Постанова 4870 № 921/661/25

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/661/25 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий суддя О.В. Зварич судді Р.В. Міліціанов В.О. Ржепецький, секретар судового засідання Р.А. Пишна, розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Білобожницької сільської ради б/н від 24.02.2026 року (вх.№01-05/538/26 від 25.02.2026 року) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2026 року (суддя Ю.О.Чопко; повне рішення складено 04.02.2026 року) у справі № 921/661/25 за позовом: Керівника Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до відповідача: Білобожницької сільської ради про відшкодування 313997,45 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за участю: від прокуратури: Дмитришин Ю.М. (посвідчення № 082692 від 25.09.2025 року); від позивача: (в режимі відеоконференції): Жмуд Н.В. (самопредставництво юридичної особи); від відповідача: Суп М.Б. адвокат (ордер серії ВО №1131207 від 06.02.2025 року), ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 03.11.2025 року керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Білобожницької сільської ради про відшкодування 313997,45 грн шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією виявлено стихійні сміттєзвалища у межах населених пунктів на території Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Актом перевірки № 3 від 13.05.2024 встановлено, що територіальною громадою частково ліквідовуються несанкціоновані сміттєзвалища у межах населених пунктів. За результатами контролю будо направлено вимогу № 3 від 17.05.2024 про усунення порушень, на яку від Білобожницької сільської ради отримано відповідь про її часткове виконання. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 26.07.2024 встановлено, що п.7 Вимоги № 3 від 17.05.2024 виконано частково, а саме сміттєзвалище с.Базар ліквідовано, с.Палашівка ліквідовано частково, с.Полівці, с.Косів та с.Буданів не ліквідовано, с.Звиняч ліквідовано частково. За результатами виявлених порушень складено протоколи про адміністративне правопорушення відносно Білобожницького сільського голови та постановою № 21 від 25.09.2024 його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360 гривень. Проведеними 10.01.2025 року розрахунками визначено розміри збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель у населених пунктах с.Палашівка, с.Косів, с.Звиняч, с.Буданів Білобожницької територіальної громади, що загалом дорівнюють 313 997, 45 гривень, які прокурор у позові заявив до стягнення з відповідача. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2026 року у справі №921/661/25 задоволено позов. Стягнуто з Білобожницької сільської ради на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області 313 997,45 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Стягнуто з Білобожницької сільської ради на користь Тернопільської обласної прокуратури 3767 грн судового збору. В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Тернопільській області від 03.05.2024 №67 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства органу місцевого самоврядування Білобожницької сільської ради, за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3 від 13.05.2024. Актом зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено стихійні сміттєзвалища: - с. Базар - розмір засмічення 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.; - с. Палашівка - 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.; - с. Полівці - 44х12, площа засмічення 528 м. кв.; - с. Косів - 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.; - с. Звиняч - розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3, 13х2, площа 480 м кв., 161, 5 м кв., 138 м кв, 26 м кв.; - с. Буданів 46х13, площа 592 м кв. Супровідним листом №1/1-1-11-1405 від 17.05.2024 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Білобожницькому сілоьському голові Віктору Шепеті обов`язкову до виконання вимогу №3 від 17.05.2024, відповідно до якої, орган місцевого самоврядування у термін до 17.07.2024 зобов`язано ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища. З метою проведення перевірки виконання Вимоги № 3 від 17.05.2024 Начальником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області видано Наказ № 105 від 22.07.2024, відповідно до якого у термін з 23 по 26 липня 2024 провести позапланову перевірку Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 26.07.2024 встановлено, що п.7 Вимоги № 3 від 17.05.2024 виконано частково, а саме: - сміттєзвалище с. Базар Базар за координатами 48.932408, 25.578908 ліквідовано; - сміттєзвалище с.Палашівка за координатами 48.983763,25.576025 ліквідовано частково. Розмір засмічення становить 63х5м, висотою 0,5м, площа засмічення становить 315 м.кв.; - сміттєзвалище с.Полівці, за координатами 48.988217, 25.582562. Розмір засмічення становить 72х7м, висотою 2м, площа засмічення становить 504 м.кв.; - сміттєзвалище с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7м, 5х6м, 11х2м, 55х11м, площа 385 м.кв., 30 м.кв., 22 м.кв., висотою 1,5 м; - сміттєзвалище с. Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590 проводились роботи по ліквідації сміттєзвалища. Розмір засмічення становить 150х5 м., 120х3м., висотою 0, м., площа засмічення становить 750 м.кв., 360 м.кв.; сміттєзвалище за координатами 49.1297740, 25.6640142 ліквідоване; - смітєзвалище с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909. Розмір засмічення становить 130х5м, висотою 0,5 м, площа 650 м.кв. В рішенні зазначено, що розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №

