Постанова 4855 № 640/25159/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25159/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Аліменка В.О. суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі, - В С Т А Н О В И Л А: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав не усунення недоліків позовної заяви. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На думку апелянта, ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування скарги позивач зазначив, що був позбавлений можливості усунути недоліки позовної заяви, оскільки ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2019 року про залишення позовної заяви без руху не отримував, тому не мав об`єктивної можливості її виконати. У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генеральної прокуратури України про поновлення на роботі. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. З огляду на зазначене, суд першої інстанції зобов`язав позивача усунути вказані недоліки. Копію ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2019 року було направлено на адресу позивача, зазначену ним в адміністративному позові: АДРЕСА_1. Разом із тим, вищевказана ухвала повернулась до суду із відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вищевказана ухвала мотивована тим, що станом на 28.02.2020 року, тобто з урахуванням строку поштового обігу, недоліки позовної заяви не усунуто. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу. Так, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху позивачу не була вручена та повернута за закінченням терміну зберігання, що є свідченням неможливості виконання позивачем зазначених в ухвалі суду недоліків. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що у суду були відсутні підстави для повернення позовної заяви, оскільки позивач не отримав копію ухвали про усунення недоліків, а тому реально не мав можливості їх усунути. Колегія суддів звертає увагу, що в своєму рішенні від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц Верховний Суд підкреслив, що в матеріалах справи повинні бути відомості щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи судом апеляційної інстанції. Такі відомості, які містилися в матеріалах справи, як про повернення суду апеляційної інстанції повістки про виклик позивача до суду з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання", не свідчать про відмову позивача від одержання повістки чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду. Виходячи з наведеного, з огляду на те, що поштове відправлення не було отримано позивачем, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви, оскільки матеріали справи не містять підтвердження того, що позивач отримав ухвалу про залишення позову без руху та не мав змогу та час усунути зазначені в ній недоліки. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд першої інстанції не був позбавлений можливості, в разі неотримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху, повторно направити таку ухвалу чи скористатися засобами електронної пошти, телефонного зв`язку, що зазначені в адміністративному позові, натомість формальний підхід до можливих способів повідомлення сторін в даному випадку є порушенням прав позивача та неналежне виконання судом своєї функції. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком розгляду апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність встановлених п.1 ч.4 ст.169 КАС України підстав для повернення позовної заяви позивача. На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що передчасність висновків суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И ЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В.О. Аліменко Судді Л.В. Бєлова А.Ю. Кучма Повний текст постанови складено 06 жовтня 2020 року.