Постанова Донецький апеляційний суд № 243/5041/20

Єдиний унікальний номер 243/5041/20 Номер провадження 22-ц/804/2690/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 243/5041/20 Номер провадження 22-ц/804/2690/20 01 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: головуючого-судді Гапонова А.В. суддів Агєєва О.В., Тимченко О.О. учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Страхова компанія ІНГО представник позивача - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Бахмут цивільну справу за позовом акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2020 року, повний текст якого складено суддею Мінаєвим І.М. в м. Слов`янську в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 23 липня 2020 року, час винесення рішення не зазначено, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 10 червня 2020 р. АТ Страхова компанія ІНГО звернулося до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.07.2019 р. на автодорозі Київ-Одеса з вини водія автомобіля марки Мерседес, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вчинено ДТП, внаслідок якого застрахований позивачем автомобіль марки Рено, державний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ТОВ ОТП Лізинг отримав механічні пошкодження. Оскільки ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , зазначену ДТП визнано страховою подією, з настанням якої у позивача виник обов`язок виплатити страхове відшкодування. Таким чином, у відповідності до умов договору страхування складено страховий акт № 2185432 і сплачено страхове відшкодування на підставі рахунку № 4871 ТОВ Авто Груп Плюс у розмірі 108790,93 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 не була застрахована, то саме винуватець ДТП має відповідати за заподіяну шкоду. З урахуванням вищевикладеного, просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування 108 790,93 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 23 липня 2020 року рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області позовні акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено. - Стягнуто з відповідача на користь акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО суму страхового відшкодування 108 790 (сто вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн. 93 коп. - Вирішено питання про стягнення судових витрат. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 29 липня 2020 року не погодившись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати у повному обсязі рішення суду першої інстанції. Вважає що при розгляді справи. Судом першої інстанції було порушено принцип верховенства права, рівність усіх учасників процесу перед законом та судом. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд самостійно долучив до матеріалів справи роздруківку с сайту ЄДРСР постанови Васильківського міськрайонного суду від 18.09.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та врахував її як доказ, що підтверджує його провину у скоєнні ДТП. Позивач долучив до позовної заяви роздруківку зазначеної постанови без прізвища особи, яка притягається до відповідальності. Зазначив, що у повідомленні про випадок від 10.07.2019 року зазначено інший транспортний засіб, між тим, суд першої інстанції визначив це як звичайну описку. Також, у зазначеному повідомленні про страховий випадок вказане інше місце ДТП (Київська область, Ксаверівка), а не місце ДТП за його участю у Київській області на автодорозі Київ-Одеса, 57 км 200 м, що зазначено у довідці поліції від 10.07.2019 року. Апелянт наголошує на тому, що у повідомленні про випадок від 10.07.2019 року вказано лише очевидні пошкодження автомобіля. Суд не врахував, що акт огляду було складено через 21 день після дорожньо-транспортної пригоди і в ньому зазначений перелік пошкоджень іншій, ніж у повідомленні від 10.07.2019 року. Також страховий акт № 2185432 від 04.11.2019 року, який є підставою для сплати страховою компанією власнику автомобіля 108 790, 93 грн не підписано, будь-які печатки на ньому відсутні. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 25 серпня 2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області без змін. Представник позивача зазначила, що апелянт помилково стверджує, що суд сам збирав докази, долучивши до матеріалів роздруківку с сайту ЄДРСР постанови Васильківського міськрайонного суду від 18.09.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , оскільки реєстр судових рішень є відкритим і доступним для кожної особи. Зазначила, що в повідомленні про страховий випадок від та в Рапорті Аварійного комісара зазначено місце ДТП- Траса Одеса-Київ на в`їзді в с. Ксаверівка. Всі пошкодження автомобіля «Рено» д/н НОМЕР_3 зафіксовані в Акті огляду автомобіля, який проводився експертом, довідці Національної поліції про дорожньо-транспортну пригоду, рапорті аварійного комісара. Страховий акт і розпорядження на виплату складено відповідно до норм законодавства (а.с.132-134). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 108 790, 93 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. За умовами договору страхування № 250577958.18_014 від 17.08.2018 р. ПрАТ АСК ІНГО Україна та ТОВ ОТП Лізинг уклали договір добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Renault Koleos, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , номер кузову НОМЕР_4 , зокрема, щодо страхування засобу наземного транспорту (автокаско). Так, п.2.2 договору передбачено, що страховим випадком за договором є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання, внаслідок, зокрема, дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням умов п.1.3 Генеральної угоди. Пунктом 2.3 договору визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході відновлювального ремонту транспортного засобу. Строк дії договору з 01.10.2018 р. по 30.09.2019 р. включно (а.с.27-28). Пунктом 1.3 Генеральної угоди № 250598470.14 від 25.12.2014 р. передбачено, що незалежно від інших умов цієї угоди, на територіях високого ризику, визначених згідно п.13.4 цієї угоди, страховими визнаються тільки випадки, передбачені п.1.2 угоди за умови, що вони сталися не внаслідок протиправних дій, терористичних актів та / або антитерористичних операцій, військових дій. Пунктом 13.4 цієї угоди визначено, що відповідно до умов цієї угоди та для всіх договорів страхування, що будуть випущені на умовах цієї угоди, сторони домовились визначити території високого ризику, до яких відносяться тимчасово окуповані території України відповідно до діючого законодавства; територія, зони військових дій (незалежно від того оголошена війна чи ні), що обмежена територією населеного пункту (пунктів), міста чи адміністративного району міста, в межах яких ведуться військові дії; міста або адміністративні райони міст, населені пункти, де сталися терористичні акти або ведуться антитерористичні операції (а.с.29-32). Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду управління патрульної поліції у м.Києві № 3019192348577264, 10 липня 2019 року о 18-30 год. на автодорозі М-05 Київ - Одеса 57 км. 200 м. сталася ДТП за участю транспортного засобу Mercedes-Benz ML 350, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , що належить ТОВ ОТП Лізинг, під керуванням ОСОБА_3 . ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР України, за фактом ДТП складено протокол про адміністративне правопорушення ОБ 185624 за ст.124 КУпАП (а.с.35-36). Відповідно до постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18.09.2019 р., яка набрала законної сили 01.10.2019 р., у справі № 362/4194/19, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме в тому, що 10.07.2019 о 18-30 год. на а/д М-05 Київ-Одеса 57 км., керуючи автомобілем Mercedes-Benz ML 350, державний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду, в результаті ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.37-38, 94). 10.07.2019 року страхувальником ТОВ ОТП Лізинг надано повідомлення про страховий випадок за договором страхування № 250577958.18_014, в якому зазначено що 10.07.2019 р. відбулася ДТП у Київській області, Ксаверівка, а саме зіткнення забезпеченого транспортного засобу з іншим транспортним засобом, внаслідок ДТП пошкоджено задній бампер та двері, фару, пошкоджено вихлопну систему (а.с.39). Згідно рахунку-фактурі № АГ-00004871 від 25.07.2019 р., наданого ТОВ Авто груп +, вартість робіт та запчастин для автомобіля Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , з ПДВ становить 108 790,93 грн. (а.с.40). Відповідно до акту огляду транспортного засобу Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , застрахованого за полісом № 250577958.18, представником страхувальника та представником АСК ІНГО Україна 31.07.2019 р. оглянуто транспортний засіб, під час огляду встановлені пошкодження автомобіля (а.с.41). 30 серпня 2019 р. ТОВ ОТП Лізинг було перераховано на рахунок ТОВ Авто груп + оплату за ремонт після ДТП ( НОМЕР_2 ) за рахунком №АГ-00004871 від 25.07.2019 р. грошові кошти в сумі 108790,93 грн. (а.с.42). Згідно страхового акту № 2185432 від 04.11.2019 р. 10.07.2019 р. сталася ДТП за участю страхувальника ТОВ ОТП Лізинг, автомобіль Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , страхова сума складає 649169,17 грн., сума збитку складає 108790,93 грн., зазначена подія є страховою, тому відшкодуванню підлягають 108790,93 грн. (а.с.44). 18 листопада 2019 р. ПрАТ АСК ІНГО Україна було перераховано на рахунок ТОВ ОТП Лізинг страхове відшкодування за договором 250577958.18_014 (автомобіль Renault Koleos НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 108790,93 грн. (а.с.43). Згідно зі сві доцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником транспортного засобу Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 , є ТОВ ОТП Лізинг (а.с.45-46). 16.01.2020 р. ПрАТ АСК ІНГО Україна ОСОБА_2 було надіслано претензію на суму 108 790,93 грн., за змістом якої викладено пропозицію про звернення до страховика його цивільно-правової відповідальності щодо добровільного врегулювання спору про страхове відшкодування, виплачене внаслідок ДТП 10.07.2019 р. та перерахування грошових коштів в сумі 108 790,93 грн. (а.с.49-50). Зазначену претензію отримано 21.01.2020 р. (а.