171. Місцевим господарським судом встановлено, що 10.01.2025 проведено розрахунок розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с.Буданів, який становить 285345,77 гривень. Розмір відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с. Буданів становить 28651,68 гривень. Суд першої інстанції виснував, що враховуючи встановлені факти наявності несанкціонованих сміттєзвалищ на території громади, відповідальність за які покладається на Білобожницьку сільську раду як власника відповідних земель та суб`єкта владних повноважень у сфері поводження з відходами, остання зобов`язана відшкодувати заподіяну державі шкоду у повному обсязі, а відтак прийшов до висновку про задоволення позову. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2026 року у справі №921/661/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що наявні у матеріалах справи розрахунки розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок (псування) забруднення земельних ділянок проведено 10.01.2025, тобто поза межами 6-ти місячного строку з дня їх виявлення в результаті перевірки 13.05.2024, тобто в порушення п.4.1, п.5.1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. Стверджує, що наданий прокуратурою розрахунок розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ділянок, здійснені із застосуванням даних, які підтверджені неналежними доказами, отже, прокуратурою не доведено обґрунтований розмір шкоди, який має бути стягнутий з відповідача внаслідок засмічення земельних ділянок. Скаржник вважає, що розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ділянок, не можна вважати обґрунтованими та такими, що проведені у відповідності до положень Методики. В апеляційній скарзі зазначено, що суд не надав правової оцінки наявним в матеріалах справи Актам відбору проб ґрунтів, а саме що їх оформлення не відповідає приписам національного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019. Відповідач зазначає, що при відборі проб ґрунтів екологічною інспекцією були допущені порушення порядку такого відбору, процесу їх пакування, транспортування і зберігання, що в свою чергу не виключає можливість їх вторинного забруднення і спотворення результатів вимірювання. Також за доводами апелянта порушення вимог національного стандарту щодо строку аналізу проб понад 2 доби свідчить про їх недопустимість та необ`єктивність. Скаржник вважає, що Акти відбору проб ґрунтів та Протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів не відповідають вимогам закону і є недопустимими доказами в розумінні статей 76 та 77 ГПК України. Вказує на те, що недоведеними є встановлені судом так звані факти наявності несанкціонованих сміттєзвалищ саме на території громади і її власника- Білобожницької сільської ради. Стверджує, що матеріали справи не містять жодного документа на підтвердження того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Заявляє в апеляційній скарзі, що земельні ділянки за координатами, зазначеними в акті перевірки від 13.05.2024 року, на яких виявлено сміттєзвалища, знаходяться за межами населених пунктів відповідних сіл. Апелянт зазначає, що позивачем не доведено як наявності збитків, їх розміру, так і наявності складу цивільного правопорушення, суб`єкта правопорушення як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, що в сукупності свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог. Крім того, скаржник заявляє про неналежність представництва інтересів держави прокурором. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Зазначає, що факти виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ на підвідомчій території було відомо відповідачу з наслідків проведення планової перевірки. Вказує, що заходів щодо ліквідації стихійних сміттєзвалищ вжито не було, що є порушенням ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Прокурор подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Зокрема вказує, що Білобожницька селищна рада є органом місцевого самоврядування, який наділений певними господарськими компетенціями. Стверджує, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено плановий та позаплановий заходи державного нагляду (контролю) з дотриманням вимог закону щодо порядку, строків та фіксування результатів їх проведення. Звертає увагу суду на те, що посадових осіб ДЕІ у Тернопільській області до перевірки Білобожницькою сільською радою допущено як до планової, та і до позапланової перевірки. Зазначає, що захід контролю проводився в присутності посадових осіб органу місцевого самоврядування. Також прокурор звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідачем дії ДЕІ у Тернопільській області щодо здійснення заходів контролю (планового та позапланового), обов`язкові до виконання вимоги, складені за результатами таких перевірок в строки та в порядку визначеному законом не оскаржувались, а відтак такі є чинними. Зазначає, що відповідачем не заперечується факт виявлення несанкціонованих (стихійних) сміттєзвалищ на території Білобожницької сільської ради, а також те, що обов`язкові до виконання вимоги не виконано у повному обсязі у строк, встановлений уповноваженим органом контролю, а також те, що органом вчинялись певні дії з метою усунення виявлених порушень. Також вказує про належність представництва прокуратури. 