Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2602/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2602/19 пров. № А/857/7465/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М., з участю секретаря судового засідання - Омеляновської Л.В., а також сторін (їх представників): від позивача не з`явився; від відповідача - не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Наш добробут» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. в адміністративній справі за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській обл. до Комунального підприємства «Наш добробут» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасової заборони видалення твердих побутових відходів (суддя суду І інстанції: Мірінович У.А.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 17.02.2020р., м.Тернопіль; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 17.02.2020р.),- В С Т А Н О В И В: 13.11.2019р. позивач Державна екологічна інспекція /ДЕІ/ у Тернопільській обл. звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила застосувати захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо відповідача Комунального підприємства /КП/ «Наш добробут» у вигляді тимчасової заборони видаляти тверді побутові відходи на земельні ділянки між селами Синівці та Нападівка Лановецького району до моменту виконання усіх в повному обсязі вимог припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р. (а.с.7-12). Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін (а.с.1-2). Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. заявлений позов задоволено; застосовано до відповідача КП «Наш добробут» захід реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді тимчасової заборони видаляти тверді побутові відходи на земельні ділянки між селами Синівці та Нападівка Лановецького району Тернопільської обл. до моменту виконання усіх в повному обсязі вимог припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р. (а.с.98-102). Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач КП «Наш добробут», який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.111-115). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами здійснення відповідачем після винесення припису подальшого вивозу побутових відходів на стихійне сміттєзвалище, розташоване між селами Синівці і Нападівка Лановецького району. Наголошує, що такий вивіз сміття відповідачем не здійснювався у період проведення відповідних перевірок позивачем, в даний час і не буде проводитися у майбутньому. Також рішенням Борсуківської сільської ради № 973 від 06.05.2019р. затверджено Програму «Охорона природного навколишнього середовища» Борсуківської сільської ради на 2020 рік, одним з перших заходів якої є ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач здійснює господарську діяльність по вивозу побутових відходів на стихійне сміттєзвалище, розташоване між селами Синівці та Нападівка Лановецького району, є безпідставним. Влаштування вказаного стихійного сміттєзвалища шляхом вивозу на нього побутових відходів є за своєю правовою природою правопорушенням, за яке передбачено встановлену законом відповідальність та відшкодування заподіяної довкіллю шкоди. Вчинення такого правопорушення не може вважатись господарською діяльністю суб`єкта господарювання, яка може бути повністю або частково зупинена на підставі рішення суду, а є лише підставою для притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування ними заподіяної шкоди. Відповідач за вказане правопорушення поніс передбачену законом адміністративну відповідальність, відшкодував заподіяну довкіллю шкоду і на даний час здійснює ліквідацію стихійного сміттєзвалища. 02.10.2020р. на адресу апеляційного суду надійшло уточнення апеляційної скарги КП «Наш добробут», в якій апелянт додатково наголошує на тому, що із рішення суду не випливає, що були реальні підстави проведення позапланової перевірки щодо КП «Наш добробут», що є достатньою підставою для скасування судом результатів такої перевірки (а.с.146-147). Позивачем ДЕІ у Тернопільській обл. скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.139-140). У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, згідно рішення Виконавчого комітету Борсуківської сільської ради Лановецького району Тернопільської обл. № 69 від 10.10.2017р. «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Борсуківської сільської ради» визначено відповідача КП «Наш добробут» виконавцем послуг із вивезення побутових відходів на території Борсуківської сільської ради строком на один рік (а.с.13). Під час проведення позапланової перевірки 19.10.2018р. ДЕІ у Тернопільській обл. зафіксовано розміщення відходів об`ємом 9,8 куб.м на ділянці за межами хутора Заболотці неподалік с.Синівці Борсуківської сільської ради; КП «Наш добробут» видано припис № 1.2-2/3864 від 30.10.2018р. з вимогою ліквідувати засмічення з терміном виконання до 13.11.2018р. (а.с.22). Позаплановою перевіркою 07.12.2018р. встановлено, що припис № 1.2-2/3864 від 30.10.2018р. не виконано, через що керівника КП «Наш добробут» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП, а за засмічення земельної ділянки побутовими відходами КП «Наш добробут» нараховано збитки та повторно видано припис № 4342 від 12.12.2018р. На виконання припису № 4342 від 12.12.2018р. КП «Наш добробут» укладено договір № 99 від 17.12.2018р. з Лановецьким комунальним підприємством по благоустрою на надання послуг по утилізації твердих побутових відходів та ліквідовано засмічення території площею 49 кв.