиті послуги з опалення з відповідача ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в судове засідання його не викликали, повістки він не отримував. Власником квартири АДРЕСА_1 є його батько- ОСОБА_1 . У його матері-відповідачки ОСОБА_2 була усна домовленість з ОСОБА_1 про те, що він буде сплачувати комунальні послуги. Отже заборгованість за спожиті послуги з опалення підлягають стягненню тільки з ОСОБА_1 . АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Сторони не скористалися своїм правом на подання відзиву відповідно до положень ст. 360 ЦПК України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 33 488,62 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено. З довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» № 582-2/0.84/01 від 18 лютого 2020 року, слідує, що квартира АДРЕСА_1 , з приводу надання послуг з опалення мешканцям якої позивач звернувся з даним позовом до суду, починаючи з 06 липня 1999 року на праві власності належить ОСОБА_1 . Згідно довідок, долучених позивачем до позовної заяви (а.с. 4, 41, 52), довідки ТОВ «Цидило и К» № 273 від 03 липня 2019 року (а.с. 30), листів Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради № 22-15/6951 від 02 грудня 2019 року й № 22-15/2399 від 01 червня 2020 року, а також відповідної відмітки у паспорті ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , вищезазначена кваритра, починаючи з 07 липня 1999 року є зареєстрованим місцем проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , а з 23 листопада 2000 року - ще й відповідача ОСОБА_3 . З оборотних відомостей за період часу з 01 березня 2010 року по 30 червня 2019 року включно за особовим рахунком № НОМЕР_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що протягом періоду часу з 01 березня 2010 року по 30 червня 2019 року включно відповідачі не у повному обсязі оплачували вартість отриманих ними послуг з опалення, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2019 року їх заборгованість за перед позивачем з оплати цих послуг становить 24 719 грн. 81 коп. Згідно із ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції дотримані вищенаведені норми. Згідно ч. 3, 5, 6 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів, форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів. Відповідно п.п. 7.1., 7.2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Так, встановивши, що відповідачі не у повному обсязі оплачували вартість отриманих ними послуг з опалення суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення позову, а саме про стягнення заборгованості з оплати послуг з опалення у сумі 1 838 грн. 89 коп., втрат від інфляційних процесів у сумі 165 грн. 07 коп. та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 202 грн. 80 коп. на користь позивача підлягають стягненню з ОСОБА_2 ; за період часу з 24 червня 2013 року по 26 липня 2018 року заборгованість з оплати послуг з опалення у сумі 16 180 грн. 40 коп., втрати від інфляційних процесів у сумі 4 895 грн. 31 коп., та три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 963 грн. 66 коп. на користь позивача підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; та за період часу з 27 липня 2018 року по 01 липня 2019 року заборгованість з оплати послуг з опалення у сумі 6 266 грн. 17 коп., втрати від інфляційних процесів у сумі 1 973 грн. 35? коп. та три відсотки річних, нарахованих на суму заборгованості, у сумі 568 грн. 62 коп. на користь позивача підлягають стягненню солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Оскільки представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Овчаренко О.О. було заявлено клопотання щодо застосування до позовних вимог ОКП Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» в частині, що стосується ОСОБА_1 позовної давності, та визнання такими, що не підлягають задоволенню вимоги ОКП Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог чинного законодавства задовольнив зазначене клопотання та застосував строк позовної давності. Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Довід ОСОБА_3 про те, що його не викликали в судове засідання колегія апеляційного суду не бере до уваги, оскільки він спростовується матеріалами справи. Так, ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 28 травня 2020 року було залучено до участі у справі у якості співвідповідача- ОСОБА_3 . Цією ж ухвалою судове засідання у цивільній справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Слов`янськтепломережа» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення було відкладено на 13-00 годину 04 червня 2020 року. Відповідно до супровідного листа, копію зазначеної ухвали суду від 28 травня 2020 року було направлено ОСОБА_3 (а.с.149). Крім того, мати відповідача, яка теж є відповідачем у справі - ОСОБА_2 і мешкає з ним за однією адресою: квартирі АДРЕСА_1 , була обізнана про розгляд справи на зазначену дату, про що у матеріалах справи є розписка (а.с.143). Доводи апелянта про те, що у відповідачки ОСОБА_2 була усна домовленість з ОСОБА_1 про те, що він буде сплачувати комунальні послуги суд апеляційної інстанції відхиляє, з огляду на наступне. Як передбачено ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Отже, апелянтом не надано доказів на підтвердження зазначеного доводу апеляційної скарги. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Суд першої інстанції взявши до уваги надані сторонами докази, зробив розрахунок заборгованості відповідно до вимог чинного законодавства та дійшов вірного висновку, про часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення та відмову у задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням до нього строку позовної давності. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи в межах доводів апеляційної скарги норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.В. Гапонов Судді: О.О. Тимченко Л.П. Никифоряк