22.05.2026 року позивач через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення (вх.№01-04/4324/26 від 22.05.2026 року), в яких просив врахувати подані пояснення при розгляді справи. Зокрема зазначає, що орган місцевого самоврядування зобов`язаний забезпечувати на своїй території належне поводження з відходами, дбати про охорону навколишнього природного середовища та вживати заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. 01.06.2026 року відповідач подав через систему «Електронний суд» письмові пояснення (вх.№01-04/4587/26 від 01.06.2026 року), в яких підтримав доводи апеляційної скарги. Розгляд клопотань До апеляційної скарги, сформованої 24.02.2026 у системі «Електронний суд», апелянт додав додаткові докази, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції. 08.05.2026 року прокурор подав через систему «Електронний суд» клопотання (вх.№01-04/3871/26 від 11.05.2026 року), в якому просить відмовити у прийнятті додаткових доказів, долучених до апеляційної скарги. У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання. Представник відповідача наполягав на долученні до матеріалів справи відповідних доказів, мотивуючи тим, що вони мають істотне значення для розгляду справи. Порадившись, колегія суддів ухвалила задовольнити клопотання прокурора (вх.№01-04/3871/26 від 11.05.2026 року) та відмовити у наданні правової оцінки додатковим доказам, долученим до апеляційної скарги, з огляду на наступне. Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Зважаючи на імперативні норми процесуального закону щодо меж розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на те, що відповідачем не доведено неможливість подання доказів в суді першої інстанції, колегія суддів ухвалила відмовити у прийнятті додаткових доказів, долучених до апеляційної скарги. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях. Прокурор та представник позивача заперечили проти доводів скаржника з підстав, наведених у відзивах на апеляційну скаргу і додаткових поясненнях. Обставини справи Як видно із наявних у справі копій документів, на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Тернопільській області від 03.05.2024 року №67 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства органу місцевого самоврядування Білобожницької сільської ради, за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3 від 13.05.2024 року. Актом зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено стихійні сміттєзвалища: с. Базар - розмір засмічення 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.; с. Палашівка - 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.; с. Полівці - 44х12, площа засмічення 528 м. кв.; с. Косів - 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.; с. Звиняч - розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3, 13х2, площа 480 м кв., 161,5 м кв., 138 м кв, 26 м кв.; с. Буданів - 46х13, площа 592 м кв. На акті міститься підпис Білобожницького сільського голови В.М. Шепети, як особи, яка була присутня під час перевірки. Супровідним листом №1/1-1-11-1405 від 17.05.2024 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Білобожницькому сілоьському голові Віктору Шепеті обов`язкову до виконання вимогу №3 від 17.05.2024 року, відповідно до якої орган місцевого самоврядування у термін до 17.07.2024 року зобов`язано ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища у межах населених пунктів: - с. Базар за координатами 48.932408, 25.578908. Розмір засмічення становить 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.; - с. Палашівка за координатами 48.983763, 25.576025. Розмір засмічення становить 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.; - с. Полівці за координатами 48.988217, 25.582562. Розмір засмічення становить 44х12, площа засмічення 528 м. кв.; - с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.; - с. Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590. Розмір засмічення становить розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3 площа 480 м кв., 161,5 м кв., 138 м кв; за координатами 49.1297740, 25.6640142. Розмір засмічення становить 13х2, площа 26 м.кв.; - с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909. Розмір засмічення становить 46х13, площа 592 м кв. (п.7 вимоги). Листом від 14.07.2024 року №03-151415 Білобожницька сільська рада повідомила Державну екологічну інспекцію про часткове виконання п.7 Вимоги №3 від 17.05.2024 року. З метою проведення перевірки виконання Вимоги № 3 від 17.05.2024 року Начальником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області видано Наказ № 105 від 22.07.2024 року, відповідно до якого у термін з 23 по 26 липня 2024 року наказано провести позапланову перевірку Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 26.07.2024 року встановлено, що п.7 Вимоги № 3 від 17.05.2024 року виконано частково, а саме: - сміттєзвалище с. Базар Базар за координатами 48.932408, 25.578908 ліквідовано; - сміттєзвалище с.Палашівка за координатами 48.983763, 25.576025 ліквідовано частково, розмір засмічення становить 63х5м, висотою 0,5м, площа засмічення становить 315 м.кв.; - сміттєзвалище с.Полівці, за координатами 48.988217, 25.582562, розмір засмічення становить 72х7м, висотою 2м, площа засмічення становить 504 м.кв.; - сміттєзвалище с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7м, 5х6м, 11х2м, 55х11м, площа 385 м.кв., 30 м.кв., 22 м.кв., 605 м.кв. висотою 1,5 м; - сміттєзвалище с.Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590 - проводились роботи по ліквідації сміттєзвалища. Розмір засмічення становить 150х5 м., 120х3м., висотою 0,5 м., площа засмічення становить 750 м.кв., 360 м.кв.; сміттєзвалище за координатами 49.1297740, 25.6640142 ліквідоване; - смітєзвалище с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909, розмір засмічення становить 130х5м, висотою 0,5 м, площа 650 м.кв. Представниками відділу інструментально-лабораторного контролю 23.07.2024 року відібрано проби ґрунту у місці сміттєзвалища с.Буданів, про що відповідно складено Акт №25-07-24, у місці сміттєзвалища с.Полівці - Акт №22-07-24, у місці сміттєзвалища с.Звиняч - Акт №24-07-24, у місці сміттєзвалища с.Палашівка - Акт №21-07-24, у місці сміттєзвалища с.Косів - Акт №23-07-24.; 05.08.2024 року оформлено протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів. За результатами виявлених порушень посадовою особою Державної екологічної інспекції України в Тернопільській області 23.09.2024 року складено відносно Білобожницького сільського голови ОСОБА_1 протокол № 007732 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 52 КУпАП та протокол № 007731 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 188-5 КУпАП. Постановою №21 від 25.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення голову Білобожницького сільського голову ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1360 гривень. У позові вказано, що розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171. 10.01.2025 року працівниками позивача проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с. Буданів, який становить 285345,77 гривень. Також 10.01.2025 року розмір відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель у населених пунктах с. Палашівка, с.Косів, с. Звиняч, с. Буданів становить 28651,68 гривень. Державною екологічною інспекцією в Тернопільській області 04.04.2025 року надіслано в Білобожницьку сільську раду претензії про необхідність сплати збитків, завданих навколишньому середовищу, що підтверджується копією списку згрупованих відправлень, наявних у матеріалах справи. Листом від 02.09.2025 року прокурор звернувся до позивача, в якому просив повідомити про вжиті заходи щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на загальну суму 313997,45 грн, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду. У відповідь на вказаний лист позивач надіслав повідомлення, в якому зазначив, що інспекцією на адресу органу місцевого самоврядування скеровувалися претензії щодо добровільного відшкодування шкоди, проте обрахована шкода залишається не відшкодованою. У вказаному повідомленні позивач не заперечив проти вжиття прокурором заходів представницького характеру у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Невідшкодування відповідачем шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в добровільному порядку стало підставою для звернення прокурора у цій справі з позовом до суду. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги Щодо представництва прокурором інтересів держави Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч. 3 ст.129 Конституції України). Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Для представництва інтересів держави в особі компетентного органу прокурор має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів. У цій справі судом встановлено, що Листом від 02.09.2025 року прокурор звернувся до позивача, в якому просив повідомити про вжиті заходи щодо стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу на загальну суму 313997,45 грн, в тому числі шляхом звернення з позовною заявою до суду. У відповідь на вказаний лист позивач надіслав повідомлення, в якому зазначив, що інспекцією на адресу органу місцевого самоврядування скеровувалися претензії щодо добровільного відшкодування шкоди, проте обрахована шкода залишається не відшкодованою. У вказаному повідомленні позивач не заперечив проти вжиття прокурором заходів представницького характеру у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». За вказаних обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що керівник Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області дотримав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та необхідність їх захисту. Щодо суті спору За змістом статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. Закон України «Про охорону земель» визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля. Відповідно до статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України та забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям. За положеннями статті 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Згідно із частиною 1, 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до частини 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Пунктом «е» частини 1 статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» унормовано, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Статтею 91 Земельного кодексу України передбачено, що власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля. Згідно пункту «в» частини 1 статті 164 Земельного кодексу України охорона земель включає захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів. У відповідності до частини 1 статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Згідно пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про управління відходами» відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися. За положеннями частини 2 статті 26 Закону України «Про управління відходами» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері управління відходами належить, зокрема, розроблення та реалізація місцевих планів управління відходами; організація управління побутовими відходами, відходами будівництва та знесення; визначення у встановленому порядку суб`єктів господарювання, які здійснюють збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів; визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами; запровадження роздільного збирання побутових відходів та забезпечення виконання цільових показників щодо підготовки для повторного використання та рециклінгу побутових відходів; організація роботи пунктів роздільного збирання побутових відходів; забезпечення ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ у межах населених пунктів; передача відходів, власник яких не встановлений, суб`єктам господарювання у сфері управління відходами для їх оброблення. Відповідно до частини 2, 3 статті 46 Закону України «Про охорону земель» підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов`язана з накопиченням відходів, зобов`язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об`єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. За приписами статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за заподіяння позадоговірної шкоди встановлені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. У цій справі судом встановлено, що на підставі наказу начальника Держекоінспекції у Тернопільській області від 03.05.2024 року №67 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства органу місцевого самоврядування Білобожницької сільської ради, за результатами проведення якого складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №3 від 13.05.2024 року. Актом зафіксовано порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено стихійні сміттєзвалища: - с. Базар - розмір засмічення 7х4 і 6х7, площа 28 і 42 м кв.; - с. Палашівка - 41х3 і 21х32, площа засмічення 123 і 672 м кв.; - с. Полівці - 44х12, площа засмічення 528 м. кв.; - с. Косів - 55х7, 5х6, 11х2, 55х11 площа 385 м кв., 30 м кв., 22 м кв., 605 м кв.; - с. Звиняч - розмір засмічення 120х4, 19х8,5, 46х3, 13х2, площа 480 м кв., 161,5 м кв., 138 м кв, 26 м кв.; - с. Буданів - 46х13, площа 592 м кв. Супровідним листом №1/1-1-11-1405 від 17.05.2024 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Білобожницькому сілоьському голові Віктору Шепеті обов`язкову до виконання вимогу №3 від 17.05.2024 року, відповідно до якої орган місцевого самоврядування у термін до 17.07.2024 року зобов`язано ліквідувати несанкціоновані сміттєзвалища. З метою проведення перевірки виконання Вимоги № 3 від 17.05.2024 року Начальником Державної екологічної інспекції в Тернопільській області видано Наказ № 105 від 22.07.2024 року, відповідно до якого у термін з 23 по 26 липня 2024 року наказано провести позапланову перевірку Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області. Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 17 від 26.07.2024 року встановлено, що п.7 Вимоги № 3 від 17.05.2024 року виконано частково, а саме: - сміттєзвалище с. Базар Базар за координатами 48.932408, 25.578908 ліквідовано; - сміттєзвалище с.Палашівка за координатами 48.983763, 25.576025 ліквідовано частково, розмір засмічення становить 63х5м, висотою 0,5м, площа засмічення становить 315 м.кв.; - сміттєзвалище с.Полівці, за координатами 48.988217, 25.582562, розмір засмічення становить 72х7м, висотою 2м, площа засмічення становить 504 м.кв.; - сміттєзвалище с. Косів за координатами 49.104133, 25.608658. Розмір засмічення становить 55х7м, 5х6м, 11х2м, 55х11м, площа 385 м.кв., 30 м.кв., 22 м.кв., 605 м.кв. висотою 1,5 м; - сміттєзвалище с.Звиняч за координатами 49.136934, 25.581590 - проводились роботи по ліквідації сміттєзвалища. Розмір засмічення становить 150х5 м., 120х3м., висотою 0,5 м., площа засмічення становить 750 м.кв., 360 м.кв.; сміттєзвалище за координатами 49.1297740, 25.6640142 ліквідоване; - смітєзвалище с. Буданів за координатами 49.179360, 25.704909, розмір засмічення становить 130х5м, висотою 0,5 м, площа 650 м.кв. У позові вказано, що розрахунок розміру збитків здійснюється на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року №

171. Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розроблена відповідно до Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи" та інших нормативно-правових актів (пункт 1.1 Методики). Відповідно до пункту 1.2 Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності. За положеннями пункту 1.3 Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. Відповідно до пункту 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Згідно із пунктом 3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Пунктом 3.3 Методики унормовано, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. У відповідності до пункту 3.4 Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. За приписами пункту 3.5, 3.5.1 Методики при виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. Відповідно до пункту 4.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Згідно із пунктом 5.1 Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. У розділі 4 та 5 Вказаної Методики встановлені формули, за якою розраховують шкоду від забруднення та засмічення земель. Матеріалами справи № 921/661/25 встановлено, що представниками відділу інструментально-лабораторного контролю 23.07.2024 року відібрано проби ґрунту у місці сміттєзвалища с.Буданів, про що відповідно складено Акт №25-07-24, у місці сміттєзвалища с.Полівці - Акт №22-07-24, у місці сміттєзвалища с.Звиняч - Акт №24-07-24, у місці сміттєзвалища с.Палашівка - Акт №21-07-24, у місці сміттєзвалища с.Косів - Акт №23-07-24 та складено 05.08.2024 року Протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів. 10.01.2025 року проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель у населених пунктах с. Палашівка, с. Косів, с. Звиняч, с. Буданів, який становить 285345,77 гривень. Також 10.01.2025 року розмір відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок забруднення земель у населених пунктах с. Палашівка, с.Косів, с. Звиняч, с. Буданів становить 28651,68 гривень. Перевіривши додані до позову розрахунки на відповідність до нормативно-правових актів, колегія суддів вважає, що такі розрахунки проведені у відповідності до формул, унормованих у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 року № 171 та погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 313 997,45 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За положеннями частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Учасники справи зобов`язані подати докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень, а суд оцінює надані учасниками справи докази під час розгляду справи. Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, натомість висновки суду мають бути підтверджені належними та допустимими доказами, які суд оцінює в їх сукупності відповідно до правил, передбачених статтею 86 ГПК України. Враховуючи вищеописані норми, встановлені у цій справі обставини суд апеляційної інстанції вважає, що надані у матеріалах справи докази дають підстави дійти висновку про підтвердження прокурором порушення відповідачем природоохоронного законодавства. У цій справі судом встановлено, що Державна екологічна інспекція в Тернопільській області проводила відповідні перевірки щодо дотримання Білобожницькою сільською радою вимог природоохоронного законодавства, а також проведено розрахунок шкоди відповідно до формули Методики. Доводи апелянта про те, що наявні у матеріалах справи розрахунки розміру відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок (псування) забруднення земельних ділянок проведено 10.01.2025, тобто поза межами 6-ти місячного строку, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки невжиття Білобожницькою сільською радою заходів щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ носило триваючий характер, а обставини, які слугували підставою для нарахування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, були зафіксовані Державною екологічною інспекцією Тернопільської області в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №17 від 26.07.2024 року. Таким чином, позивачем належно зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства, а розрахунки розміру відшкодування збитків проведені в межах 6-місячного строку з дня виявлення порушення. Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах даної судової справи відсутні докази про оскарження апелянтом дій Державної екологічної інспекції в Тернопільській області щодо проведеного обстеження, відбору проб ґрунтів, вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, чим спростовуються його аргументи про те, що оформлення Актів відбору проб ґрунтів не відповідає приписам національного стандарту у сфері охорони навколишнього природного середовища ДСТУ ГОСТ 17.4.3.01:2019. А також апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження його позиції про те, що внаслідок зазначених дій працівників Державної еколологічної інспекції при дослідженні зразків ґрунту висновок про забруднення земель був би протилежним. За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2026 року у справі №921/661/25. Оцінивши подані учасникам справи докази в їх сукупності та з урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи. Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наслідками апеляційного перегляду судова колегія констатує, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Білобожницької сільської ради б/н від 24.02.2026 року (вх.№01-05/538/26 від 25.02.2026 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2026 року у справі №921/661/25 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника. Справу повернути в Господарський суд Тернопільської області. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя Р.В. Міліціанов Суддя В.О. Ржепецький