м (а.с.20-21). За результатами проведеної упродовж 22.05.2019р.-03.06.2019р. позивачем планової перевірки встановлено, що КП «Наш добробут» здійснює вивезення побутових відходів з порушенням вимог постанови КМ № 1173 від 16.11.2011р. «Питання надання послуг з вивезення побутових відходів» (Акт перевірки № 3 від 03.06.2019р. - а.с.16-18). Позивачем зафіксовано засмічення КП «Наш добробут» земельної ділянки в урочищі «Піщаний кар`єр» в с.Синівці Борсуківської сільської ради площею 20 кв.м. За даним фактом до адміністративної відповідальності притягнуто директора КП «Наш добробут» за ст.ст.82, 52 КУпАП та нараховано збитки за засмічення земельної ділянки, а також видано припис № 1/2-2-11-1983 від 31.05.2019р. з терміном виконання до 12.08.2019р. (а.с.19). Під час проведення 15.08.2019р.-16.08.2019р. позапланової перевірки та розгляду скарги гр.Юрченка щодо розташування стихійного сміттєзвалища між с.Синівці і Нападівка Лановецького району, зафіксовано засмічення земельної ділянки в урочищі «Піщаний кар`єр» Борсуківської сільської ради площею 380 кв.м, а припис № 1/2-2-11-1983 від 31.05.2019р. залишився не виконаним. Видалення побутових відходів здійснюється на земельну ділянку, яка розташована коло Степової ділянки «Могила», яка оголошена об`єктом природно-заповідного фонду згідно рішенням Виконавчого комітету Тернопільської обласної ради № 496 від 26.12.1983р. За цим фактом до адміністративної відповідальності притягнуто директора КП «Наш добробут» за ст.188-5 КУпАП, а за засмічення земельної ділянки підприємству нараховані збитки на суму 798 грн. Також позивачем видано припис № 1.2-2-11-3079 від 21.08.2019р. з терміном виконання до 01.10.2019р. Вказаним приписом, зокрема, зобов`язано відповідача ліквідувати стихійне сміттєзвалище між селами Синівці і Нападівка Лановецького району площею 400 кв.м., термін виконання до 01.10.2019р. (а.с.36). Протягом 08.10.2019р.-09.10.2019р. відповідачем на підставі наказу № 303 від 01.10.2019р. та відповідно до направлення № 404 від 01.10.2019р. проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо виконання відповідачем припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р. (а.с.37, 38, 39-44). Під час проведення позапланової перевірки виконання припису № 1.2-2-11-3079 від 21.08.2019р. зафіксовано, що ліквідація стихійного сміттєзвалище між селами Синівці і Нападівка площею 400 кв.м не проведена, при цьому площа останнього зменшена у два рази та становить 200 кв.м; побутові відходи підгорнуті та пересипані землею, через що керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-5 КУпАП. В цілях усунення вказаних порушень позивачем скеровано до Борсуківської сільської ради листа № 1/2-2-11-3592 від 30.09.2019р. (а.с.48-49). Згідно висновків позивача земельна ділянка між с.Синівці та Нападівка Лановецького району, на яку видаляються побутові відходи КП «Наш Добробут», експлуатується з порушенням ДБН В.2.4-2-2005 «Полігон твердих побутових відходів, основні положення проектування». На сміттєзвалищі не проводиться контроль за станом забруднення підземних вод, атмосферного повітря, ґрунту, відсутні системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. На вищевказану земельну ділянку не розроблено та погоджено паспорт місця видалення відходів; не розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з присвоєнням кадастрового номера та реєстрації речового права на земельну ділянку. Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за результатами проведених заходів встановив невиконання відповідачем п.п.1, 4-8 припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р., тому є наявними підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо відповідача у вигляді тимчасової заборони видаляти тверді побутові відходи на земельні ділянки між селами Синівці та Нападівка Лановецького району до моменту виконання усіх в повному обсязі вимог припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р. Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є вірними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке. Приписами ст.1 Закону України № 877-V від 05.04.2007р. «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Частиною 5 ст.4 цього Закону передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Відповідно до ч.1 ст.6 цього Закону підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Згідно з ч.7 ст.7 цього Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Отже, зазначеними нормами Закону передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: 1) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції; 2) повне або часткове зупинення реалізації продукції; 3) повне або часткове зупинення виконання робіт; 4) повне або часткове зупинення надання послуг. При цьому вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів реагування, протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звернутися у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що винесення припису та звернення до суду із позовом щодо повного або часткового припинення виробництва - це два різних засоби реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо. Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України № 962-IV від 19.06.2003р. «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу. За приписами ч.6 ст.3 Закону України № 2059-VIII від 23.05.2017р. «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження. Відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» здійснення операцій у сфері поводження з відходами дозволяється лише за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами на визначених місцевими радами територіях із додержанням санітарних та екологічних норм у спосіб, що забезпечує можливість подальшого використання відходів як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людей. Згідно з пп.2 п.3 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затв. постановою КМ України № 275 від 19.04.2017р., основними завданнями Держекоінспекції є здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема щодо охорони земель, надр; стану навколишнього природного середовища; поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами. Підпунктом «л» пп.2 п.4 цього Положення визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами. Підпунктом 5 п.4 зазначеного Положення визначено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань звертається до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб`єктів господарювання і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, впливу фізичних та біологічних факторів, лімітів скидів забруднюючих речовин. Відповідно до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затв. наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 312 від 11.08.2017р., Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (Держекоінспекція) та їй підпорядковується. Відповідно до п.16 ч.2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом ДЕІ України № 249 від 22.11.2018р., Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, з питань поводження з відходами, зокрема щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами. Отже, діяльність суб`єкта господарювання, яка пов`язана, зокрема з бездозвільним та безлімітним розміщенням відходів, що спричиняє засмічення та забруднення земель, може бути тимчасово заборонена (зупинена) на підставі рішення адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення неодноразових перевірок виявлена сукупність порушень законодавства у сфері охорони земель та навколишнього середовища, для усунення яких відповідачу були скеровані відповідні приписи. Вказаними заходи виявлено влаштування відповідачем стихійного сміттєзвалища між селами Синівці і Нападівка Лановецького району площею 400 кв.м шляхом вивозу на нього побутових відходів. Відповідачем не подано суду доказів повного усунення виявлених порушень, зокрема, виконання вимог припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р. щодо ліквідації вказаного стихійного сміттєзвалища. Водночас, звертаючись до суду із розглядуваним позовом, позивачем наведені наслідки в разі незастосування заходів реагування. Захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля. Водночас, застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що застосовані до відповідача тимчасові заходи реагування відповідають принципу пропорційності, тобто дотриманню необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Вжиття таких заходів призведе до неможливості подальшого використання відповідачем стихійного сміттєзвалища, припинення засмічення та забруднення землі відходами, що дозволить уникнути подальших негативних екологічних наслідків. Також під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування. Згідно матеріалів справи на час судового розгляду справи доказів ліквідації вказаного стихійного сміттєзвалища сторонами не представлено, не здобуто таких під час розгляду справи. Стосовно доводів апелянта, викладених в уточненні до апеляційної скарги, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до ч.1 ст.303 КАС України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. Наведена вимога апелянтом під час подачі наведених уточнень до апеляційної скарги не дотримана. Окрім цього, відповідачем не оскаржувалися дії позивача щодо проведення позапланової перевірки КП «Наш добробут» і такі доводи не заявлялися відповідачем в заперечення заявлених вимог. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ДЕІ у Тернопільській обл. про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо відповідача КП «Наш добробут» у вигляді тимчасової заборони видаляти тверді побутові відходи на земельні ділянки між селами Синівці та Нападівка Лановецького району до моменту виконання усіх в повному обсязі вимог припису № 1/2-2-11-3079 від 21.08.2019р., є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому такі належить задовольнити. Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання ст.1 Першого протоколу спирається на «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення «соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. «Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі «Трегубенко проти України»). В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими позовні вимоги задоволені у визначений спосіб. Оцінюючи в сукупності наведені обставини справи, виходячи з вищевказаних положень нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність та обґрунтованість заявленого позову, через що останній підлягає до задоволення, із вищевказаних мотивів. За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта КП «Наш добробут». З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Наш добробут» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. в адміністративній справі № 500/2602/19 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Комунальне підприємство «Наш добробут». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 07.10.2020р.