с.51). Як вбачається із оскаржуваного рішення, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що на ОСОБА_2 як на особу, з вини якої сталося ДТП необхідно покласти обов`язок відшкодувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу. Колегія апеляційного суду погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Пунктом 1.4 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особами, відповідальність яких застрахована, - є страхувальник (юридична особа, власник) та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Статтею 29 цього Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати, пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки у деліктному зобов`язанні, що виникло внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заміна кредитора у деліктному зобов`язанні в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією, що не змінює порядку перебігу позовної давності (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18)). За правилами ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, невірно визначені позивачем правової підстави звернення до суду, як регрес, не змінює дійсних відносин сторін у справі, які слід кваліфікувати, як суброгація. Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд першої інстанції самостійно, без клопотання сторін роздрукував з сайту ЄРДР та долучив до матеріалів справи роздруківку с сайту ЄДРСР постанови Васильківського міськрайонного суду від 18.09.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та врахував її як доказ, оскільки матеріали справи вже містили зазначену постанову, яка була долучена позивачем до позовної заяви. Відповідно до ч. 1-3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Суд не приймає доводи апелянта про те, що у повідомленні про страховий випадок від 10.07.2019 року зазначено інший транспортний засіб, оскільки, як правильно було встановлено судом першої інстанції це є звичайною опискою. Помилка в одній цифрі у реєстраційному номері не дає підстав для висновку про те, що в повідомленні про випадок від 10.07.2019 року зазначено інший транспортний засіб, оскільки факт настання дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_2 ,, який керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ, державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 який керував транспортним засобом Renault Koleos, державний номер НОМЕР_2 встановлено постановою Васильківського міськрайонного суду від 18.09.2019 року. Довід апелянта про те, що повідомленні про страховий випадок вказане інше місце ДТП (Київська область, Ксаверівка), а не місце ДТП за його участю у Київській області на автодорозі Київ-Одеса, 57 км 200 м, що зазначено у довідці поліції від 10.07.2019 року вже був предметом розгляду судом першої інстанції. Судом було зазначено, що 10.07.2019 р. страхувальник ТОВ ОТП Лізинг, який є власником пошкодженого автомобіля, звернувся до свого страховика із повідомленням про настання страхового випадку, в якому було вказано, що ДТП відбулася у Київській області (Ксаверівка). Суд врахував, що у цьому повідомленні зазначено місце ДТП Київська область, а у довідці про ДТП - автодорога Київ-Одеса, 57 км. 200 м., проте, різниця в найменуваннях ділянки місцевості, де сталася ДТП, жодним чином не вказує, що це були різні події, оскільки 57 км. 200 м. автодороги Київ - Одеса розташовано у Київській області. Колегія суддів повністю погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції. Довід апелянта про те, що у повідомленні про випадок від 10.07.2019 року вказано лише очевидні пошкодження автомобіля, а в акті огляду, який було складено через 21 день після дорожньо-транспортної пригоди зазначено інший перелік пошкоджень, ніж у повідомленні від 10.07.2019 року. Такі посилання відповідача на невідповідність пошкоджень є безпідставними, оскільки зовнішній огляд пошкодженого транспортного засобу на місце ДТП, про що було зазначено у повідомлення про випадок, не відображає всіх пошкоджень, які мають місці при ДТП, оскільки це залежить від об`єктивних причин, пов`язаних з технічними можливостями експлуатації цього транспортного засобу. Окремі пошкодження можуть бути виявлені тільки при технічному огляді транспортного засобу відповідним спеціалістом. Щодо доводу відповідача про те, що він не був присутній при складанні акту огляду транспортного засобу слід зазначити наступне. У п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року йдеться про те, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату. Отже, із зазначеного можна зробити висновок про те, що виклик заінтересованих осіб для технічного огляду транспортного засобу відбувається тільки у разі потреби. Довід апеляційної скарги про те, що страховий акт № 2185432 від 04.11.2019 року, який є підставою для сплати страховою компанією власнику автомобіля 108 790, 93 грн не підписано, будь-які печатки на ньому відсутні апеляційний суд не приймає, оскільки це не впливає на правильність висновків суду. Настання страхового випадку доведено, страхове відшкодування сплачено у розмірі 108 790 гривень 93 копійки, на підставі рахунку № 4871 ТОВ «Авто Груп Плюс» Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин; ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм належну та об`єктивну оцінку у своєму рішенні. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню за доводами, викладеними в апеляційної скарзі, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовної заяви у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А. В. Гапонов Судді: О.В. Агєєв О.О. Тимченко