Постанова Донецький апеляційний суд № 234/1434/20

Єдиний унікальний номер 234/1434/20 Номер провадження 22-ц/804/2981/20 П О С Т А Н О В А Іменем У К Р А Ї Н И 07 жовтня 2020 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі: Головуючого Никифоряка Л.П. Суддів Гапонова А.В., Канурної О.Д., за участі секретаря судового засідання Гладуха О.О. розглянувши відкрито в залі судових засідань Донецького апеляційного суду в м. Бахмут справу що виникла з цивільних правовідносин за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 10 липня 2020 року (головуючий у суді 1 інстанції Переверзева Л.І.), - В С Т А Н О В И В: 28 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду завдану дорожньо-транспортною пригодою - ДТП в сумі 219 822,35грн. 10 липня 2020 року ОСОБА_2 подав клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи для визначення вартості шкоди, запропонував питання на її вирішення та зобов`язався нести витрати на проведення експертизи, також просив проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса (м. Харків, вул. Злочівська, 8а) мотивував це тим що водій іншого транспортного засобу за участі якого сталася ДТП працює експертом Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз у місті Слов`янську. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 липня 2020 року задоволено клопотання відповідача та призначено судову автотоварознавчу експертизу на вирішення якої судом поставлені запропоновані ОСОБА_2 запитання, однак проведення експертизи доручено спеціалісту автотоварознавцю Гунічеву Сергію Борисовичу (м.Слов`янськ, вул. Поштова 7) замість Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса (м.Харків, вул. Злочівська 8а). Оплату вартості судової експертизи покладено на відповідача, також зупинено провадження у цивільній справі на час проведення експертизи. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив ухвалу скасувати, як таку, що не відповідає вимогам щодо законності, оскільки поза увагою суду залишилися сумніви відповідача з приводу неупередженості експерта самостійно визначеного судом. Також в обґрунтування скарги заявник посилався на те, що саме ОСОБА_3 якому суд доручив проведення експертизи вже робив оцінку транспортного засобу учасника ДТП за зверненням позивача та у нього вже склалася думка з приводу вартості об`єкту дослідження. Інша вимога апеляційної скарги заявником зводилась до порушення судом норм процесуального права, оскільки суд не привів мотивів щодо неможливості призначення експертизи в експертному закладі обраному заявником та не зазначив підстав для самостійного визначення судом експертної установи. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту ухвали, яка оскаржена, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності сторін повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. В ході судового розгляду встановлено, що для вирішення справи що перебуває в провадженні суду, виходячи із предмету спору за клопотанням учасника справи відповідача виникла потреба на основі спеціальних знань призначити експертизу для визначення розміру матеріальних збитків спричинених в результаті ДТП. Частиною першою статті 103 Цивільного процесуального кодексу України - ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу в справі для з`ясування обставин, що мають значення для справи у разі якщо, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, також за умови що сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. За змістом наведеної норми судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В ході судового розгляду встановлено що в підтвердження обставин з приводу розміру спричиненої позивачу шкоди, остання надала Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 141-19 від 02 жовтня 2019 року здійсненого за заявою володільця автомобілю Hyunday Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , спеціалістом товарознавцем ОСОБА_3 /а.с.12-19/. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не погодився із розміром шкоди що був визначений у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження в зв`язку з чим заявив клопотання про проведення автотоварознавчої експертизи, яку просив доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса. Чинне процесуальне законодавство проголошує, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно /частина третя статті 103 ЦПК України/. Технічний запис судового засідання що є додатком до протоколу судового засідання не містить жодних заперечень позивача чи представника позивача щодо доручення експертизи в експертній установі обраній відповідачем, також відсутні відомості з приводу того, що сторони не дійшли згоди з приводу експертної установи. Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: "Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи ... незалежним і безстороннім судом ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...". Згідно статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У розумінні норм процесуального права України особа визначивши свої права, реалізує їх за своїм розсудом та розпорядження своїми правами являється одним із основоположних принципів судочинства. Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 12 ЦПК України, за змістом якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій та позбавляє суд можливості втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. Згідно вимог закону судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження. Порушенням принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства буде звільнення позивача від обов`язку доказування, та не припустимим є ґрунтування судового рішення на припущеннях. В судовому засіданні ствердження відповідача про упередженість експертної установи судом першої інстанції жодним чином не перевірено та не спростовано. Та суд першої інстанції жодним чином не відреагував на аргументи заявника щодо достовірності та доказового значення висновку судової експертизи у випадку доручення проведення такої експертизи експерту який здійснював експертне автотоварознавче дослідження та вже визначив розмір шкоди на замовлення іншого учасника судового розгляду - позивача, з яким відповідач не погоджувався та з приводу спростування висновків якого заявляв клопотання про призначення судової експертизи. Заявником апеляційної скарги підтверджені порушення норм процесуального права з боку суду першої інстанції, через які відповідач не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права та які би призвели до ухвалення незаконного рішення. Отже, висновки суду не узгоджуються із вимогами чинного законодавства, судом не враховано, що відповідно до дійсного змісту наведених норм сторона має право обрати експертну установу на власний розсуд. З мотивів правового захисту прав обох сторін керуючись принципом диспозитивності та змагальності апеляційний суд вважає що не має практичної доступної для відповідача можливості виправити встановлені в даній справі процесуальні порушення в інший спосіб ніж скасування ухвали суду першої інстанції. Відповідно до вимог статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, що має своїм наслідком направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 10 липня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 жовтня 2020 року. Судді: